1111111111111111111111111111

Судово-балістичні експертизи призначаються для вирішення широкого кола задач ідентифікаційного і неідентифікаційного характеру, пов'язаних з дослідженням вогнепальної зброї і боєприпасів, слідів пострілу у самій зброї, на ураженій перешкоді і на стрільці. Об'єктами судово-балістичної експертизи є вогнепальна зброя, боєприпаси та їх частини (патрони, гільзи, кулі, дріб, картеч, пижі, прокладки), предмети зі слідами пострілу. У зв'язку з тим, що на сьогодні не розроблені надійні універсальні методи встановлення абсолютної давності пострілу, це питання судово-балістична експертиза, як правило, позитивно не вирішує. Однак питання про те, чи проводилась стрільба із зброї після її останнього чищення і змазування, може бути вирішене шляхом хімічного дослідження нагару в каналі ствола зброї. Для проведення судово-балістичної експертизи застосовуються різноманітні методи дослідження, вибір яких зумовлюється видом і характером досліджуваних об'єктів і вирішуваних експертом питань. Дослідження слідів пострілу, а також компонентів спорядження боєприпасів проводиться з використанням мікроскопічних, хімічних і фізичних методів (емісійний спектральний аналіз, лазерний мас-спектральний аналіз, інфрачервона спектрометрія, рентгеноструктурний аналіз тощо). Для вивчення металізації на об'єктах застосовуються контактно-дифузійний і електрографічні методи. Судово-балістичною експертизою вирішуються такі питання: 1) Чи є вогнепальною зброєю предмет, вилучений у громадяни-на А.? Для цього досліджуються атипова зброя (саморобного виготовлення), яка може не мати аналогів серед стандартної вогне-пальної зброї. (Стосовно саморобної вогнепальної зброї питання про її справність не вирішується, оскільки справною є зброя, яка відповідає певним технічним умовам, а на саморобну зброю вимоги нормативних документів не поширюються). 2) До вогнепальної зброї якої системи, моделі, зразка, калібру належить револьвер, вилучений у даного громадянина? 3) Чи справний і придатний для стрільби пістолет, вилучений з тайника? 4) Чи міг із конкретного наданого пістолета відбутися постріл без натискування на спусковий гачок під час падіння його на дерев'яну підлогу стволом вниз з висоти 70 см? Конкретні параметри умов пострілу задаються залежно від обставин розслідуваної події. 5) Чи відстріляні п'ять гільз,виявлених на місці події, з конкретного пістолета, вилученого в обвинуваченого? 6) Чи вистрілено дріб (картеч), вилучений з тіла потерпілого, з конкретної мисливської рушниці? 7) Чи стріляли з двоствольної мисливської рушниці, вилученої у даного громадянина, після її останнього чищення і змазування? 8) Яким порохом і якими снарядами (дробом, картеччю, кулею) зроблені останні постріли з кожного ствола цієї рушниці? 9) 3 якої відстані стріляли в двері даного будинку судячи з розсіювання дробу? 10) Яким було взаємне розташування зброї і дверей даного будинку в момент пострілу судячи з напрямку каналу вогнепального пошкодження? Завершуючи тему постановки питань експерту, наводимо, крім зазначених, групу питань, яка, втім, не є вичерпною. 1) Частиною вогнепальної зброї якого виду і зразка (моделі) є дана деталь (магазин, затвор, вісь барабана револьвера тощо)? 2) Якою є пробивна дія даної зброї (або дальність прицільної стрільби, дальність убивчої дії, максимальна дальність польоту снаряда)? 3) Яка причина розриву ствола дробової рушниці? 4) Які матеріали, предмети, інструменти і технічні засоби використовувались для виготовлення саморобної зброї або зміни будови зброї промислового виготовлення? Якими були професійні навички особи, яка здійснювала виготовлення або переробку зброї? 5) Чи є даний шматочок металу частиною кулі, а якщо так, то до якого виду і зразка належить ця куля? 6) У який спосіб виготовлено даний пиж (вирізання, висічка тощо)? 7) Чи проходила куля через які-небудь перешкоди перш ніж влучити в уражений об'єкт? 8) Яка з наданих куль, вистрілених з одного екземпляра зброї, вистрілена першою? 9) Чи належать дані патрони (їх частини у вигляді куль, гільз,дробу, картечі) до продукції одного підприємства (одного року випуску, однієї виробничої партії, однієї маси)? 10) Чи є пошкодження на ураженому об'єкті вогнепальним? 11} Який з отворів вогнепального пошкодження на об'єкті є вхідним і який вихідним? 12) Яка черговість утворення декількох вогнепальних пошкоджень? 13) 3 якої відстані зроблено постріл у даний об'єкт? 14) Чи є сліди близького пострілу на одежі потерпілого? 15) Чи міг потерпілий сам заподіяти собі дане ушкодження з даної зброї? 16) Чи є на руках даної особи мікронашарування, які з'явилися в результаті пострілу із зброї певного виду (моделі)? 17) 3 якого місця (ділянки місцевості) зроблено постріл?

