Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
операційний менеджмент 57.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.09.2019
Размер:
105.13 Кб
Скачать

2. Методи, принципи, предмет управління витратами.

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою певних інструментів, якими є методи управління. Виділяють три основні групи методів:

  • адміністративні;

  • економічні;

  • соціально-психологічні.

Суб’єкт управління витратами значною мірою залежить від виду та обсягів діяльності підприємства. Як правило, на великих і середніх підприємствах безпосереднє управління витратами здійснюють спеціальні служби. Вище керівництво організовує роботу підлеглих. На малих підприємствах це завдання виконується самостійно керівником чи уповноваженою посадовою особою. Порядок організації роботи суб’єкта управління регламентується статутом.

Як видно, управління витратами підприємств здійснюється як на мікро-, так і на макрорівнях, оскільки від ефективності діяльності суб’єктів господарювання залежить обсяг платежів до бюджету, а відповідно – фінансове становище держави.

Всі методи використовуються у поєднанні один з одним, необхідним є постійний пошук найкращого способу впливу на об’єкт управління, використання методів управління не може бути шаблонним. Об’єктом управління є не лише безпосередньо витрати, а й окремі структурні підрозділи організації, які відносяться до керованої підсистеми управління.

Держава щодо підприємств використовує такі економічні заходи впливу, як податки, кредити, пільги, санкції тощо. Підприємство використовує планові показники, економічні санкції. В управлінні витратами використовуються специфічні методи обліку витрат і калькулювання собівартості, математико-статистичні методи дослідження собівартості і рентабельності, аналітичний метод. Економічні методи є методами непрямої дії, тому їх ефективність значною мірою залежить від контролюючих зусиль суб’єкта управління.

Застосування економічних методів має доповнюватися адміністративними заходами. До адміністративних методів відносяться організаційні, що впливають на структуру управління; розпорядчі, дисциплінарні, що впливають на процес управління, спрямовані на деталізацію планів, ліквідацію відхилень, регулювання виробничого процесу, забезпечують мотивацію, контроль за роботою підприємства та окремих працівників.

Соціально-психологічні методи управління ґрунтуються на використанні моральних стимулів до праці, ініціативи, новаторства. За рахунок налагодження психологічного клімату в колективі продуктивність праці може зростати в 1,5 рази.

Принципи управління – це правила, норми, орієнтири, прийняті з метою досягнення цілей організації. Принципи управління досліджували такі видатні вчені як Ф.Тейлор, Г.Емерсон, А.Файоль. Значний вклад у розвиток сучасних принципів управління вніс австрійський економіст Ф.Хайєк. На основі вивчених досліджень можна виділити наступні принципи управління витратами:

  1. системності;

  2. єдиновладдя, єдності дій;

  3. кооперації, розподілу відповідальності;

  4. дисципліни, ініціативи, справедливої винагороди;

  5. наукового підходу в управлінні витратами.

Принцип системності означає взаємозалежність всіх ланок системи управління витратами. Ефективність організації оцінюють за ефективністю найслабшої ланки, недосконалість будь-якої функції управління неодмінно вплине на функціонування всієї системи управління витратами. З іншого боку, система не завжди покращується, якщо вдосконалюється якийсь окремий елемент. Важливим є досягнення динамічної рівноваги.

Другий принцип означає використання єдиних методів, планів, інформаційного забезпечення на всіх рівнях управління витратами, розпорядження повинні надаватися одним керівником.

Для забезпечення ефективного використання робочої сили та контролю кожному працівнику повинні бути делеговані повноваження і відповідальність за виконання роботи.

Четвертий принцип передбачає ефективний контроль і мотивування роботи персоналу за допомогою систем матеріального і морального заохочення працівників за умови дотримання порядку та прийняття ефективних рішень в межах наданих їм повноважень, довготривалий професійний розвиток працівників.

Принцип наукового підходу в управлінні витратами передбачає:

  • орієнтацію на споживача у виробництві продукції, тобто виробництво якісної, конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на ринку, динамічне оновлення продукції;

  • використання інновацій, досягнень науки і техніки, досвіду управління на провідних підприємствах;

  • використання нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, системи своєчасного виробництва, оперативного контролю за витратами;

  • мінімізацію витрат, тобто ліквідацію фактів безгосподарності, непродуктивних, наднормативних витрат, поєднання покращених якісних параметрів продукції з одночасним зниженням витрат на її виготовлення;

  • управління витратами на всіх стадіях життєвого циклу матеріальних цінностей, що обумовлюється необхідністю управління витратами на стадії утилізації матеріальних цінностей.

