ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Модульна контрольна робота

з дисципліни «Актуальні проблеми соціальної педагогіки» на тему:

«Специфіка використання інноваційних і традиційних методів і технологій в соціальній роботі з ВІЛ-позитивними, хворими на СНІД та їх оточенням»

Виконала: студентка 5 курсу(магістратури)

факультету СПП групи 8.11611-1

КАВУН ЛЮДМИЛА

Запоріжжя, 2012

ЗМІСТ

1. Особливості уявлення про консультування в контексті ВІЛ/СНІД.

2. Цілі до- та після-тестового консультування.

3. Компетентність консультанта: освітні знання, медицина.

4. Відносини консультант-клієнт.

5. Особливості консультування представників цільових груп.

6. Мережа підтримки як сукупність стосунків клієнта.

7. Список використаних джерел.

1. Особливості уявлення про консультування в контексті віл/снід.

Консультування – збірна назва різних видів діяльності від звичайного опитування та надання рекомендацій з використанням базових навичок консультування до спеціальних психотерапевтичних видів втручань. Метою консультанта є використання інформації, спеціальних знань для надання допомоги людям у розв’язанні їх життєвих проблем.

Консультування допомагає людині обирати та діяти на власний розсуд, допомагає навчатися новим моделям поведінки, сприяє розвитку особистості. В процесі консультування робиться акцент на відповідальності клієнта (клієнт приймає рішення, а консультант створює умови, які заохочують волевиявлення клієнта).

Процес та навички психологічного консультування при ВІЛ-інфекції. В процесі консультування двоє людей, які до цієї миті ніяким чином не були пов’язані одне з одним, зустрічаються, щоб подолати кризову ситуацію, вирішити проблеми або прийняти рішення стосовно дуже особистих, інтимних питань. Проте між такою неупередженість і близькістю, як між двома берегами однієї ріки, перекинуто місток, на якому балансує консультант. Цей місток є дуже важливим для забезпечення майбутнього благополуччя клієнта і набуття ним навичок самостійного вирішення проблем. Клієнт може нічого не знати про консультування, бесіда з незнайомою людиною про особисті справи може відлякувати його, навіювати несміливість, тому консультантові варто почати із з’ясування того, що клієнтові відомо про консультування як таке, і чого він очікує від консультанта. При необхідності консультант має коротко змалювати процес спільної роботи, ілюструючи своє пояснення прикладами, обговорює занепокоєння клієнта, а потім уважно слухає його пояснення.

Пояснення клієнта, бачення ним своєї проблеми здебільшого має суб’єктивний характер і, можливо, неточне. Проте клієнт буде задоволений, що консультант приділяє цьому питанню всю свою увагу. Саме тут закладені основи довіри. Методи консультування можуть бути різними, проте є ряд універсальних точок зору на консультування при ВІЛ-інфекції/СНІДі і передумов для його здійснення.

Особливості консультування. Є певні особливості роботи з клієнтом, ураженим ВІЛ. Тому консультантові, зокрема, слід володіти необхідним запасом знань про ВІЛ та про клінічні прояви інфекції; бути обізнаним про новітні розробки в галузі діагностики та лікування; мати достатню уяву про спосіб життя всіх груп інфікованих і вміти тактовно обговорювати з ними їх сексуальні та побутові проблеми; бути здібним ефективно, тактовно і доброзичливо спілкуватися з широким колом осіб, які відрізняються за сексуальною орієнтацією (гомо- та бісексуали), професією (секс-бізнес) і способом життя (залежність від наркотичних речовин); добре знати про всі служби підтримки, призначені для осіб з ВІЛ/СНІДом; володіти методами саморегуляції.

Кожному, хто консультується з приводу ВІЛ-інфекції та СНІДу треба постійно надавати такі умови, завдяки яким він відчував би до себе дружнє ставлення. А консультант, як цілком зрозумілу річ, має приймати занепокоєння, об’єктивні обставини і шкідливі звички клієнта, незалежно від його способу життя, минулої поведінки, сексуальної орієнтації, соціальної приналежності, національності, релігії або інших характеристик. Відтворити таку атмосферу доброзичливості інколи нелегко, оскільки для цього треба здолати своє ставлення та особисті стереотипи. Проте, консультування практично неможливе, якщо клієнт не відчуває доброзичливості. Добре розвинена навичка емфатичного слухання – це важливий перший крок до встановлення взаєморозуміння і без неї процес консультування не може розвиватись.

При оцінці ситуації, в якій опинився клієнт, дуже важливі нейтральність та неупередженість консультанта, хоча люди, які нічого не знають про процес консультування, спочатку можуть сприйняти це як відсутність цікавості або недружнє ставлення. Довіра і конфіденційність – це основні принципи консультування при ВІЛ/СНІД. Довіра це найважливіший невід’ємний елемент стосунків між консультантом і його клієнтом. Довіра до консультанта підвищує вірогідність того, що клієнт буде діяти відповідально щодо власного життя та життя інших. Клієнта необхідно запевнити щодо конфіденційності, особливо у зв’язку з ризиком негативних соціальних реакцій на інфіковану людину. Стосунки між консультантом і клієнтом мають будуватися на розумінні та гарантії того, що все, обговорене цими двома людьми, залишиться суворо між ними.

Процес консультування починається з першого контакту консультанта і клієнта, інфікованого ВІЛ, навіть якщо він обмежений лише знайомством та домовленістю про наступну зустріч. Зміст консультування змінюється залежно від потреб і умов, в яких на час звернення знаходиться клієнт, проте консультування має постійні і універсальні ознаки: воно надає час і підтримку, дозволяє визначити проблеми, допомагає вибрати реалістичні альтернативи, стимулює мотивацію і прийняття рішень.