Лікарська залежність
це психічний, іноді фізичний стан, що є результатом взаємодії між живим організмом і лікарською р-ною з певними поведінковими та іншими реакціями, коли завжди є бажання приймати препарат постійно чи періодично, для того, щоб уникнути дискомфорту, який виникає без приймання препарату (алкогольно-барбітуратна, типу канабісу, фентаміну, кокаїну, ефірних розчинників, галюциногенів, опіатів і ін.).
Психічна залежність – це стан, за якого лікарський засіб викликає відчуття задоволення і психічного піднесення – стан ейфорії, який потребує періодичного або постійного введення лікарського засобу, щоб відчути задоволення або уникнути дискомфорту.
Фізична залежність – адаптивний стан, якому властиві інтенсивні фізичні розлади після припинення приймання певного лікарського засобу; ці розлади, тобто синдром абстиненції (синдром відняття) – є комплексом специфічних ознак психічних і фізичних порушень, властивих для певного наркотичного анальгетика.
Несумісність лікарськх речовин
Фармацевтична несумісність - внаслідок фізичної, хімічної або фізико-хімічної взаємодії р-н у процесі виготовлення і зберігання лік.форм.
- фізична –це нерозчинність, зміна агрегатного стану та інші перетворення продуктів взаємодії, внаслідок чого змінюється зовнішній вигляд, лікувальні вл-сті і порушується дозування.
- хімічна – наслідок хімічних р-й між лік.р-нами, внаслідок чого втрачається лікувальний ефект, він спотворюється або розвивається токсична дія.
Фармакологічна несумісність – виявляється на рівні транспорту, розподілу, біотрансформації та виведення лік.р-н – фармакокінетична несумісність або на рівні специфічного ефекту – фармакодинамічна несумісність.
Побічна дія
небажані р-ї, які викликаються деякими лікарськими засобами.
Синдром відміни – комплекс змін організму, які розвиваються у випадках тривалого застосування і раптової відміни кортикостероїдів, інсуліну, антикоагулянтів, трициклічних антидепресантів, невролептиків, барбітуратів, блокаторів рецепторів, клофеліну.
Синергізм
явище, коли дві р-ни діють в одному напрямі.
а) Адитивна дія – кінцевий ефект при синергізмі є простою сумою ефектів кожної р-ни окремо. (При прямому синергізмі – одні й ті ж рецетори).
б) Потенціювання – якщо кінцевий результат застосування 2 лік.р-н більший від суми ефектів кожної р-ни окремо (в осн.при непрямому синергізмі).
Антагонізм – явище, при якому внаслідок взаємодії 2 р-н ефекти однієї з них (чи обох) зменшуються або втрачаються.
а) фізичний – при адсорбції різних токсичних р-н сорбентами; (+гемосорбція, плазмаферез).
б)хімічний – між р-нами відб. хімічні р-ї з утв.неактивних сполук. (це антидоти: унітіол).
в) фізіологічний – реалізується тільки через функціональні системи організму, тобто опосередковується біосубстратом.
- прямий – лік.р-ни діють на ті самі рецептори, але у прямо протилежному напрямку.
- конкурентний прямий – антагонізм між сполуками, які мають подібну стр-ру (передусім просторову конфігурацію). Конкуренція за певні рецептори.
- неконкурентний прямий – між р-нами, які впливають на різні ділянки рецептора.
- непрямий – однотипна дія кількох р-н на різні рецепторні стр-ри, що виконують протилежні ф-ї.
Синергоантагонізм – варіант комбінованої дії лік.р-н, це прояви тих чи інших ефектів залежно від дози речовин.