2222222222222222222

По справах, пов'язаним із застосуванням вогнепальної зброї, нерідко призначається судово-балістична експертиза. Експертні дослідження проводяться для рішення завдань ідентифікаційного й не ідентифікаційного характеру. Формулювання ідентифікаційних завдань досить різноманітні. Наприклад: до якої системи (моделі, зразку) ставиться дана вогнепальна зброя; зі зброї якої системи (моделі, зразка) стріляна куля (гільза), виявлена на місці події: до якого заводу-виготовлювача ставляться патрони (кулі, дріб, гільзи); не вистрелена чи куля (гільза, дріб і ін.) з даного екземпляра зброї: чи не становили раніше обріз і частину стовбура єдина мисливська рушниця; чи не ставляться патрон, використаний на місці події, і патрони, вилучені в конкретної особи, до єдиного джерела походження. До дослідження компонентів мисливських патронів залучаються фахівці різних областей знань (хімії, фізики, біології, судової балістики). При цьому звертається увага насамперед на морфологічні ознаки кожного з компонентів (сліди інструментів, форм, особливих способів спорядження), сукупність яких дозволяє звузити перевіряється круг, що, осіб або вказати на єдино можливе джерело походження. При недостатності таких відомостей дослідження переводиться в сферу матеріальних властивостей об'єктів. Ідентифікаційні балістичні дослідження здійснюються за допомогою різних методів і технічних засобів.

При мікроскопічних дослідженнях застосовуються стереоскопічні (МБС-1, МБС-2), біологічні (МБР-1, МБР-3, МБИ-З) мікроскопи; для виміру різних параметрів балістичних об'єктів, крім інструментів контактної дії, застосовуються інструментальні мікроскопи ММИ-1, МІМ-7. Вивчення профілю різних слідів здійснюється за допомогою профілографічних методів: щупове профілювання (профілографи моделей 201 або 997), епічне (подвійний мікроскоп Линника МИС-11), фотоелектричне (мікрофотометр МФ-4). Широко застосовується й мікрофотографія за допомогою універсальних камер або спеціальних фотонасадок для мікрофотографування. Порівняльний аналіз судово-балістичних об'єктів проводиться в різних формах. При рішенні завдань по визначенню групової приналежності для порівняння використаються такі джерела інформації, як класифікації, наукові довідники, натурні колекції.

Інша форма порівняння - це порівняння з експериментальними зразками, отриманими з використанням предметів однієї групової приналежності з досліджуваним об'єктом. Процедура встановлення групової приналежності завжди передує індивідуальній ідентифікації. Тільки переконавшись, що дві досліджувані кулі, наприклад, вистрелені зі зброї одного калібру й з каналу стовбура однакової конструкції й ступені зношеності, можна приступати до порівняння слідів пострілу. Якщо експертиза по ототожненню зброї (особливо саморобного) призначається з більшим розривом у часі з моменту розслідуваної події, необхідно з'ясувати й до звістки до відомості експерта, у яких умовах воно з, чи вироблялися з нього постріли і як багато. Це допоможе правильно оцінити збігу, а також розходження ідентифікаційних ознак. При балістичних дослідженнях прибігають до технічних прийомів, що стали традиційними, порівняння.

