- •Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1 Мережеві пристрої і засоби комунікацій
- •4 Теоретичний матеріал Модем. Загальні принципи функціонування. Установка і налаштування
- •Мережева карта. Загальні принципи функціонування. Установка і налаштування
- •Види мережевих карт
- •Установка мережевої карти
- •Конфігурація мережевої плати
- •Мережевий кабель. Види і основні характеристики
- •Роз'єми для монтажу мережі на коаксіальному кабелі
- •Роз'єми для монтажу мережі на витій парі
- •Компоненти мережі. Комутуючі пристрої
- •5 Хід виконання роботи
- •Питання до захисту:
- •Лабораторна робота № 2 Мережеві можливості Windows 95/98/2k/xp
- •4 Теоретичний матеріал Підтримка мережі в windows 95/98/2k/xp
- •Папка "Мережеве оточення"
- •Обмін даними в мережі. Доступ до файлів і папок
- •Створення мережевих дисків
- •Правила поведінки в мережі
- •5 Хід виконання роботи
- •Питання до захисту:
- •Лабораторна робота № 3 Конфігурації мереж Еthernet
- •4 Теоретичний матеріал
- •Апаратура 10base5 ("товстий" кабель)
- •Апаратура 10base2 ("тонкий" кабель)
- •Апаратура 10basе-t (вита пара)
- •Апаратура 10base-fl (оптоволоконний кабель)
- •Вибір конфігурації Ethernet
- •Розрахунок часу подвійного обороту сигналу
- •Розрахунок скорочення міжкадрового інтервалу
- •5 Хід виконання роботи
- •Питання до захисту:
- •Лабораторна робота № 4 Конфігурації мереж Fast Еthernet
- •4 Теоретичний матеріал
- •Апаратура 100base – tx
- •Апаратура 100base - t4
- •Апаратура 100base – fx
- •Вибір конфігурації Fast Ethernet
- •5 Хід виконання роботи
- •Питання до захисту:
- •4 Теоретичний матеріал
- •Символьні імена
- •Ip адреси. Класи ip адрес
- •Особові ip - адреси
- •0 0 0 0 ......0 Номер вузла
- •Маски в ip адресації
- •Порядок призначення ip адрес. Автономні ip адреси. Автоматизація призначення ip адрес
- •Автономні ip адреси
- •Алгоритм розбиття мережі на підмережі
- •5 Хід виконання роботи
- •Питання до захисту:
- •Додаток а Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 3
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад виконання завдання до лз №4
- •Додаток д Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 5
Роз'єми для монтажу мережі на коаксіальному кабелі
T - Connector (Tee Adapter) (рис. 1.12)
Призначений для підключення пристроїв до сегменту мережі на основі 10 Base- 2 (тонкий Ethernet).
При відключенні пристрою, Т-коннектор необхідно залишати в мережі, щоб не порушувати її працездатність. Чи замінювати Т-коннектор на прямий з'єднувач (I- connector) (рис. 1.13).
Рисунок 1.12 − T - Connector (Tee Adapter)
Рисунок 1.13 − Прямий з'єднувач (I - connector)
Термінатор
Це роз'їм (папа) із запаяним в нім, між центральним і зовнішнім контактами, резистором. Опір резистора повинен дорівнювати хвилевому опору кабелю. Для мереж типу 10Base-2 або тонкий Ethernet ця величина складає 50 Ом. Тільки один термінатор в сегменті 10Base2 може бути заземлений (а може і взагалі не заземлюватись). Для заземлення використовується термінатор з ланцюжком і контактом на її кінці. Для 10Base5 заземлення одного і тільки одного з термінаторів (точніше, одній з точок сегменту) обов'язково.
Якщо не вдається купити термінатори, їх можна зробити із звичайних вітчизняних роз'ємів типу СР- 50-74, упаявши з боку кабелю, між центральним контактом і корпусом, резистор на 50 Ом (підійде стандартний резистор на 51 Ом).
Рисунок 1.14 − Термінатор
Роз'єми для монтажу мережі на витій парі
Восьмиконтактний модульний з'єднувач (Вилка, Plug) "rJ-45"(рис.1.15)
Вилка "rJ-45" схожа на вилку від імпортних телефонів, тільки трохи більшого розміру і має вісім контактів.
