9.3. Економічна ефективність зовнішньоекономічних угод

Для визначення ефективності ЗЕД підприємства важливо знати валютну ефективність експорту та імпорту.

Показник валютної ефективності будь-якої зовнішньоеко­номічної операції насамперед характеризує купівельну силу валюти, її курс [57, с. 82-83].

Валютна ефективність експорту (Ев.е) розраховується за формулою

т

Е Ц_ве х Є_е

^Ев.е = Е В_е х £_е ^(9.5)

і-1

де Ц_в.е — валютна ціна г-того експортного товару (послу­ги), вал.од/од;

О — обсяг експорту г-того товару (послуги), натур.од.;

В_е — витрати на виробництво та реалізацію одиниці г-того товару (послуги), грн/од.,

т — кількість назв експортних товарів (послуг).

Валютна ефективність імпорту (Е_ві) розраховується за формулою

Е ц_РВ х я

^Ев.і = Е ц і х й ^(9.6)

І =1

де Ц_рл — ціна ./-того товару (послуги) на внутрішньому ринку, грн/од.;

О — обсяг імпорту 7-того товару, натур.од.;

Ц — валютна ціна (ціна придбання) одиниці 7-того товару (послуг), вал.од./од.;

п — кількість назв імпортованих товарів (послуг).

Для оцінювання вигідності експортної (імпортної) опе­рації необхідно порівняти дані показники (коефіцієнти) з пев­ною базою, оскільки самі по собі вони про це не свідчать. Ба­зою порівняння, як правило, є валютний курс. Якщо коефі­цієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валю­ти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефектив­ною. При цьому базою порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну (не­пряме котирування), а для валютної ефективності імпорту — звичайний обмінний курс (пряме котирування).

Показники, які характеризують ступінь вигідності для підприємства зовнішньоекономічних операцій, доцільно роз­раховувати перед укладенням зовнішньоторговельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінювання ефективності експортних та імпортних операцій за попередній період [57, с. 84-89; 62, с. 33-34; 77, с. 19-25].

Для загальної характеристики експортної діяльності підприємства використовують такі показники: ефективність експорту, рентабельність експорту, економічний ефект екс­порту.

Ефективність експорту підприємства (Е_еф_е) розрахо- вується за формулою

чв

^Еефе = ОП ' ^(9.7)

де ЧВ — чистий виторг в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день над­ходження валютної виручки;

ЧВ = (ВВ х К_р) — Д_в — МП,

де ВВ — валютний виторг за експортований товар;

К_р- діючий ринковий курс іноземної валюти до гривні;

Д_в — додаткові витрати всередині країни, пов'язані з екс­портом товару (можливі витрати на оплату ліцензії, комісійні посереднику, транспортні, складські та інші витрати);

МП — митні платежі;

ОП — обсяг продажу за експортом, грн.

Показник ефективності експорту свідчить, наскільки ефективно підприємство проводить свою ЗЕД, а також частку виторгу в загальному обсязі експорту підприємства. Якщо цей показник більший за одиницю, тоді реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигідніша, ніж в середині країни.

Рентабельність експорту (Р_е) розраховується за форму­лою:

чв

Ре = — ^{х 100}% , (9.₈)

де ПВ — повні витрати підприємства на експорт продукції,

грн.

Цей показник демонструє суму інвалютного доходу від ре­алізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню.

Наведені показники ефективності експорту необхідно порівняти з аналогічними показниками за минулий період,

щоб установити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Економічний ефект експорту (Е_е) розраховується за фор­мулою

Е_е = ЧВ + В_оп — ПВ, (9.9)

де В_оп — виторг у гривнях від обов'язкового продажу част­ки валюти держави.

Для визначення економічної ефективності експортної діяльності на рівні підприємства широко використовують ме­тодику, згідно з якою визначаються такі три показники еко­номічної ефективності:

чв +в

т

а) Е¹еф.е= ПВ ' (9.1°)

б) Е²еф.е= с ' (9.11)

е

де 2е — обсяг експорту у внутрішніх середньорічних цінах; С_е — виробнича собівартість експортних товарів.

ЧВ +В -ПВ чв + в

_{в) Е}з - ² х 100% х 2-' ₍₉₁₂₎

^{в) Е}еф.е^- чв + в_ш К_е ^(9.12)

де К_е — середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів, що використовуються у виробництві екс­портної продукції.

Показник Е³_еф_е свідчить про ефективність використання виробничих фондів при експорті.

Показники Е¹_еф.е, Е²_еф.е, Е³_еф.е доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Е\ф_е>1, а Е¹_еф_е >Е²_еф_е. Якщо виконуються ці дві умови, то екс­

порт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси слід шукати шляхи збільшення експорту да­них товарів. Показник Е³_еф.е вказує на рівень ефективності відповідних товарів, причому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства ста­новить доход від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансо­ваний на експорт капітал. Таким чином, чим більші обидві ча­стини формули, а значить і Е³_еф.е, тим вигідніший експорт цих товарів.