Це - зіставлення, сполучення, накладення. Обов'язковими умовами порівняння є: а) строго однакове висвітлення й той самий масштаб збільшення зображень досліджуваних об'єктів; б) порівняння однойменних слідів. Однаковим висвітлення повинне бути не тільки по потужності, але й по розташуванню щодо об'єктів. Однойменні сліди - це сліди однієї й тої ж деталі зброї, однієї й тої ж поверхні.

Визначення способу й причин виникнення ушкоджень, мікронашарувань. Зразкові формулювання питань цієї групи: чи є ушкодження вогнепальними; яка причина деформації кулі (гільзи, зброї); чи не піддавалися знищенню маркувальні позначення: чи є забруднення кишень результатом носіння зброї й ін. 5. Установлення механізму певних дій і утворення слідів. Питання цієї групи взаємозалежні з питаннями попередньої групи. Часто при визначенні причин виникнення слідів і ушкоджень доводиться встановлювати й механізм їхнього утворення. Проте питання про механізм певних дій можуть із самостійне значення. Наприклад: який механізм розламу рушниці; при якій взаємодії частин даної саморобної зброї можливе виробництво пострілу: і ін.

У процесі експертного дослідження балістичних об'єктів можна відзначити наступні етапи: а) підготовчий: б) роздільне дослідження: в) експеримент; г) порівняльний аналіз: д) оцінка отриманих результатів і формулювання висновків.

Ціль підготовчого етапу - перевірка стану впакування, відповідності об'єктів дослідження їхнім характеристикам, викладеним у слідчих документах, засвоєння поставлених завдань, підготовка технічної бази, зокрема, добірка матеріалу й патронів, необхідних для проведення експериментальних відстрілів. На другому етапі роздільно вивчаються всі досліджувані об'єкти, а також зразки, представлені слідчим, частіше це предмети, вилучені в підозрюваних осіб: патрони, окремі елементи їхнього спорядження, стріляні гільзи. Установлюються ідентифікаційні ознаки (загальні й частки), сукупності ознак, властивому кожному об'єкту або групі об'єктів. На цьому етапі можуть бути встановлені можливі умови, при яких був зроблений постріл на місці події. Експериментальні зразки для балістичного дослідження в більшості випадків одержують у ході проведення експертизи. Але одержанням цих зразків не вичерпується завдання третього етапу - установити факторів, що впливають на механізм утворення слідів, на ступінь виразності ознак, і інші обставини. Важливою умовою одержання експериментальних зразків є використання при стрілянині патронів, аналогічних застосованим на місці події, і матеріалу, однакового з матеріалом простреленого об'єкта.

Експериментальна частина дослідження відсутній лише в тих випадках, коли рішення завдання завершується порівнянням з довідковими даними Порівняльний аналіз при балістичних дослідженнях проводиться за звичайною схемою: спочатку рівняються загальні, потім частки ознаки При порівнянні встановлюються збіги особливостей, виявляються розходження Визначаються причини й умови утворення як збігів, так і розходжень Велике значення при порівняльному дослідженні мають морфологічні ознаки, т е форма, розміри, особливості будови поверхні об'єктів, на сукупності яких найчастіше й будуються висновки про тотожність Оцінна діяльність властива не тільки заключному етапу, вона пронизує всі стадії експертного дослідження Оцінюються як окремі ознаки, так і їхньої сукупності. Крім того, оцінюється й ефективність застосованих методів У підсумку визначається стійкість всіх ознак, оцінюється індивідуальність і неповторність їхньої сукупності, пояснюються причини розходжень, якщо вони виявлені. При судово-балістичних експертизах, крім зазначених вище методів, застосовуються: огляд і фотографування в невидимих променях спектра (наприклад, Уф-промені для виявлення змащення, опади, Іч-промені - кіптяви пострілу, рентгенівські й гамма-промені - при дослідженні металевих об'єктів); різні хімічні методи (зокрема, дифузно-копіювальний - ДКМ або метод кольорових відбитків - для фіксації й вивчення зон металізації в області вогнепальних ушкоджень або на предметах, що перебували в контакті зі зброєю, тонкошарова хроматографія в сполученні з відбивною спектрофотометрією - для порохів і продуктів їхнього згоряння); спектральні (кількісний емісійний аналіз -ЭСА, атомно-абсорбційний - ААА, нейтронно-активаційний -НАД, полярографія й ін.), за допомогою яких визначається кількісний зміст окремих елементів, що входять до складу компонентів спорядження патронів або продуктів пострілу, математичні методи - як складова частина методик, заснованих на застосуванні фізичних методів, а також як самостійні, наприклад, при визначенні дистанції далекого пострілу Важливе значення в методиці дослідження має послідовність застосування методів. У першу чергу застосовуються не руйнуючі, що потім частково руйнують і в останню - методи, що приводять до знищення об'єктів, на що експерти повинні дістати згоду особи, що назначили експертизу.

