Порядок слів і структура речення при перекладі

З точки зору перекладача було би правильніше говорити не про порядок слів, а про порядок розташування членів речення або смислових груп, оскільки в процесі перекладу важливо визначити найкращий їх порядок при даній структурі речення.

Як відомо, в англійській мові порядок слів, як правило, служить граматичним засобом встановлення функції слова в реченні. Тому англійське речення відрізняється набагато жорсткішим і постійнішим порядком слів, ніж в українській мові. 

В українській мові, у порівнянні з англійською, порядок слів є більш вільним. Але необхідно мати на увазі, що свобода розташування членів речення в українській мові є відносною. Порядок слів завжди підкоряється певним нормам і завжди виконує ті чи інші граматичні, смислові чи стилістичні функції.

Префікс (від лат. praefixus — «прикріплений спереду», в українській традиційній мовознавчий літературі — приросток) — частина слова, що стоїть перед коренем слова. Вносить зміну в лексичне або граматичне значення слова наприклад, ріст — наріст, співати — заспівати. В індоєвропейських мовах префікси утворилися з прийменників і прислівників. У деяких індоєвропейських мовах є префікси, які в певних дієслівних формах під наголосом відділяються від дієслова і ставляться після нього наприклад нім. vorgehen — наступати, нім. gehe vor — наступай.

Продуктивні і непродуктивні афікси

Деякі з афіксів є продуктивними, продуктивними, тобто використовуються вданий час для освіти знову виникаючих слів. Такі, напр., Суфікси іменників-ing, 95-else,-het, 96 суфікси прикметників-bar,-ig, 97 приставка o-98 і багато іншихафікси. З іншого боку, є ряд афіксів, які не використовуються для утворення новихслів, є непродуктивними, непродуктивними. Такий суфікс-on, що зустрічається вдосить значній кількості іменників, що позначають плоди (напр. odon лохина,smultron суниця, hallon малина, lingon брусниця), суфікси-d,-st,-t, з якими утвореноряд віддієслівних іменників, напр. en följd наслідок (від följa слідувати), en färdпоїздка (від fara їхати), en tjänst служба (від tjäna служити), en konst мистецтво (відkunna могти, уміти), en vakt стража (від vaka спати) та ін Прикладаминепродуктивних приставок можуть служити приставки und-(в undgå уникати, undsättaнадавати допомогу), veder-(в vederlägga спростовувати, vedervärdig огидний) та ін.

Редуплікація; ж. (лат., подвоюю) 1. мовозн. Повторення, подвоєння кореня або цілого слова (напр., ледве-ледве).

Реляційна (сполучна) - морфема є як би прокладкою між іншими морфемами вскладі слова. (СР роль сполучних морфем у словах типу книгосховище. Реляційну ф-цію виконують також закінчення, що зв'язують між собою слова всловосполученні і реченні. Нові книги були куплені нами вчора.

Службові слова, неповнозначні (систематичні слова — вільні морфеми, що інтонаційно об'єднуються зі словом, словосполученням чи реченням і виражають, подібно до словотвірних і словозмінних (флексійних) зв'язаних морфем, різні стосунки між повнозначними словами й реченнями, об'єднуючи їх або надаючи їм різних значеннєвих відтінків. До С. с. в українській мові належать прийменники, сполучники й частки.

Суплетивізм — утворення граматичних форм одного й того ж слова від різних основ або коренів. Наприклад:

• брати (недоконаний вид) — взяти (доконаний вид)

• говорити (недоконаний вид) — сказати (доконаний вид)

• рос. садиться (недоконаний вид) — рос. сесть (доконаний вид).

Суплетивізм як єдиний засіб вираження граматичних значень характерний для парадигми особових займенників у індоєвропейських мовах:

• укр. я - мене, вона - її, ми - нас

• нім. Ich - mich, sie - ihr, wir - uns

• англ. I - me, she - her, we - us

• фр. je - me

У індоєвропейських мовах також суплетивізм використовується при творенні ступенів порівняння прикметників:

• укр. гарний — кращий

• рос. хороший — лучший

• англ. good — better

Суфікс (від лат. sufficus - прикріплений) - частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм:

мудрий + -ість мудрість; гора + -ськ гірський.