Для характеристики імпортної діяльності підприємства використовуються показники: економічної (абсолютної) ефективності імпорту, економіний ефект імпорту, рента­бельність імпорту.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту (Е_еф.і) товарів розраховується за формулою:

Ці.в.р

Ееф.і - в_і , (9.13) де Ц_іЛф — вартість імпортної продукції на внутрішньому

ринку, грн;

В_і — витрати на придбання імпортної продукції, грн;

Ві - Вм + М + А + ПДВ + Мз + Ді + ПДВд,

де В_м — митна вартість товару, перерахована у гривні за офіційним курсом (К) на дату подання митної декларації, яка включає валютні витрати імпортера (ВВ_і) до місця ввезення товару на митну територію України, тобто:

^Вм ^{- ВВ}і ^{х К;}

М — імпортне мито;

А — сума акцизного збору з підакцизних товарів;

ПДВ — податок на додану вартість;

М_з — митні збори;

Д_і — додаткові витрати імпортера;

ПДВ_д — податки на додану вартість щодо додаткових вит­рат імпортера.

Чим більший цей показник за одиницю, тим ефек­тивнішою буде імпортна діяльність для підприємства.

Економічний ефект імпорту (Е_і) розраховується за фор­мулою

Еі- Црі — Ві, (9.14) де Ц_рі — ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньо­му ринку, грн..

Цей показник характеризує прибуток від реалізації імпортних товарів.

Рентабельність імпорту (Р_і) розраховується за формулою:

Е.

Рі- (9.15)

Для визначення економічної ефективності імпорту мо­жуть використовуватися різні методики залежно від мети здійснення імпорту: 1) імпорт товару здійснюється для вироб­ничого споживання імпортером з метою зниження витрат ви­робництва як альтернатива його закупівлі на внутрішньому ринку; 2) імпорт товарів здійснюється для його реалізації на внутрішньому ринку з метою одержання прибутку (це імпорт товарів народного споживання).

Для товарів виробничого призначення економічна ефек­тивність імпорту визначається за двома формулами:

а) Е^і-цГ (9.16)

де Ц_к — купівельна ціна імпортного устаткування; ЦП — повна ціна споживання імпортного устаткування;

ЦП - Цк + Ев,

де Е_в — експлуатаційні витрати при використанні устатку­вання;

Ев - Вс + Ве + Вр + Вз + ЗП,

де В_с — вартість сировини, матеріалів, що споживаються, на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції;

В_е — вартість палива та енергії на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції;

В_р — вартість ремонту устаткування;

В_з — вартість запчастин для устаткування;

ЗП — заробітна плата робітників, які обслуговують устат­кування.

Чим більше Е¹_еф_і наближається до 1, тим ефективніший імпорт відповідних товарів.

Використовуючи цей показник, підприємство може прид­бати устаткування не тільки виходячи із найнижчої ціни, але й майбутніх експлуатаційних витрат.

б) Е²еф.і- в/ (9.17)

де О — обсяг продукції, яка випускається на даному ус­таткуванні, у внутрішніх середньорічних цінах;

В_у — витрати на імпорт даного устаткування.

Показник Е²_еф^ повинен бути більший за 1. Він показує кількість продукції, яка випускається, на даному устаткуванні на 1 грн витрат щодо його придбання для підприємства.

Економічний ефект імпорту товарів народного споживан­ня визначається за формулою 9.14.

На показник ефективності зовнішньоекономічної діяль­ності можуть впливати умови кредитування. Експортні опе­рації, як правило, здійснюються на умовах кредиту. Тому важ­ливо знати, наскільки вигідно підприємству реалізувати товар з відстрочкою платежу.

Для врахування умов кредитування в розрахунках ефек­тивності зовнішньоекономічних операцій використовується

коефіцієнт кредитного впливу (К_кр), який є відношенням су­марного значення валютних надходжень, зведеного до року поставки товару, до номінальної зовнішньоторговельної ціни цього товару.

Формули для розрахунку К_кр складні, тому на практиці користуються спеціальними таблицями, в яких наведено чис­лові значення цього коефіцієнта.

Формули розрахунків ефективності зовнішньоеко­номічних операцій, які передбачають кредитування, такі:

а) ефект експорту:

Ее - (Вк х Кві х Ккр) — Ве, (9.18) де В_к — сума виторгу від контракту;

К_ві — коефіцієнт переводу національної валюти в інозем­ну;

В_е — витрати на виробництво експортної продукції.

б) ефект імпорту:

В, хК_кр

Еі- 2,— _к ' (9.19)

ве

де вартісна оцінка придбаної продукції; В_і — витрати на імпорт продукції;

К_ве — коефіцієнт переводу іноземної валюти в національ­ну;

в) економічна (абсолютна) ефективність експорту:

Еек.е - " в ; (9.20)

е

г) економічна (абсолютна) ефективність імпорту:

^Еек.і ^- В _х К ^(9.21)

1 ^кр

Якщо експорт (імпорт) здійснюється за рахунок раніше наданого кредиту, то в цих формулах використовується вели­чина, обернена до коефіцієнта кредитного впливу:

1

^Кпогаш. кр = К ' ^(9.22)

кр

Зовнішньоекономічну діяльність можна оцінити за допо­могою показника інтегрального економічного ефекту (Е_е-і), якщо суб'єкт ЗЕД займається експортом та імпортом одночас­но:

п т

Ее-і= ^ХЕ + ХЕ,, (9.23)

!=1

сума ефектів за всіма експортними угодами,

здійсненими за відповідний період часу, грн;

X Е

сума ефектів за всіма імпортними угодами,

здійсненими за відповідний період часу, грн.