- •Конспект лекцій з дисципліни “Мікроекономіка” Харків
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Питання1. Мікроекономіка, як складова частина теоретичної економіки.
- •Питання 3. Методологія мікроекономіки.
- •Тема 2. Теорія граничної корисності та поведінка споживача
- •Питання 1. Корисність в економічній теорії та проблема її виміру.
- •Питання 2. Процес споживання та динаміка зміни сукупної та граничної користі.
- •Питання 3. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача.
- •Питання лекції :
- •Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •Криві байдужості як спеціальний інструмент мікроаналізу.
- •Бюджетне обмеження й можливості споживача.
- •4. Оптимум споживача. Література :
- •Питання 1.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •4. Аксіома незалежності споживача.
- •Питання 2 . Криві байдужості як спеціальний інструмент мікроаналізу.
- •Властивості кривих байдужості:
- •Через будь-яку точку координатного простору можна провести криву байдужості.
- •Криві байдужості опуклі до початку координат.
- •При зменшенні товару х на незначну величину його загальна корисність змінюється на величину мUх*△х (мUх – гранична корисність товару х). Аналогічно можна записати для товару у
- •Питання 3. Бюджетне обмеження й можливості споживача.
- •Властивості бюджетної лінії:
- •4. Оптимум споживача.
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача.
- •Питання 1. Лінія „дохід-споживання”.
- •П итання 2 Криві Енгеля
- •Питання 3 Лінія „ціна-споживання”
- •Питання 4. Ефект заміни та ефект доходу.
- •Тема 5 Попит, пропозиція, їх взаємодія. Еластичність.
- •Питання 1 Попит та закон попиту.
- •Питання 2 Пропозиція та закон пропозиції
- •Питання 3. Взаємодія попиту та пропозиції
- •Питання 4 Цінова еластичність попиту
- •Фактори, що впливають на еластичність попиту:
- •Питання 5 Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту
- •Питання 6. Еластичність пропозиції.
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства.
- •Питання 1. Підприємство як суб'єкт ринкових відносин на мікрорівні.
- •Питання 2. Виробнича функція.
- •Питання 3 Основні параметри підприємства
- •1. Сукупні витрати (тс) – витрати на виробництво певного обсягу продукції q.
- •2. Середні сукупні витрати (ас) – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції.
- •Тема 7. Витрати і результати виробництва.
- •Питання 1. Витрати виробництва.
- •Питання 2. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •Питання 3.Витрати виробництва за довгостроковий період
- •Тема 8. Ринок досконалої конкуренції
- •Питання 1. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •Питання 2. Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції
- •Питання 3. Ринкова поведінка підприємства в короткотерміновому періоді
- •Питання 4 Економічна стратегія конкурентної фірми в довгостроковому періоді
- •Питання 5. Ефективність рдк
- •Тема 9 Монопольний ринок.
- •Питання 1. Характерні риси ринку чистої монополії
- •Питання 2. Особливості економічної стратегії чистої монополії в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •Наслідки цінової дискримінації:
- •Поведінка монополіста в довгостроковому періоді.
- •Питання 3. Економічні наслідки монополії
- •Питання 4. Антимонопольна політика
- •Тема 10. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Питання 1. Основні ознаки олігополії.
- •Особливості економічної стратегії олігополістичних фірм
- •Питання 2. Теоретичні моделі олігополії
- •Питання 3. Олігополія з погляду теорії ігор. “Дилема ув’язненого”
- •Питання 4. Економічна ефективність олігополії
- •Питання 5.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції
- •Питання 6. Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •Питання 7.Нецінова конкуренція
- •Тема 11. Загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці
- •Питання 1. Особливості ринків факторів виробництва
- •Питання 2. Оптимальне співвідношення факторів виробництва
- •Попит та пропозиція ресурсу праці залежить від співвідношення попиту на робочу силу та її пропозиції на ринку, а також від типу цього ринку.
- •Тема 12. Ринок капіталу
- •Питання 1. Капітал як фактор виробництва тривалого використання.
- •Попит і пропозиція на ринку капіталу. Позичковий процент
- •Питання 2. Земля як фактор виробництва
- •Питання 3. Підприємницькі здібності, їх характеристика як фактора виробництва
Тема 9 Монопольний ринок.
Характерні риси ринку чистої монополії.
Особливості економічної стратегії чистої монополії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
Економічні наслідки монополії.
Антимонопольна політика.
Питання 1. Характерні риси ринку чистої монополії
Монополія взагалі – це виключне право виробництва, промислу, торгівлі та інших видів діяльності, що належать одній особі, певній групі осіб або державі. Ринок чистої монополії має такі характеристики:
1. На ринку функціонує лише один виробник якоїсь продукції. Отже, справедливим буде твердження: фірма-монополіст — це і є певна галузь виробництва. Тоді для монопольного ринку бракує поділу на попит щодо окремої фірми та ринковий (галузевий) попит, а також на пропозицію окремої фірми та ринкову пропозицію. Для чистого монополіста фірма та галузь – це поняття синоніми.
