Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародної інформації

Індивідуальне завдання

з дисципліни «Основи міжнародних інформаційних відносин»

на тему: «Аналіз глобальних та регіональних нарад по питанню інформаційного суспільства»

Виконала:

студентка 1 курсу 1 групи

Петренко Ольга

Київ – 2012 рік

Африканська регіональна конференція

Збори Африканського регіону по підготовці до Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства відбулися в Палаці конгресів у Бамако, Республіка Малі, з 28 по 30 травня 2002 року. У Конференції взяли участь представники 51 африканської країни, делегати від багатьох інших країн, а також представники африканських і глобальних організацій, приватного сектора і громадянського суспільства.

У рамках Африканської регіональної конференції були організовані 4 семінар-практикуми і "круглий стіл" з наступних питань:

- що інформаційне суспільство може дати Африці;

- що Африка може дати інформаційному суспільству;

- які аспекти Африка хотіла б зберегти в інформаційному суспільстві;

- яким чином Африка може отримати вигоду від інформаційного суспільства: "круглий стіл" з питань розриву в цифрових технологіях;

- "круглий стіл" з питань образу Африки в ЗМІ.

Представники африканських держав, громадянського суспільства і приватного сектора, відмітивши необхідність використання потенціалу ІКТ для розвитку в Африці, стверджують, що усі ідеї, що лежать в основі загального бачення інформаційного суспільства, повинні ґрунтуватися на принципах,які представляють особливу важливість для країн, що розвиваються, особливо африканських.

1. Усі громадяни мають бути забезпечені засобами використання мереж ІКТ в якості послуги загального користування.

2. Кожному громадянинові має бути гарантована свобода вираження і захищеного доступу до інформації у рамках всесвітнього загального надбання, як частину їх невід'ємного права на вільний доступ до складової культурної спадщини людства інформації, поширюваної усіма засобами масової інформації, включаючи нові мультимедійні системи.

3. Слід реалізувати інвестиційні і фінансові стратегії наданням допомоги в створенні інформаційного наповнення і демократизації доступу з приділенням особливої уваги жінкам і молоді.

5. Необхідно сприяти мовній різноманітності і підтримувати різноманіття культур в якості рушійної сили процесу розробки контенту для застосування на місцевому і міжнародному рівнях.

6. Необхідно домагатися повномасштабної участі громадянського суспільства і приватного сектора на усіх рівнях ухвалення рішень, що відносяться до інформаційного суспільства (на місцевому, національному, регіональному і міжнародному рівнях).

7. Необхідно удосконалювати взаємодію і співпрацю шляхом:

- організації зв'язку для обміну зразками найкращої практики і досвідом як способу створення рівня знань, необхідного для погодженого розвитку нових технологій;

- розробки додатків інформаційного наповнення, що відповідають місцевим потребам;

- розробки планів професійної підготовки, в ході якої населення ознайомилося б з новими технологіями, їх застосуванням і правовою основою інформаційного товариства;

- укріплення децентралізованої співпраці як одного із способів скорочення розриву в цифрових технологіях;

- укріплення мереж, які можуть сприяти розширенню участі окремих осіб в демократичних процесах на місцевому, національному, регіональному і міжнародному рівнях.

У зв'язку з підготовкою до Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного товариства Африканська регіональна конференція у Бамако розглянула наступні питання:

Що інформаційне суспільство може дати Африці?

• Африка повинна отримати вигоду у рамках НЕПАД від негайної, широкої і скоординованої мобілізації зусиль усіх партнерів по проблемах розвитку для забезпечення такого фінансування, яке гарантувало б роботу служб загального користування, універсальний доступ і створення інформаційного наповнення, що враховує насущні потреби населення Африки;

• Розробляти рішення і сприяти ініціативам в області ІКТ для підтримки інформаційного потенціалу Африки на місцевому рівні.

• Організовувати пункти доступу для загального користування і створювати африканську магістральну мережу з використанням передової інфраструктури зв'язку.