Предметом управління витратами є система виробничих відносин у процесі споживання ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних). Мета управління – оптимізація витрат для досягнення максимального результату діяльності.

Висновки

Від величини витрат залежить рівень прибутковості, обсяг діяльності та ринкова вартість підприємства, тому ефективне управління витратами, яке передбачає мінімізацію їх загальної величини у поєднанні з раціональним розміщенням виробничих ресурсів є надзвичайно важливим і потребує вдосконалення.

Управління витратами поєднує в собі елементи фінансового та виробничого менеджменту, не може обмежуватись веденням управлінського обліку. Проблемним питанням є відсутність єдиної системи; управління витратами має здійснюватися в місцях їх виникнення у поєднанні всіх функцій управління.

В системі управління витратами слід виділити оптимізаційний та інформативний рівні. Складовими оптимізаційного рівня є наступні функції: організація, розпорядництво, контроль, мотивація. Оптимізаційний рівень реалізується через керуючу підсистему управління. Складовими інформативного рівня є планування, облік, аналіз. Інформативний рівень управління пов’язаний з функціонуванням керованої підсистеми.

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою методів управління. Всі методи використовуються у поєднанні один з одним, необхідним є постійний пошук найкращого способу впливу на об’єкт управління, використання методів управління не може бути шаблонним. В процесі управління слід дотримуватися наступних принципів: системності; єдиновладдя, єдності дій; кооперації, розподілу відповідальності; дисципліни, ініціативи, справедливої винагороди; наукового підходу в управлінні витратами.

Перспективним напрямом подальших досліджень є побудова ефективної системи управління, розробка чіткої системи управління процесом зниження собівартості, пошук шляхів удосконалення окремих функцій управління для досягнення найкращих результатів діяльності.

Практична частина

Завдання 1

Використовуючи інтегральний показник, розрахувати на I півріччя щомісячний обсяг випуску продукції, щомісячний дохід та щомісячну трудомісткість при такій умові: генератори та насоси потрібно випускати щомісячно за такими даними.

Таблиця 1.1 - Обсяг випуску за півріччя, шт.

Назва продукції

Обсяг випуску

Ціна за одиницю виробу

Трудомісткість

Плунжерна пара

1030

22

7

Насос

5106

100

9

Рукав

123

37

5

Генератор

3372

350

9

Розподільник запалювання

354

137

6

Накладка гальмівна

456

157

9

Диск колісний

675

397

11

Маховик

345

770

11

Розв’язання

Побудуємо загальну таблицю за показниками для загальної кількості продукції, перемножуючи ціну та трудомісткість на кількість продукції.(табл. 1.2).

Таблиця 1.2 - Розрахункові дані

Назва продукції

Обсяг випуску N, шт..

Ціна Р, грн.

Трудомісткість Т, год.

Плунжерна пара

1030

22660

7210

Насос

5106

510600

45954

Рукав

123

4551

615

Генератор

3372

1180200

30348

Розподільник запалювання

354

48498

2124

Накладка гальмівна

456

71592

4104

Диск колісний

675

267975

7425

Маховик

345

265650

3795

ВСЬОГО

11461

2371726

101575

Для розрахунку інтегрованого показника визначаємо коефіцієнти α, β та γ.

α = N / N; β = N / P; γ = N / T

α = 11461 / 11461 = 1; β = 11461 / 2371726 = 0,005; γ = 11461 / 101575 = 0,113

Використовуючи формулу:

Ui = α * ni + β * pi + γ * ti ,

де ni – обсяг випуску і-го виробу, шт.;

pi - ціна за одиницю виробу, грн.;

ti - трудомісткість випуску і-го виробу, год.;

α – коефіцієнт, який дорівнює 1;

β – коефіцієнт, який розраховується як відношення сумарного обсягу до сумарної ціни;

γ – коефіцієнт, який розраховується як відношення сумарного об’єму до сумарної трудомісткості.