2. Товар, який виробляє монополіст, не має близького замінника. Практично немає таких товарів, які не можна було б замінити на щось інше. Однак щодо товару монополіста справедливим буде припущення, що у споживача існує лише два можливих варіанти поведінки: або взагалі відмовитися від споживання цього товару, або придбати його у монополіста.
3. Чистий монополіст сам установлює ціну на свій товар. Якщо конкурентну фірму ми назвали такою, що погоджується з ціною, то монополіст — це той, хто диктує ціну. Щоб зрозуміти механізм диктату монополіста, треба згадати, як взагалі формується ринкова ціна. Ціна рівноваги є результатом взаємодії попиту та пропозиції. Оскільки для монополіста попит збігається з ринковим, і його можна розглядати як заданий, то встановити рівноважну ціну він може, маневруючи пропозицією: збільшення пропозиції знижує ціну і, навпаки, зменшення пропозиції призводить до зростання цін. Тобто монополіст, змінюючи обсяг пропозиції, може змінювати ціну товару.
4. Вступ у галузь інших виробників заблокований. Практично кожен виробник бажає стати монополістом та обмежити конкуренцію на ринку його товарів. Монополізація ринку може досягатися:
1. Зростанням фірми за рахунок капіталізації прибутку, банкрутством конкурентів, їх поглинанням до досягнення фірмою повного панування у галузі.
2. Об'єднанням капіталів на добровільних засадах і перетворенням такого об'єднання на панівного виробника. Форми монополістичних об'єднань, зокрема, такі: картель, синдикат, трест.
Однак будь-який монополіст зможе зберегти своє монопольне становище лише тоді, коли вступ до цієї галузі для інших виробників буде надійно заблокований. Тому блокування вступу в галузь, встановлення відповідних бар'єрів — обов'язкова умова для існування чистої монополії. Під бар’єрами розуміють обмеження, які запобігають появі додаткових продавців на ринку.
Ці бар'єри можуть набувати різних форм:
а) масштаби виробництва. Як правило, фірма-монополіст — це досить велике підприємство, тому для створення гідної конкуренції потрібно вкласти значні кошти, що для абсолютної більшості потенційних конкурентів не під силу та й недоцільно. Також у деяких галузях ефективне виробництво можливе лише за умови функціонування невеликої кількості підприємств. Це може бути зумовлене фінансовими або технологічними причинами. Особливо це стосується галузей економіки з пануванням природних монополій. У багатьох країнах до природних монополій належать більшість видів діяльності, продукція яких є „предметом суспільного користування”, – комунікації, лінії електропередачі, нафто- і газопроводи, залізничний транспорт, системи зв’язку, водопостачання і каналізація.
б) легальні бар'єри. Це певні законодавчі норми, що регламентують той чи інший вид діяльності. Найпоширенішими серед них є патенти (виключне право на виробництво будь-якого продукту чи використання якоїсь технології) та ліцензії (право на заняття якимось видом діяльності), авторські права. Вони надають право винахіднику контролювати продукт упродовж певного часу, з метою захистити його від незаконного використання. Деякі фірми використовують цей контроль для досягнення і закріплення монопольної влади (наприклад „Microsoft”).
в) власність на унікальні види ресурсів. Утримати своє монопольне становище на ринку можна, захопивши ті види ресурсів, за допомогою яких виробляється продукція монополіста. Це спрацьовує тоді, коли обмеженість ресурсів абсолютна, і у них немає близького замінника (наприклад, компанія „Де Бірс”, яка монополізувала алмазні рудники у Південній Африці і тому контролює ринок алмазів).
г) недобросовісна конкуренція. Обмежити вступ нових фірм на ринок монополіст може за допомогою агресивних дій. Деякі фірми-монополісти застосовують методи боротьби з конкурентами, які не тільки не відповідають кодексу честі підприємця, а й у більшості країн заборонені законом. Це може бути тиск на постачальників сировини, профспілки, банки, переманювання провідного персоналу, цінова війна з метою банкрутства конкурента (демпінг) тощо. Однак виявити порушника закону та застосувати до нього відповідне покарання досить складно. Слід також зазначити, що високі транспортні витрати сприяють формуванню ізольованих ринків. Як наслідок, технологічно єдина галузь перетворюється на кілька локальних монополій.
Усі розглянуті бар’єри не є абсолютно неподоланними. Так, досягнення науково-технічного прогресу можуть зменшити оптимальний розмір фірм, легальні бар’єри можуть бути скасовані, також можуть бути знайдені нові джерела сировини. Проаналізовані риси монопольного ринку справляють вирішальний вплив на ціни та обсяги виробництва монополістом.