• Має бути забезпечена широка і ефективна участь громадянського суспільства і зацікавлених сторін на місцевому рівні в розробці нових видів застосування

Що Африка може дати інформаційному суспільству?

• В кіберпросторі слід демонструвати багату культурну різноманітність Африки і забезпечити її широке поширення.

• Слід підтримувати діяльність Африканської академії мовознавства в області ІКТ.

• Необхідно заснувати спеціальний фонд для робіт по перекладу в цифрову форму африканських архівів і бібліотек, які утворюють культурну спадщину континенту і можуть стати частиною вкладу Африки в інформаційне товариство.

• У тому числі слід проводити африканські форуми і семінари з метою збору і демонстрації місцевого досвіду на благо усіх зацікавлених сторін.

• При ухваленні рішень на міжнародному рівні необхідно на систематичній основі враховувати конкретні особливості Африки.

Бухарестська декларація

Держави - члени Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй провели Загальноєвропейську конференцію з питань інформаційного товариства у Бухаресті (7-9 листопада 2002 року).

Європейська регіональна конференція запропонувала концепцію інформаційного суспільства, в якому усі люди, без яких-небудь відмінностей, користуються правом на свободу думок і їх вираження, включаючи право безперешкодно дотримуватися своїх думок, а також шукати, отримувати і передавати інформацію і ідеї за допомогою будь-яких носіїв інформації, незалежно від державних кордонів. Інформаційне товариство має величезний потенціал сприяння стійкому розвитку, демократії, прозорості, підзвітності і належному державному управлінню. Повномасштабне використання нових можливостей, що створюються інформаційними і комунікаційними технологіями (ІКТ), їх поєднання з традиційними носіями інформації, а також адекватне рішення проблеми розриву в цифрових технологіях повинні стати важливими компонентами будь-якої стратегії, як національної, так і міжнародної, розрахованої на досягнення цілей розвитку, встановлених в Декларації тисячоліття.

Інформаційне суспільство базується на широкому поширенні і спільному використанні інформації, а також справжній участі усіх зацікавлених сторін - органів державного управління, приватного сектора і громадянського суспільства. Їх вклад є життєво важливим для забезпечення того, щоб усі люди користувалися благами інформаційного товариства в повному масштабі.

На конференції були запропоновані основні завдання:

1. Забезпечення доступу до інформації і знань (ІКТ здатні не лише підвищити ефективність надання послуг населенню, але і залучити приватних осіб у формування державної політики. Крім того, комунікаційні технології є не самоціллю, а засобом забезпечення якісного контенту в інформаційному суспільстві).

2. Сприяння універсальному доступу за прийнятними цінами (Центри колективного доступу і служби загального користування(такі як поштові відділення, бібліотеки, школи) можуть стати ефективним засобом забезпечення універсального доступу, особливо у віддалених районах, будучи тим самим важливим чинником їх розвитку. Крім того, для забезпечення більшої доступності політичні заходи повинні сприяти формуванню відповідного відкритого і конкурентного середовища).

3. Сприяння мовній різноманітності і культурній самобутності.

4. Розвиток людського потенціалу за допомогою освіти і професійної підготовки.

5. Формування стимулюючого середовища, у тому числі правових, регламентарних і політичних рамок.

6. Зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ.

Отже, механізми ІКТ дозволять більшою мірою контролювати політику і підвищать її прозорість. Вони також полегшать нагляд і контроль за послугами загального користування і сприятимуть підвищенню ефективності при їх наданні. Органи державного управління можуть використати механізми ІКТ для підвищення прозорості, підзвітності і ефективності надання послуг загального користування громадянам (у сферах освіти, охорони здоров'я, транспорту і т.п.) і підприємствам. Електронне навчання – значний поштовх у розвитку, адже доступ до знань є важливим інструментом економічного, культурного і соціального розвитку. Для всіх тих, хто все ще не охоплений офіційною системою освіти, існує можливість здобуття освіти і доступу до інформації, що відповідає їх потребам і культурі.