Розділ. 2. Художньо-колористичне рішення дипломної роботи.

2.1. Масляний живопис, головні особливості його виконання.

2.1.1. Підмальовок.

Підмальовок у картині – це перший шар живопису, шар прозорої або напівкорпусної олійної фарби, що наноситься у межах контурів рисунка на ґрунт, виявляє основні тони й колір зображення, підготовлює поверхню картини для подальшої роботи. Іноді підмальовок виконується акварельною або темперною фарбами. Підмальовок водяними фарбами виконується тільки на емульсійному ґрунті.

Роль підмальовка зводиться до того, щоб підготувати роботу до полегшення образного сприйняття в подальшій роботі. Тому він виконується або в чорно-білій тональності (гризаль), або кольорами тих тонів, що лежать у тіні, тобто підготовлюють «ложе живопису», по подальшій роботі підмальовок, тим професійніше майстерність живописця. Так підмальовка виконує функцію передачі тіней, зникаючих об’єктів і має колоритне значення в картині.

Підмальовок здійснює такі функції: ліпить форми тоном і кольором, розподіляє основні маси світла й тіні, передає колірні співвідношення, додає кольорове звучання.

У класичному живописі підмальовок часто виконували коричневими фарбами, лесуваннями (згадаймо роботи Брейгеля, Рубенса, Тіціана тощо).

Багато художників виконували підмальовок гризайлю, клейовими фарбами, темперою або аквареллю. Б Сланский у книзі «Техніка живопису» пише: підмальовок повинен бути після висихання міцним і твердим, ніж подальші олійні нашарування. Фарби для цього повинні застосовуватися швидковисихаючі.

• Нормальний підмальовок виконується в повну кольоротонову силу, із розрахунку на наступні лесування. Його можна вести по світлому, сірому і темному ґрунтах. На темному й сірому ґрунтах застосовуються світліші фарби в місцях освітлення, а в тіні – темніші.

• Освітлений підмальовок застосовують на тонованих темних ґрунтах. Барвисті кольори для освітлених площин змішують із білилами. Підмальовок ведеться з розрахунку на подальші тонуючі лесування. Моделювання форми здійснюється від дуже тонких прозорих нашарувань фарби з білилами і закінчується пастозними нашаруваннями фарби, які у світлих місцях повністю закривають ґрунт. Цим видом підмальовок набагато легше передати світлотінь і повніше, ніж іншими живописними прийомами. Тіціан, Рембрандт та інші художники добре володіли такими прийомами. Цей вид підмальовка зародився в бароко. Його автором вважають Тіціана, який почав писати на червоно-коричневих ґрунтах і цей новий спосіб живопису панував протягом трьох наступних століть майже в усій Європі.

• Затемнений підмальовок виконується на світлому ґрунті гризайлю або кольоровим тоном (кольоровий підмальовок). Він ліпить форму темними фарбами в тінях, розподіляючи основні маси тіні й напівтіні (світлі місця записуються напівтіньовим кольоротоном або залишаються не покритими фарбою).

Для виявлення матеріальності предметів, їхньої фактури, підмальовок не несе вирішального значення – ця функція виконується прописками й лесуваннями. Підмальовок може вестися в холодніших відтінках із розрахунку на теплі лесувальні шари.

Фарбовий шар підмальовок, виконаний на клейовому або емульсійному зв’язуючому, висихає протягом 10-30 днів, на олійному – від 1 до 6 місяців і більше.

Для продовження роботи над картиною сухий підмальовок необхідно протерти відбіленою лляною олією або розчином лаку з піменом (1:3). Надлишки олії знімають ганчіркою і відразу починають писати.

За характером виконання підмальовка можна визначити різні школи живопису та окремих її майстрів. Типовий підмальовок для класичної картини – освітлений – прокладки освітлених місць по кольоровому ґрунту або імпріматури свинцевими білилами. Характерний підмальовок пізньобарочного стилю – дещо інший – на білому крейдяному ґрунті виконується рисунок, який відтак укріплюють акварельною фарбою. А ґрунт протирають олійно-смоляною імпріматурою, тон якої живописець обирає відповідно до кольору задуманої картини. Залишки імпріматури знімають ганчіркою й відразу починають роботи «висвітлення» криючими темперними білилами (склад емульсії: жовток курячого яйця, олія).

Починають із прокладки напівтіні тонким шаром світлої фарби, доки не буде досягнуто цілісної форми зображення.

Після висихання підмальовок протирають рідким олійним лаком: від лаку темпера трохи темнішає, тому необхідно вдруге прописати всю форму білилами у світлих місцях. Цей шар ще раз прокривають лаком. Після висихання знову наносять фарбові шари на олійно-смоляному зв’язуючому лесувальними шарами, по яких писали криючими та напівкриючими фарбами. Водночас прописують тіні темнішим тоном, ніж тон імпріматури. Цей вид підмальовок – більш м’який, ніж підмальовок по темному ґрунті. Цей вид підмальовка художник Тропітін, малюючи портрети, підмальовок виконував коричневою фарбою у два кольори: форми обличчя й шиї темнішим, а волосся, брови, рисунок очей, носа, овал лиця, основні лінії складок одягу – темним. Наприклад, портрет Є.П.Розтопчиної, де фарбу взято з невеликою кількістю розчинника, й бороздечки від волосків пензля на ґрунті не заплавлені фарбою. Ґрунт у багатьох місцях просвічується. Підмальовок виконується закінчений рисунок.

Підмальовок виконаний гризайлем коричневою фарбою, в подальшому відіграє роль глибоких ліній.