- •1. Загальна будова слухового аналізатора.
- •2.Периферичний відділ слухового аналізатора.
- •Вушна раковина.
- •Барабанна перетинка.
- •Барабанна порожнина.
- •Внутрішнє вухо.
- •Завитка.
- •2. Провідниковий відділ слухового аналізатору.
- •3. Центральний відділ слухового аналізатору.
- •1. Акустична природа звуку та його властивості.
- •Властивості звуку.
- •Розповсюдження звуку у середовищі.
- •Звуки мовлення.
- •2. Функції слухового аналізатору: проведення й сприйняття звуків.
- •Звукопроведення.
- •Повітряне звукопроведення.
- •Кісткове звукопроведення.
- •Звукосприймання.
- •Теорії слухового сприймання.
- •1. Резонаторна теорія г.А.Гельмгольца.
- •Сприймання звукової інформації у мозкових структурах.
- •3. Чутливість органу слуху.
- •4. Слухова адаптація та слухова втома. Маскування звуку. Бінауральний слух.
- •Маскування звуку.
- •Бінауральний слух.
- •5. Етапи розвитку слухової функції людини.
- •Методи дослідження органу слуху та слухової функції.
- •Патологія органа слуху.
- •1. Причини порушення слуху у дітей.
- •Порушення слуху спадкового походженя.
- •Вроджені порушення слуху.
- •Набуті порушення слуху.
- •Анатомічна будова органів мовлення.
- •1. Будова центрального та периферійного мовленнєвого апарату.
- •2. Анатомічна будова носу та носової порожнини.
- •3. Анатомічна будова роту та ротової порожнини.
- •4. Анатомічна будова глотки.
- •5. Анатомічна будова гортані.
- •6. Анатомічна будова трахеї, бронхів та грудної порожнини.
- •Функції органів артикуляційного апарату.
- •1. Функція дихання та її особливості під час мовлення.
- •2. Функція голосоутворення (фонація) та її види. Властивості голосу.
- •Властивості голосу.
- •3. Утворення звуків мовлення (артикуляція).
- •Артикуляція приголосних.
- •Функція смоктання.
- •Функція ковтання.
- •Функція жування.
- •4. Етапи розвитку мовленнєвої функції дитини.
- •5. Дослідження органів мовлення.
- •Вроджені генетично обумовлені аномалії розвитку артикуляційної системи.
- •Вроджені аномалії розвитку артикуляційного апарату, не обумовлені генетичними причинами.
- •Вроджені аномалії розвитку верхньої губи та твердого піднебіння.
- •Порушення формування артикуляційного апарату на різних онтогенетичних етапах розвитку дитини.
- •Причини розвитку зубо-щелепних аномалій.
- •Фізіологічний прикус та його формування.
- •Порушення прикусу у дітей та його види
- •Запальні захворювання язика.
- •Захворювання носу та носової порожнини.
- •Захворювання глотки.
- •Захворювання гортані.
- •1. Аномалії розвитку та чужорідні тіла гортані.
- •2. Запальні захворювання гортані.
- •3. Пухлини гортані та патологічні стани, що супроводжуються гострими розладами дихання.
- •4.Рухові розлади гортані.
Вроджені аномалії розвитку верхньої губи та твердого піднебіння.
Вроджені незрощення верхньої губи та твердого піднебіння зустрічаються досить часто (1 випадок на 800 пологів) і складають 1/3 усіх вроджених вад розвитку.
На наступний момент немає ґрунтовних пояснень причин виникнення цієї патології розвитку. Тобто не виявлено провідної ролі певного окремого чинника серед тих ендо- та екзогенних чинників, що можуть викликати вроджені вади розвитку у дітей.
Незрощення верхньої губи може бути: ізольованим та комбінованим (поєднуватись з незрощенням твердого піднебінні); однобічним або двобічним; частковим (дефект не доходить до нижнього відділу носу) або повним (захоплює нижній відділ носу). Аномалії розвитку верхньої губи завжди супроводжуються деформацією носу. Верхня щелепа на боці дефекту недорозвинена. При двобічних незрощеннях, які охоплюють альвеолярні відростки та піднебіння, середній фрагмент верхньої щелепи висунутий вперед і висить на кінчику носу у вигляді хоботка. Зуби, що знаходяться на цьому фрагменті і прилягають до нього, часто недорозвинені, аномально розташовані.
Незрощення м’якого піднебіння завжди проходить по середній лінії, може мати різну довжину та поєднуватись (комбіноване або не поєднуватись (ізольоване) з незрощенням верхньої губи та твердого піднебіння. М’язи м’якого піднебіння при незрощенні діють як антагоністи у зв’язку відсутності контакту між ними. Незрощене м’яке піднебіння вкорочене, щілина розширюється під час ковтання і фонації.
Незрощення твердого піднебіння також проходить по середній лінії і може мати різні розміри та бути як ізольованим так і комбінованим.
У дітей з вродженим незрощенням верхньої губи та твердого піднебіння від народження складаються несприятливі умови для життя та розвитку в зв’язку з порушенням функцій смоктання, ковтання та дихання. Через неможливість створити вакуум у ротовій порожнині дитина не може смоктати материнську грудь, тому смертність від недоїдання у дітей цієї категорії, за відсутності спеціальних медичних заходів, досить висока.
Акт жування при такій патології порушується внаслідок відсутності опори при переміщенні їжі язиком і неповноцінної її переробки.
Під час дихання повітря потрапляє через розщелину прямо до гортані, при цьому воно не зігрівається, не очищується, не зволожується, як це буває при носовому диханні. Тому у дітей з вродженими розщелинами верхньої губи та твердого піднебіння часто бувають запальні захворювання дихальних шляхів, слизова оболонка патологічно змінюється.
Крім того, у таких дітей часто бувають порушення слуху, непрохідність євстахіївих труб, патологічні зміни барабанної перетинки.
Порушення мовлення є одним з самих тяжких ускладнень при незрощенні верхньої губи та твердого піднебіння: сполучення носової та ротової порожнини викликає відкриту гугнявість. Під час артикуляції спостерігається порушення міміки обличчя, пов’язане з намаганнями дитини перешкодити виходу повітря через розщелину шляхом стискання ніздрів, неприродними рухами м’язів обличчя, підніманням верхньої губи.