На вирішення судово-балістичної експертизи можуть бути поставлені питання ідентифікаційного характеру, до яких можна віднести визначення видової, групової приналежності об'єктів дослідження, індивідуально-конкретної тотожності або цілого за частинами.

Коло питань ідентифікаційного характеру, що вирішуються відносно основних об'єктів судово-балістичної експертизи - зброї і боєприпасів, достатньо широкий. На жаль, за слідами пострілу на перешкодах можливості ідентифікаційного дослідження дещо обмежені.

Дослідження цих питань відносно вогнепальних пошкоджень на одязі, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції відділень медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи. В окремих випадках (коли визначається дистанція, напрямок пострілу тощо) такі питання вирішуються комплексною медико-криміналістичною експертизою. Провідною установою слід призначити бюро судово-медичної експертизи.

Експертові, з урахуванням характеру питання, надаються: зброя, усі патрони, гільзи, кулі, шрот, пижі, які приєднані до справи як речові докази, порівняльні матеріали, предмети зі слідами пострілу.

Усі надані об'єкти повинні мати на упаковці або на прикріплених до них бирках індивідуалізувальні позначки (найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: "шрот, що вилучений з трупа А., 4 шротини"). На предметах з пошкодженнями мають бути орієнтувальні позначки (зовнішній, внутрішній бік; верх, низ тощо).

Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок, дистанція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експертові надаються предмети, на яких є сліди пострілу.

Крім об'єкта дослідження, експертові надсилаються протоколи слідчих оглядів, відтворення обстановки й обставин події, інших слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть мати значення для вирішення поставлених питань. Є припустимим виклад цих відомостей в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

Якщо особа, яка призначає експертизу, відчуває труднощі у визначенні даних, про які треба повідомити експерта, або у формулюванні питань, їй слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші експертизи, пов'язані з даною експертизою, експертові надаються акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо.

Зброю, яка направляється на експертизу, необхідно розрядити. Якщо прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити її неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в положення, яке унеможливлює випадковий постріл. На упаковці мають бути зроблені попереджувальні надписи.

Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування. Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв'язується.

Вогнепальна зброя та боєприпаси направляються на експертизу слідчим або нарочним. Їх пересилка поштою не допускається.

Проведення ідентифікаційних судово-балістичних досліджень направлене на вирішення питань, пов'язаних з ототожненням зброї (наприклад, питань про те, чи з даної зброї стріляна куля (гільза), з одного або різних екземплярів зброї стріляні кулі (гільзи), виявлені з різних місць події), а також із встановленням групової приналежності зброї і боєприпасів або їх частин (наприклад, питань про те, до якого виду і зразка відносяться дані патрони, із зброї якої моделі стріляна дана куля (гільза) і т.п.)

Призначення експертиз для вирішення вказаних завдань і підготовка матеріалів для їх проведення, як правило, не викликає ускладнень. Виняток становлять питання ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї за слідами на шроті (картечі). Викликано це труднощами технічного і методичного характеру, а тому досить часто ці питання залишаються не вирішеними.

Встановлення тотожності вогнепальної зброї, патронів, стріляних гільз і куль має величезне значення при розслідуванні злочинів, скоєних за допомогою вогнепальної зброї. Нерідко встановлення тотожності зброї, з якої був проведений постріл, є вирішальним, оскільки дає можливість довести участь певних осіб в даному злочині. Певною мірою це відноситься також і до встановлення тотожності бойових патронів, інших боєприпасів і їх складових частин (шріт, картеч, пижі і т.п.).