Рисунок 1.15 − Восьмиконтактний модульний з'єднувач (Вилка, Plug) "rJ-45"
де 1 - контакти 8 шт.;
2 - фіксатор роз'єму;
3 - фіксатор дроту.
На рис. 1.16, 1.17 наведені вигляди з боку та спереду контактів.
Контакт 1 2 3 4 5 6 7 Контакт 8 |
|
Рисунок 1.16 − Вигляд з боку контактів
Рисунок 1.17 − Вигляд спереду
На новій, невикористаній вилці, контакти виходять за межі корпусу (рис.1.18).
Рисунок 1.18 − Нова вилка
В процесі обтиску, вони будуть втоплені всередину корпусу, прорізатимуть ізоляцію (2) дроту і встромлятися в жилу(1).
Вилки діляться на екранованих і неекранованих, зі вставкою (рис. 1.19) і без, для круглого і для плоского кабелю, для одножильного і для багатожильного кабелю, з двома і з трьома зубцями. Корисно разом з вилкою на кабель встановлювати захисний ковпачок.
Рисунок 1.19 − Вилка зі вставкою
Розплетені і розташовані відповідно до вибраного вами способу, дроти кабелю вставляються у вставку до упору, зайве обрізується, потім вставка разом з кабелем вставляється у вилку. Вилка обтискається. При цьому способі монтажу довжина розплітання виходить мінімальною, монтаж простіший і швидший, ніж при використанні звичайної вилки без вставки. Така вилка дещо дорожче чим звичайна.
Восьмиконтактний модульний з'єднувач
Гнізда встановлюються в мережеві карти, хаби, трансівери і інші пристрої. Сам роз’їм є рядом (8 шт.) пружинячих контактів і виїмкою для фіксатора вилки. Якщо дивитися на гніздо з боку контактів, причому вони розташовуються знизу, то відлік йде справа наліво.
Розетка є гніздом (роз'їм) з'єднувача з яким-небудь пристосуванням для кріплення кабелю і корпусом для зручності монтажу. У неї теж включається вилка. Розетки, також як і кабель, бувають різній категорії. На корпусі розетки, зазвичай, написано до якої категорії вона відноситься. При побудові мереж 10Base-2 необхідно використовувати розетки категорії 3 (Cat.3) або краще (Cat.5). А для мереж 100Base - TX необхідно застосовувати тільки Cat.5 . Розетки 5-ої категорії діляться також за способом монтажу кабелю в самій розетці. Існує досить велика кількість рішень, як підтримуваних якою-небудь однією конкретною фірмою, так і досить загальноприйнятих, - "тип 110", "тип KrONE".
Взагалі, розеток випускається величезна різноманітність, але для будинку доводиться використовувати найбільш дешеві: зовнішні. Звичайна розетка є невеликою пластмасовою коробочкою (рис.1.20), до якої додається шуруп і двостороння наклейка для монтажу на стіну. Якщо покриття стіни дозволяє, простіше користуватися наклейкою, якщо немає - доведеться свердлити стінку і прикручувати розетку шурупом. З одного боку корпусу розташовується роз’їм для включення вилки rJ - 45, до речі бувають розетки що мають в корпусі два роз'єми і більш.
Рисунок 1.20 − Розетка
Щоб зняти кришку з коробочки і дістатися до нутрощів розетки потрібно виявити масу терпіння і винахідливості. Кришка тримається на внутрішніх клямках, зовні ніяк, зазвичай, не позначених. Необхідно виявити ці клямки, далі існують дві можливості: клямки відкриваються або всередину (що рідше) або назовні. На клямки що відкриваються всередину необхідно натиснути, а що відкриваються назовні чим-небудь підчепити. Корисно, при купівлі попросити, щоб вам показали, як розетка відкривається. Після зняття кришки (рис.1.20), залежно від того якого типу у вас розетка, усередині розетки ви виявите кріплення дротів і роз'їм (рис.1.21).
Рисунок 1.20 – Розетка у розкритому вигляді
Рисунок 1.21 – Розетка для монтажу на стіну зовнішня, вид з боку роз'єму