Отже маємо:

Таблиця 1.3 - Розрахунок інтегрального показника

Шифр

Назва продукції

α * ni

β * pi

γ * ti

Ui

1

Плунжерна пара

1030

113,3

814,7

1958

2

Насос

851

425,5

865,5

2142

2

Насос

851

425,5

865,5

2142

2

Насос

851

425,5

865,5

2142

2

Насос

851

425,5

865,5

2142

2

Насос

851

425,5

865,5

2142

2

Насос

851

425,5

865,5

2142

3

Рукав

123

22,8

69,5

215,3

4

Генератор

562

983,5

571,6

2117,1

4

Генератор

562

983,5

571,6

2117,1

4

Генератор

562

983,5

571,6

2117,1

4

Генератор

562

983,5

571,6

2117,1

4

Генератор

562

983,5

571,6

2117,1

4

Генератор

562

983,5

571,6

2117,1

5

Розподільник запалення

354

242,5

240

836,2

6

Накладка гальмівна

456

358

463,8

1277,8

7

Диск колісний

675

1340

839

2854

8

Маховик

345

1328,3

428,9

2102,2

Всього

11461

11858,9

11478,5

34798,4

Таблиця 1.4 - Ранжування інтегрального показника.

Шифр

7

2

2

2

2

2

2

4

4

Ui

2854

2142

2142

2142

2142

2142

2142

2117,1

2117,1

Продовження табл. 1.4

Шифр

4

4

4

4

8

1

6

5

3

Ui

2117,1

2117,1

2117,1

2117,1

2102,2

1958

1277,8

836,2

215,3

Використовуючи метод «змійки», заповнимо комірки таблиці за місяцями (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 - Розподіл інтегрального показника за місяцями

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Ui

Ui

Ui

Ui

Ui

Ui

7

2854

2

2142

2

2142

2

2142

2

2142

2

2142

4

2117,2

4

2117,2

4

2117,2

4

2117,2

4

2117,2

2

2142

4

2117,2

8

2102,2

1

1958

6

1277,8

5

836,2

3

215,3

Σ

7088,4

Σ

6361,4

Σ

6217,2

Σ

5537

Σ

5095,4

Σ

4499,3

Даний метод до даної задачі не можливо застосувати та використати тому, що ми не можемо поставляти продукцію щомісячно. Тому ми використаємо такий метод по якому можемо поставляти насоси і генератори щомісячно.

Таблиця 1.5а - Розподіл інтегрального показника за місяцями

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Ui

Ui

Ui

Ui

Ui

Ui

7

2854

2

2142

2

2142

2

2142

2

2142

2

2142

2

2142

4

2117,2

4

2117,2

4

2117,2

4

2117,2

4

2117,2

4

2117,2

8

2102,2

1

1958

6

1277,8

5

836,2

3

215,3

Σ

7113,2

Σ

6361,4

Σ

6217,2

Σ

5537

Σ

5095,4

Σ

4474,5

Даний метод дає змогу поставляти генератори і насоси щомісяця.

Щомісячний обсяг продукції наведемо у таблиці 9.6.

Таблиця 1.6 - Розподіл обсягів продукції за місяцями

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

N

N

N

N

N

N

7

675

2

851

2

851

2

851

2

851

2

851

2

851

4

562

4

562

4

562

4

562

4

562

4

562

8

345

1

1030

6

456

5

354

3

123

Σ

2088

Σ

1758

Σ

2443

Σ

1869

Σ

1767

Σ

1536

Щомісячний дохід наведемо у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Розподіл щомісячного доходу за місяцями

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Р

Р

Р

Р

Р

Р

7

1340

2

425,5

2

425,5

2

425,5

2

425,5

2

425,5

2

425,5

4

983,5

4

983,5

4

983,5

4

983,5

4

983,5

4

983,5

8

1328,5

1

113,3

6

358

5

242,5

3

22,8

Σ

2749

Σ

2737,5

Σ

1522,3

Σ

1767

Σ

1651,5

Σ

1431,8

Щомісячну трудомісткість покажемо у таблиці 1.8

Таблиця 1.8. – Розподіл трудомісткості за місяцями.

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Т

Т

Т

Т

Т

Т

7

869

2

865,5

2

865,5

2

865,5

2

865,5

2

865,5

2

865,5

4

571,6

4

571,6

4

571,6

4

571,6

4

571,6

4

571,6

8

428,9

1

814,7

6

463,8

5

240

3

69,5

Σ

2306,1

Σ

1866

Σ

2251,8

Σ

1900,9

Σ

1677,1

Σ

1506,6

Оцінка показників місячно-номенклатурного плану проводиться шляхом визначення їх питомої ваги (табл. 1.9)

Таблиця 1.9. – Аналіз отриманих результатів розподілу.

Показник

1

2

3

4

5

6

N

18,22 %

15,34 %

21,32 %

16,31 %

15,42 %

13,40 %

Р

23,18 %

23,08 %

12,84 %

14,90 %

13,93 %

12,07 %

Т

20,09 %

16,26 %

19,62 %

16,56 %

14,61 %

13,13 %

Завдання 2

Розроблення агрегатного плану.