На нашу думку, чітке уявлення та усвідомлення особами, які проводять розслідування даної категорії злочинів, про можливості та питання які вирішуються ідентифікаційною судово-балістичною експертизою, допоможуть покращити якість розслідування злочинів та ліквідувати помилки, які іноді мають місце в слідчий практиці.

33333333333333333333

Судово-балістична експертиза в класі криміналістичних експертиз є однією з найпоширеніших для розв'язання ідентифікаційних і неідентифікаційних завдань, що виникають при розслідуванні злочинів з використанням вогнепальної зброї. Об'єктами судово-балістичної експертизи є: вогнепальна зброя (бойова короткоствольна, спортивна, мисливська, кустарна, саморобна);

боєприпаси (патрони, вибухові речовини, кулі, гільзи, дріб, картеч, спеціальні кулі, пижі, прокладки); предмети зі слідами пострілу (пробоїни, вм'ятини, кіптява, порошинки).

Ідентифікаційне дослідження здійснюється з метою визначення групової належності об'єктів, а також встановлення тотожності. Ідентифікація зброї здійснюється за слідами-відображеннями, що утворюються на боєприпасах при пострілі (патронах, гільзах), а також за частинами цілого, роз'єднаного в мо-

367

Розди 5. Сліди засобів вчинення злочину

мент скоєння злочину, наприклад за втраченим магазином — споряджений патрон, дерев'яна щічка від револьвера, шомпол).

Більшість слідів на гільзах, снарядах і пошкоджених предметах утворюються внаслідок механічної взаємодії і раніше названих її' форм. Тому вони являють собою об'ємні сліди натиснення, ковзання, тертя, обертання-ковзання. Так, сліди бойка, переднього зрізу затвора, відбивача, кульові вм'ятини, пробоїни — це сліди натиснення, утворені при прямолінійному pyd. Їх форма і розміри є конформними слідоутворюючому об'єкту, що використовується при ідентифікації. Особливістю деяких слідів зброї є їх складність, сполучення в одному сліді кількох простих форм слідів, наприклад натиснення і ковзання. Так, слід бойка на гільзі, відстріляної з пістолета ТТ, має форму круглої вм'ятини зі зривом ("язичком"), який спрямований вгору і являє собою слід ковзання. Таким чином, слід бойка має загальну краплиноподібну форму, що нагадує кому. Такий слід утворюється в результаті двох форм руху: спочатку бойок рухається прямолінійно — з'являються сліди натиснення, потім він рухається прямолінійно-поступально — утворюється слід ковзання. Сліди зачіпки викидача, вікна (ствольної коробки) є комбінованими: слід спочатку є об'ємним, а потім — слідом ковзання.

В основу механізму утворення слідів вогнепальної зброї покладено одні й ті самі форми механічного руху, розглянуті вище і характерні для утворення слідів злочину взагалі. Тому й методика їх експертизи відрізняється лише деякими нюансами, перш за все мікроскопічним рівнем (оскільки сліди є мікроскопічними), прийомами одержання зразків слідів для порівняльного дослідження, оцінкою результатів порівняння. У методиці судово-балістичної експертизи використовуються традиційні стадії дослідження: роздільне, порівняльне, оціночне, формулювання висновків.

Тут заст осовуються ті ж самі прийоми порівняння (зіставлення, накладення, суміщення) і техніка (МБС, МСК-1, МС-1953, ПОН). Відмінність полягає в рівнях дослідження — макроскопічному і мікроскопічному, причому об'єкти досліджуються і порівнюються як безпосередньо, так і опосередковано. У першому вилажу виготовляють об'ємну копію, наприклад, бойка, і порівнюють її безпосередньо з бойком зброї або розміщають їх у полі порівняльного мікроскопа. Проте частіше за все порівнянню піддаються сліди зброї на гільзі (снаряді), виявленій на місці події, зі слідами на гільзах (снарядах), одержаних експериментальне із ототожнюваної зброї. При цьому можливі всі прийоми порівняння і технічні засоби. Таким чином, методика ідентифікаційного

368

Глава 24. Дослідження зброї та слідів пострілу

дослідження слідів вогнепальної зброї на гільзах багато в чому схожа з трасологічною методикою дослідження слідів-відображень взагалі.