Формотворчі суфікси використовуються для створення інших граматичних форм, напр., минулого часу дієслова (співати співав).

Суфікс видозмінює, уточнює лексичне значення кореня і одночасно оформляє разом із закінченням передсуфіксальну частину і все слово, відносячи його до однієї із самостійних частин мови (напр., слова казка, двійка належать до іменників, тому що їх корені каз-ати, дв-аграматично оформлені іменниковим суфіксом -к- і закінченням жіночого роду називного відмінка однини -а).

Формант (від лат. Formans, родовий відмінок formantis - утворює), некореневоїморфема, що входить до складу слова; те саме, що афікс. Термін був введений К.Бругманом.

Денотативне значення - зміст, повідомляється через назву, завжди однакове длявсіх, що користуються даним словом. По-англійськи: Denotative signification Синоніми: позначає значення

Контекстуальне значення слова - це значення, яке реалізується тільки у певному контексті і яке не фіксується у словниках. Його знаходження є найбільш складним завданням при перекладі, оскільки воно, як правило, не може бути наперед передбаченим і зафіксованим у словнику.

Перекладачу необхідно пам'ятати, що контекстуальне значення - це часткове, побічне значення слова, яке реалізується лише у певному контексті. Воно далеко не завжди співпадає із загально прийнятим і найбільш розповсюдженим значенням слова.

At that time, the silk workers were carrying on a strike in some 150 mills and shops. The American Federation of labor claimed 6,783 strikers, and the Communists 5,000. These doutbtless overlap.                                        (Th.Dreiser. Tragic America)

 Словникове значення слова overlap "частково перекривати, накладатися" у даному випадку не підходить. Контекстуальне значення - "бути членом обидвох організацій" - правильно розкриває зміст фрази:

У той час у шовкопрядильній промисловості США розпочався страйк. Ним були охоплені близько 150 шовкопрядильних та шовкоткацьких фабрик. За даними Американської федерації праці страйкували 6 783 чол., за даними Компартії - 5 000. Без сумніву, частина страйкуючих були членами обидвох організацій.

Слід наголосити, що контекстуальне значення слова, хоч воно і непостійне, не є випадковим. Такі значення не фіксуються у словниках, але є ніби "закладені" у слові, будучи його потенційними значеннями, які можуть виявлятися в залежності від контексту. Тому між контекстуальним значенням і основним предметно-логічним значенням завжди існує зв'язок, і перекладач може легко "перекинути місток" від значення, поданого у словнику, до значення, яке виникає контекстуально.

In an atomic war women and children will be the first hostages.

 Англо-український словник дає тільки одне значення слова hostage - заручник. У наведеному прикладі це слово очевидно набуває значення жертва. Це контекстуальне значення потенційно закладене в логічному, оскільки закладник може загинути, стати жертвою.

Жінки і діти стануть першими жертвами в атомній війні.

Слід звернути особливу увагу на роль контексту при перекладі десемантизованих слів, тобто слів, які набули дуже широкого значення завдяки  тому, що вони вживаються у найрізноманітніших лексичних словосполученнях, наприклад, слова a thing, a point, a case, to fail, a failure, facilities, a matter etc. У деяких випадках ці слова виконують тільки граматичну функцію і вживаються у ролі так званих опорних слів (prop-words), як, наприклад, у сполученні poor thing, де іменник thing є опорним словом, і все словосполучення може бути перекладене українським словом бідолаха, сердешний. Завдяки невизначеності свого значення такі десемантизовані слова мають дуже широку сполучуваність, що своєю чергою ще більше сприяє їх десемантизації. Тому переклад їх звичайно повністю залежить від контексту.

Ще один приклад:

a point of interest - цікаве питання; цікавий момент

(у даному випадку для перекладу вжито десемантизоване українське слово момент).

Her case is different  Її справа/випадок полягає зовсім в іншому.

