4.2. Особливості послуг як специфічного товару

Послугам властиві певні особливості, які відрізняють їх від товарів, обумовлюють специфічність організації та обліку міжнародної торгівлі ними, суттєво впливають на міжнародні маркетингові дії фірм-експортерів послуг.

Характеристики міжнародних послуг доволі широкі, що передусім зумовлюється їхньою різноманітністю та різнохарактерністю.

Послуги є водночас і предметом, яким торгується на світовому ринку, і його потужним динамізатором, чинником, який дедалі більше визначає його параметри, тенденції і навіть характер процесів глобалізації.

Та, незважаючи на це, протягом багатьох років послуги практично не вивчалися у міжнародній економіці. Частково це пов’язано з тим, що оцінка торгівлі послугами за своєю сутністю є складнішою, ніж оцінка торгівлі товарами. Послуги значно складніше піддаються формалізованому визначенню. Деякі послуги визначаються скоріш за все абстрактними поняттями, ніж будь-якою фізичною властивістю чи фізичною функцією. На відміну від торгівлі товарами у сфері торгівлі послугами митного кордону не перетинає вантаж, який має міжнародний товарний код і супроводжується документацією з описом товару, інформацією щодо його кількості, якості тощо, а також не існує адміністративної системи стягування мита, завдяки якій збирається необхідна для аналізу інформація про рух товарів у міжнародній торгівлі. Отримання необхідної інформації про торгівлю послугами (після визначення її змісту) залежить від однакового трактування визначень постачальниками таких даних. Це, в свою чергу, визначається тією інформацією, яка може бути отримана з бухгалтерської звітності або різноманітних інформаційних джерел, включаючи адміністративні.

Відмінності торгівлі послугами від торгівлі товарами пов’язані з особливою мобільністю учасників відповідних угод та предметів торгівлі. На відміну від торгівлі товарами продавець послуг сам може виїзджати до покупця, що є резидентом іншої країни. Такими послугами можуть бути будівництво та монтаж об’єктів за кордоном, консалтингові, аудиторські, бухгалтерські послуги. Може приїзджати до продавця послуг і покупець, якщо у своїй країні він не може отримати відповідної послуги або її якість удома є нижчою чи вартість більшою. Це може бути у випадках з туризмом, освітою, лікуванням, обслуговуванням вантажів, ремонтом транспортного рухомого складу. Крім того, продавець та покупець можуть “зустрічатися” у третій країні – на міжнародних виставках, конференція тощо.

У процесі торгівлі послугами на відміну від торгівлі товарами держава, з одного боку, може відігравати більшу роль, а з іншого – навпаки, навіть втрачати важелі ефективного контролю над економічними процесами.

Такі типові у міжнародній торгівлі послуг галузей, як транспорт, зв’язок, охорона здоров’я, освіта, наука та інші, перебувають, як правило, в частковій, а інколи навіть у переважаючій державній власності. Тому в певних галузях сфера послуг захищається державою від іноземної конкуренції більш активно, ніж сфера матеріального виробництва.

Одним з елементів зв’язку торгівлі послугами з торгівлею товарами, особливо в умовах загострення конкуренції на світових товарних ринках, є допоміжно-збутова роль міжнародних послуг. Ця роль характерна для всіх етапів маркетингової діяльності експортерів, починаючи з вивчення цільових ринків, використання глобальних інформаційних мереж і закінчуючи післяпродажним технічним обслуговуванням проданих товарів. Таке обслуговування відіграє важливу роль у збутовій політиці, підвищенні конкурентоспроможності на ринках технологічної продукції.

Як правило, послуги надаються та споживаються в один і той самий час, тобто споживач безпосередньо бере участь у процесі надання послуги (наприклад отримання консультації). Послуги часто не є стандартизованими: вони пристосовані до потреб конкретного споживача. Послуги неможливо зберегти, як виробничі запаси. У різних країнах послуги різняться між собою, існує значна їх диференціація.

Отже, міжнародна торгівля послугами може відбуватися у формі [6, с. 105]:

• перетинання кордонів сервісними продуктами;

• руху споживачів до країни імпорту;

• встановлення комерційної присутності у країні, де надаватиметься послуга;

• тимчасового переїзду фахівців до країни з метою надання послуг.

Враховуючи зазначене, можна виокремити такі особливості послуг як специфічного товару [14, с. 160–161]:

• невидимість;

• нерозривність процесу виробництва і реалізації;

• розрив у часі між фактом купівлі-продажу та фактом її споживання;

• неможливість накопичення, зберігання і транспортування;

• невідчутність на дотик;

• високий ступінь індивідуалізації залежно від вимог споживача;

• територіальна розрізненість їх виробника та споживача.

У зв’язку з цим, міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею товарами має такі відмінності та особливості:

• надання більшості видів послуг здійснюється на прямих контактах між їх виробниками та споживачами, оскільки послуги надаються (виробляються) та споживаються в основному одночасно і не зберігаються;

• регулювання здійснюється не на кордоні, а всередині країни відповідними положеннями внутрішнього законодавства, тобто послуги через свою специфіку не проходять через митний контроль і не оформляються вантажною митною декларацією;

• велика залежність обсягу послуг і їх вартості від складності та наукомісткості товарів (аналіз ринків, маркетингове консультування, транспортування та логістика, перепродажне і післяпродажне обслуговування, страхування, реклама, банківське обслуговування тощо);

• купівля-продаж послуг на світовому ринку тісно взаємодіє з міжнародним рухом капіталу та міграцією робочої сили і, навпаки, розвиток світових ринків товарів, капіталів, робочої сили стимулює міжнародний попит і пропозицію на різноманітні послуги;

• ринок послуг функціонально пов’язаний зі світовим ринком робочої сили (найважливіші характеристики ринку послуг і, перш за все ціни, значною мірою визначаються станом ринку робочої сили, закономірностями та особливостями його розвитку);

• у значно більшому ступені характерним є врахування конкретних умов виконання робіт і заздалегідь визначених вимог споживача у зв’язку з виконанням послуг на замовлення;

• сфера послуг більше захищається державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, в результаті чого у міжнародній торгівлі послугами існує більше протекціоністських перешкод і конкурентних бар’єрів;

• послуги, що надходять в особисте споживання (туризм, освіта, культура тощо), не можуть бути задіяні в господарському обороті.