Коло завдань неідентифікаційного дослідження досить широке і торкається питань, пов'язаних зі встановленням не тотожності об'єктів, а лише системи, моделі снаряда, визнання зброї вогнепальною, придатності зброї до стрільби та її бойових ознак (убійна сила, дальність ураження); з якого боку пробитий отвір кулею; зі зброї якої системи відстріляна гільза (куля), знайдена на місці події; для якої зброї призначені боєприпаси, виявлені у підозрюваного; яким способом виготовлені зброя, боєприпаси (заводським або кустарним), із застосуванням яких інструментів; чи не використовувалися предмети, пристосовані для спорядження боєприпасів; де перебувала особа, що стріляла. Оскільки як ідентифікаційні, так і неідентифікаційні дослідження здійснюються в рамках судово-балістичної експертизи, розглянемо їх одночасно.

Ототожнення зброї за слідами на гільзах і кулях. На балістичну експертизу слідчий надсилає зброю, гільзи, патрони з осічками, кулі, дріб, пижі, прокладки, боєприпаси (патрони, споряджені мисливські патрони) для одержання експериментальних порівняльних зразків. Слідчому забороняється самому одержувати порівняльні зразки і відправляти їх на експертизу замість боєприпасів. Останні мають бути аналогічними досліджуваним гільзам, кулям.

Експериментальний відстріл досліджуваної зброї здійснює фахівець у спеціальних умовах, застосовуючи кулеуловлювачі, завдяки чому отримують зіставлені зразки.

Порівняння досліджуваної та експериментальної гільз проводять за всіма слідами зброї, відображеними на гільзах, передусім бойка, переднього зрізу затвора (щітка колодки), які є на будь-якій гільзі, відстріляній з будь-якої зброї. Використання ддя ідентифікаційних цілей інших слідів залежить від виду зброї та вираженосгі слідів. При дослідженні автоматичної зброї обов'язково належить порівняти сліди відбивача, зачіпки викидача, а ддя 9 та 7,2 мм гільз проміжного патрона — знайти сліди вікна кожуха затвора (ствольної коробки). Якщо сліди достатньо виражені, ідентифікацію можна здійснити і за одним із них. Наприклад, сліди вікна ствольної коробки є вельми інформативними і достатніми для ототожнення АК за одним слідом.

Методика ототожнення зброї за кулями є більш складною, осюльки сліди на кулі є площинні, утворені при ковзанні по достатнь

о довгій поверхні канал}' ствола, і являють собою складну систему відображень численності його профілів. Безпосереднє порівняння слідоутворюючого об'єкта зі слідом на кулях не здій-

369

Розділ 5. Сліди засобів вчинення злочину

снюється, оскільки воно є реально неможливим. Для порівняльного дослідження експериментальні кулі одержують шляхом відстрілу ототожнюваної зброї. Порівняння здійснюється безпосередньо — стіду зі слідом. Досліджувану і експериментальні кулі кладуть у спеціальний куледержач і ставлять на предметні столики МСК-1 (див. мал. 11). Обертаючи кулі в полі мікроскопа, порівнюють ширину полів і нарізів, заміряють їх розміри і кут нахилу нарізів, вибирають відповідне збільшення, борозенки і валики розташовують у полі мікроскопа так, щоб закінчення одних було початком інших (мал. 113). Однак при такому прийомі порівняння в полі мікроскопа не можна одночасно порівнювати всі сліди на кулі.

Мал. 113. Ідентифікація обріза мисливської зброї:

а - обріз (1 - досліджувані дробинки; 2 - слід на одній з досліджуваних дробинок; 3 - слід. на експериментальному снаряді);

б - мікрознімок порівняння слідів шляхом суміщення

Тоді порівнюють їх копії — фотознімки, одержані шляхом оптичної розвертай куль (досліджуваної і експериментальних) —

370