Часто контекст не обмежується одним-двома реченнями. Деколи при перекладі доводиться брати до уваги більш широкий контекст - декілька речень, абзац, розділ, а то й весь твір в цілому. Так, наприклад, у розділі 53 роману "Ярмарок пихи" У.Теккерей описує, як, несподівано повернувшись з боргової тюрми, Родон Кроулі застає свою дружину з лордом Стайном. Автор пише про неї:

The wretched woman was in a brilliant full toilette.

В Англо-українському словнику М.І.Балла серед значень слова wretched знаходимо:

1) нещасний, жалюгідний; [ ... ] 3) мерзенний, огидний

Який же з цих двох варіантів обрати? Протягом всього роману У.Теккерей виступає як мораліст. Він засуджує аморальність знаті, негативно відноситься до безпринципності Беккі Шарп. Керуючись цим, на нашу думку, перекладач повинен вибрати друге значення слова wretched. Без звертання до широкого контексту, перекладаючи це слово як нещасна, перекладач зробив би грубу помилку.

Таким чином, перекладач завжди повинен звертатися до контексту для розкриття значення слова і адекватної його передачі у перекладі.

 Конототивне значення - Поняття може супроводжуватися конотацією – тими ознаками, які не

включаючись у “поняття”, оточують його в мові через певні асоціації –

пізнавальні емоційні, експресивні, стильові. Тобто комплекс “поняття” слова та

“конотація” є “прагматика” – функція мовного знака у мовленні.

Лексема (від грец. λέξις — слово, мовний зворот) — слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.^[1] У мовахпрограмування — лексема є мінімальна одиниця мови, що має значення.^[2]

Лексема - словотип, структурний елемент мови; словникова одиниця з усіма її формами й значеннями в різних контекстах.

Лексикологія (від грецького lexikos — словесний, словниковий і logos — учення) — розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови).

Розрізняють лексикологію історичну, яка досліджує закономірності формування, розвитку і збагачення словника мови від найдавніших часів, і лексикологію сучасної мови, або описову, яка вивчає лексичний склад мови сучасного періоду.

Прикладна лексикологія займається питаннями укладання словників, перекладу, лінгводидактики і культури мовлення.

Лексичне значення — історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.

Лексичне значення є продуктом мисленнєвої діяльності людини. Ядром лексичного значення є концептуальне значення (мисленнєве відображення певного явища дійсності, поняття). Наприклад, слово «обличчя»- передня частина голови людини. Також існує конотативне значення, тобто емоційні, експресивні, стилістичні «додатки» до основного значення. Наприклад, слова морда, пика, фізіономія.

Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі, що слово загалом вступає в три типи відношень: предметний (слово-предмет), поняттєвий (слово-поняття), лінгвальний (слово-слово)

Номінація (лат. nominatio — називання)

1) створення мовних одиниць із номінативною функцією, які служать для:

• іменування чи виділення фрагментів дійсності;

• формування відповідних понять про них у формі слів, словосполучень, фразеологізмів, речень.

В цьому сенсі, терміном «номінація» позначають також результат процесу номінації — важливу мовленнєву одиницю.

2) сукупність проблем при вивченні актів найменування, які розглядаються в теорії референції. В цьому значенні протиставляється семантиці.

3) загальний комплекс лінгвістичних проблем, пов'язаних з найменуванням, словотворенням, полісемією та фразеологією в номінативному аспекті.

Деякі вчені вживають термін «номінація» для позначення розділу мовознавства, яке вивчає структуру актів найменування. В цьому значенні номінація — те саме, що ономасіологія, і протиставляється семасіології.

Неповнозначні частини мови — лексично службові, несамостійні слова ( прийменник,  сполучник,  частка,  артикль ).

Службові слова - неповнозначні (систематичні слова — вільні морфеми, що інтонаційно об'єднуються зі словом, словосполученням чи реченням і виражають, подібно до словотвірних і словозмінних (флексійних) зв'язаних морфем, різні стосунки між повнозначними словами й реченнями, об'єднуючи їх або надаючи їм різних значеннєвих відтінків. До С. с. в українській мові належать прийменники, сполучники й частки.