5.Обєкт та предмет наукового дослідження. Наведіть приклади;

Об'єкт і предмет дослідження

Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).

Предмет пізнання — це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт — суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців та ін.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, визначеної на титульному аркуші як її назва" [1].

Виникають такі запитання до цих фрагментів визначення:

1. Хто сказав, що предмет дослідження міститься в межах об'єкта?

2. Чому це об'єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне і часткове?

6.Структурні компоненти теоретичного пізнання: проблема, гіпотеза, теорія

Проблема

Проблема (рос. проблема, англ. problem, нім. Problem n) – складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження. Проблема – це слово, яке використовують люди, що не хочуть вирішувати питання та брати на себе відповідальність за свої дії чи бездіяльність. Проблема формулюється переважно в питальній формі та не передбачає вирішення поставленного питання. Цей термін заборонений для використання в діловому спілкуванні. Рекомендується використовувати термін "питання для вирішення". Воно передбачає прийняття рішення та відповідальності. У процесі вирішення питань часто відкриваються нові можливості. Запитуючи «чому?» і „для чого?”, можна краще зрозуміти причино-наслідкові зв’язки й побачити новий ракурс звичних речей.

Гіпо́теза

Гіпо́теза — наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Також - недоведене твердження або здогад. Будь-яка гіпотеза повинна бути спростовуваною хоча б у принципі. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Особливістю гіпотези, як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності, відмінний від 100%^{[Джерело?]}.Також гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що представляє собою обгрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ (В. І. Кирилов, А. А. Старченко).Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно. Гіпотезу згодом або доводять, перетворюючи її в установлений факт (див. теорема, теорія), або ж спростовують (наприклад, вказуючи контрприклад), переводячи до розряду помилкових тверджень.Недоведена і неспростована гіпотеза називається відкритою проблемою.

Тео́рія (від грец. θεωρία — розгляд, дослідження) — сукупність виводів та висновків, що відображає об'єктивно існуючі відносини і зв'язки між явищами об'єктивної реальності.

Види теорій

Деякі види теорій:

• аксіоматичні

• парадоксальні

• упереджені

• суперечливі

• формальні

7.Структурні елементи теорії: Факти - це знання про об'єкт, достовірність якого доведена; категорія - це найбільш загальні і фундаментальні поняття, які відображають існуючі властивості; аксіома - положення, яке не потребує доведення; постулати - це твердження в межах певної теорії; принципи - це основні вихідні положення будь теорії, вчення, науки, світогляду; поняття - це думка, яка узагальнюється і виділяється предмети за загальним і специфічним ознаками; положення - це сформульована думка у формі наукового затвердження; судження - це думка, виражена у формі пропозиції, судження, буває істинним і хибним ; парадигма - сукупність цілей, способів, мов, методів наукового пізнання, що об'єднує вчених в наукове співтовариство і дозволяють вирішувати наукові задачі на основі єдиних правил і програм.

8.. Структурні елементи дослідження емпіричного рівня;Емпіричні дослідження — спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також групування, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей.Емпіричні дослідження використовуються для відповіді на емпіричні питання, які повинні бути точно визначені згідно з даними. Як правило, дослідник має певні теорії на тему, з якої ведеться дослідження. На основі цієї теорії пропонуються певні припущення або гіпотези. З цих гіпотез робляться прогнозування конкретних подій. Ці прогнозування можуть бути перевірені відповідними експериментами. Залежно від результатів експерименту, теорії, на яких гіпотези та прогнози були засновані, будуть підтверджуватися чи спростовуватися

Наукові дослідження

Точний аналіз даних з використанням стандартних статистичних методів у наукових дослідженнях має вирішальне значення для визначення обґрунтованості емпіричних досліджень. Статистичні формули, такі як регресія, коефіцієнт невизначеності, T-критерій, хі-квадрат, і різні види дисперсійного аналізу мають основне значення для формування логічних, обґрунтованих висновків. Якщо емпіричні дані досягають значимості у відповідних статистичних формулах, гіпотеза підтверджується. Якщо ні, то підтверджується нульова гіпотеза (або, вірніше спростовується альтернативна гіпотеза).

В ідеалі, емпіричні дослідження дають емпіричні дані, які потім можуть бути проаналізовані на статистичну значущість.

Емпіричний цикл

Спостереження (англ. Observation): збір та групування емпіричних фактів, формування гіпотези.

Індукція (англ. Induction): розробка гіпотез.

Дедукція (англ. Deduction): дедукція (виведення) послідовності гіпотез, які перевіряються прогнозуванням.

Перевірка (англ. Testing): перевірка гіпотези з нового емпіричного матеріалу.

Оцінка (англ. Evaluation): оцінка результатів перевірки.