ТОВ НВП „Променергомаш” виготовляє різні запчастини для внутрішнього ринку України. На даному етапі фірмі необхідно розробити агрегатний план виробництва насосу на перше півріччя наступного року (із січня по червень), оскільки це найбільш вживана продукція з усього асортименту підприємства.

Можливе використання наступних виробничих стратегій:

  1. виробництво точно відповідає попиту; варіювання чисельності робочої чинності (початкову чисельність робочої сили беремо відповідно обсягу виробництва першого місяця);

  2. постійна чисельність робочої чинності; варіювання матеріального запасу, допускається;

  3. постійна чисельність робітників; використання субпідряду.

Коливання попиту на насос взяти з таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. – Коливання попиту на насоси.

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Прогнозований попит у відсотках від обсягу випуску

10

13

20

25

18

14

Число робочих днів у місяці

21

20

21

21

20

21

Витрати на виробництво одного насоса:

Матеріали – 390 грн. на од. продукції

Витрати на зберігання запасів – 5% від ціни виробу

Гранична вартість дефіциту – 350 грн. на од. продукції

Гранична вартість субпідряду – 650 грн. на од. продукції

Вартість наймання й навчання робітника – 70 грн. на од.

Витрати на звільнення робітника – 200 грн. на од.

Трудомісткість (у робочих годинах) – згідно додатка Г

Оплата праці (8-годинний робочий день) – 14 грн./год.

Оплата понаднормової роботи

(у півтора рази вище прямих витрат) – 21 грн./год.

Запас на початок січня – 100 одиниць

Визначимо прогнозований попит на насос за півріччя і занесемо дані до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. – Прогнозований попит.

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Прогнозований попит

511

664

1021

1276

919

715

Число робочих днів у місяці

21

20

21

21

20

21

Розглянемо різні стратегії.

1) Виробництво точно відповідає попиту; варіювання чисельності робочої сили (початкову чисельність робочої сили беремо відповідною обсягу виробництва першого місяця – 22 чол.).

Відповідні розрахунки занесемо до таблиці 2.3.

Виробнича програма на січень дорівнює різниці між прогнозованим попитом і матеріальними запасами на початок січня: 511 – 100 = 411 од. Виробнича програма для всіх інших місяців дорівнює прогнозованому попиту відповідного місяця.

Трудомісткість програми визначається як добуток виробничої програми на трудомісткість одиниці продукції. Наприклад, для січня 411 * 9 = 3699 год.

Кількість робочих днів беремо відповідно до умови.

Фонд часу на 1 робітника дорівнює кількості робочих днів, помножених на 8 год. 21 * 8 = 168 год.

Кількість робітників визначається як відношення трудомісткості програми до фонду часу на 1 робітника: 3699 / 168 ≈ 22 чол.

Кількість знову найнятих робітників визначається як різниця між кількістю робітників у поточному місяці і кількістю робітників у попередньому місяці.

Таблиця 2.3 - Загальні витрати за першою стратегією

Показники

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Сума

Прогнозова-ний попит

511

664

1021

1276

919

715

5106

Запас на початок місяця

100

-

-

-

-

-

100

Виробнича програма

411

664

1021

1276

919

715

5006

Трудоміст-кість програми

3699

5976

9189

11484

8271

6435

45054

Число робочих днів у місяці

21

20

21

21

20

21

124

Фонд робочого часу 1 робочого місяця

168

160

168

168

160

168

992

Число робітників

22

38

55

69

52

39

275

Число знов найманих робітників

-

16

17

14

-

-

47

Витрати по найму

-

1120

1190

980

-

-

3290

Число звільнених робітників

-

-

-

-

17

13

30

Витрати на звільнення

-

-

-

-

3400

2600

6000

Фонд оплати праці

51786

83664

128646

160776

115794

90090

630756

Витрати на матеріали

160290

258960

398190

497640

358410

278850

1952340

2592386

Витрати на найм визначаються як кількість знову найнятих працівників, помножена на 70 грн. (вартість наймання і навчання).

Кількість звільнених робітників визначається як різниця між кількістю працівників у попередньому місяці та кількістю працівників у поточному місяці.

Витрати на звільнення визначаються як кількість звільнених робітників, помножена на 200 грн. (витрати на звільнення відповідно до умови).

Фонд оплати праці визначається як добуток трудомісткості програми на 14 грн. (оплата праці).

Витрати на матеріал визначаються як добуток виробничої програми на ціну матеріалу.

Загальні витрати за даною стратегією становили 2592386 грн.