Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ЧАСТЬ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
340.99 Кб
Скачать

3.4.2. Методика проведення антифрикційних досліджень

При проведенні експериментальних досліджень необхідно визначити наступні триботехнічні характеристики досліджуваної пари тертя:

– коефіцієнт тертя;

– температуру поблизу поверхні тертя;

– величину зношення матеріалів за певний проміжок часу, та визначити їх залежність від величини питомого навантаження.

Перед початком роботи необхідно перевірити справність установки, включити напругу в систему вимірювання та прогріти вимірювальні прилади (КСП-4) протягом 30 хв.

Ретельно протерти дослідні зразки та знежирити їх розчинником. Після висихання зразків їх зважують на аналітичних терезах ВЛР 200.

Під час проведення досліджень на машині тертя СМЦ–2 попередньо проводиться побудова графіків тарування, типові приклади яких наведені на рис. 3.3.

а б

Рис. 3.3. Типові графіки тарування систем навантаження (а) та моменту тертя (б) машини тертя СМЦ-2

Рухомий зразок 2 пари тертя у вигляді стального диска з радіусом

r = 0,025 м (рис. 3.2.) закріплюється на шпинделі приводу, а полімерний зразок 1 закріплюється в спеціальному утримувачі для зразків. Потім, за допомогою гвинта механізму навантаже ння, відповідно до графіка тарування, встановлюється необхідне навантаження в парі тертя Р. Режим навантаження, швидкість ковзання та тривалість експерименту визначаються викладачем, котрий проводить роботу.

В отвір на нерухомому зразку ( 1 мм) встановлюється спай ХК термопари. Далі включається механізм протяжки стрічки електронного потенціометра і записується нульове значення моменту тертя, а потім включається привід установки і починається відлік часу проведення експерименту, під час якого іде постійний запис дискретних значень моменту тертя і температури поблизу зони контакту досліджуваної пари.

Зупинка машини тертя СМЦ-2 здійснюється шляхом натискання кнопки «СТОП» на пульті керування. Після цього проводять зняття навантаження в парі тертя та знімають досліджувані зразки, які ретельно протирають від залишків продуктів зношення, просушують та зважують на аналітичних терезах ВЛР 200.

Фрикційний нагрів ΔТ визначається різницею показань температури до і в кінці досліду. Показання знімаються з відповідної кривої на діаграмній паперовій стрічці приладу КСП-4.

Потім з кривої моменту тертя на діаграмній стрічці знімають значення l в мм, що відповідають відхиленню рухомої каретки потенціометра КСП-4 для різних режимів навантаження. Користуючись графіком тарування визначають відповідні моменти тертя МТР за величиною відхилення l каретки потенціометра. Силу тертя визначають за формулою:

Fтртр/r, (3.1)

де МТР – момент тертя, який визначається із відповідної кривої на діаграмній стрічці та за допомогою графіка т арування, Н·м;

r – радіус рухомого ролика, м, (r = 0,025 м).

Коефіцієнт тертя f визначається за формулою:

f= Fтр /Р, (3.2)

де Р – загальне навантаження в парі тертя, Н [29].

].