2. Методи, принципи, предмет управління витратами.

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою певних інструментів, якими є методи управління. Виділяють три основні групи методів:

• адміністративні;

• економічні;

• соціально-психологічні.

Суб’єкт управління витратами значною мірою залежить від виду та обсягів діяльності підприємства. Як правило, на великих і середніх підприємствах безпосереднє управління витратами здійснюють спеціальні служби. Вище керівництво організовує роботу підлеглих. На малих підприємствах це завдання виконується самостійно керівником чи уповноваженою посадовою особою. Порядок організації роботи суб’єкта управління регламентується статутом.

Як видно, управління витратами підприємств здійснюється як на мікро-, так і на макрорівнях, оскільки від ефективності діяльності суб’єктів господарювання залежить обсяг платежів до бюджету, а відповідно – фінансове становище держави.

Всі методи використовуються у поєднанні один з одним, необхідним є постійний пошук найкращого способу впливу на об’єкт управління, використання методів управління не може бути шаблонним. Об’єктом управління є не лише безпосередньо витрати, а й окремі структурні підрозділи організації, які відносяться до керованої підсистеми управління.

Держава щодо підприємств використовує такі економічні заходи впливу, як податки, кредити, пільги, санкції тощо. Підприємство використовує планові показники, економічні санкції. В управлінні витратами використовуються специфічні методи обліку витрат і калькулювання собівартості, математико-статистичні методи дослідження собівартості і рентабельності, аналітичний метод. Економічні методи є методами непрямої дії, тому їх ефективність значною мірою залежить від контролюючих зусиль суб’єкта управління.

Застосування економічних методів має доповнюватися адміністративними заходами. До адміністративних методів відносяться організаційні, що впливають на структуру управління; розпорядчі, дисциплінарні, що впливають на процес управління, спрямовані на деталізацію планів, ліквідацію відхилень, регулювання виробничого процесу, забезпечують мотивацію, контроль за роботою підприємства та окремих працівників.

Соціально-психологічні методи управління ґрунтуються на використанні моральних стимулів до праці, ініціативи, новаторства. За рахунок налагодження психологічного клімату в колективі продуктивність праці може зростати в 1,5 рази.

Принципи управління – це правила, норми, орієнтири, прийняті з метою досягнення цілей організації. Принципи управління досліджували такі видатні вчені як Ф.Тейлор, Г.Емерсон, А.Файоль. Значний вклад у розвиток сучасних принципів управління вніс австрійський економіст Ф.Хайєк. На основі вивчених досліджень можна виділити наступні принципи управління витратами:

1. системності;

2. єдиновладдя, єдності дій;

3. кооперації, розподілу відповідальності;

4. дисципліни, ініціативи, справедливої винагороди;

5. наукового підходу в управлінні витратами.

Принцип системності означає взаємозалежність всіх ланок системи управління витратами. Ефективність організації оцінюють за ефективністю найслабшої ланки, недосконалість будь-якої функції управління неодмінно вплине на функціонування всієї системи управління витратами. З іншого боку, система не завжди покращується, якщо вдосконалюється якийсь окремий елемент. Важливим є досягнення динамічної рівноваги.

Другий принцип означає використання єдиних методів, планів, інформаційного забезпечення на всіх рівнях управління витратами, розпорядження повинні надаватися одним керівником.

Для забезпечення ефективного використання робочої сили та контролю кожному працівнику повинні бути делеговані повноваження і відповідальність за виконання роботи.

Четвертий принцип передбачає ефективний контроль і мотивування роботи персоналу за допомогою систем матеріального і морального заохочення працівників за умови дотримання порядку та прийняття ефективних рішень в межах наданих їм повноважень, довготривалий професійний розвиток працівників.

Принцип наукового підходу в управлінні витратами передбачає:

• орієнтацію на споживача у виробництві продукції, тобто виробництво якісної, конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на ринку, динамічне оновлення продукції;

• використання інновацій, досягнень науки і техніки, досвіду управління на провідних підприємствах;

• використання нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, системи своєчасного виробництва, оперативного контролю за витратами;

• мінімізацію витрат, тобто ліквідацію фактів безгосподарності, непродуктивних, наднормативних витрат, поєднання покращених якісних параметрів продукції з одночасним зниженням витрат на її виготовлення;

• управління витратами на всіх стадіях життєвого циклу матеріальних цінностей, що обумовлюється необхідністю управління витратами на стадії утилізації матеріальних цінностей.

Предметом управління витратами є система виробничих відносин у процесі споживання ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних). Мета управління – оптимізація витрат для досягнення максимального результату діяльності.

Висновки

Від величини витрат залежить рівень прибутковості, обсяг діяльності та ринкова вартість підприємства, тому ефективне управління витратами, яке передбачає мінімізацію їх загальної величини у поєднанні з раціональним розміщенням виробничих ресурсів є надзвичайно важливим і потребує вдосконалення.

Управління витратами поєднує в собі елементи фінансового та виробничого менеджменту, не може обмежуватись веденням управлінського обліку. Проблемним питанням є відсутність єдиної системи; управління витратами має здійснюватися в місцях їх виникнення у поєднанні всіх функцій управління.

В системі управління витратами слід виділити оптимізаційний та інформативний рівні. Складовими оптимізаційного рівня є наступні функції: організація, розпорядництво, контроль, мотивація. Оптимізаційний рівень реалізується через керуючу підсистему управління. Складовими інформативного рівня є планування, облік, аналіз. Інформативний рівень управління пов’язаний з функціонуванням керованої підсистеми.

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою методів управління. Всі методи використовуються у поєднанні один з одним, необхідним є постійний пошук найкращого способу впливу на об’єкт управління, використання методів управління не може бути шаблонним. В процесі управління слід дотримуватися наступних принципів: системності; єдиновладдя, єдності дій; кооперації, розподілу відповідальності; дисципліни, ініціативи, справедливої винагороди; наукового підходу в управлінні витратами.

Перспективним напрямом подальших досліджень є побудова ефективної системи управління, розробка чіткої системи управління процесом зниження собівартості, пошук шляхів удосконалення окремих функцій управління для досягнення найкращих результатів діяльності.

Практична частина

Завдання 1

Використовуючи інтегральний показник, розрахувати на I півріччя щомісячний обсяг випуску продукції, щомісячний дохід та щомісячну трудомісткість при такій умові: генератори та насоси потрібно випускати щомісячно за такими даними.

Таблиця 1.1 - Обсяг випуску за півріччя, шт.

Назва продукції	Обсяг випуску	Ціна за одиницю виробу	Трудомісткість
Плунжерна пара	1030	22	7
Насос	5106	100	9
Рукав	123	37	5
Генератор	3372	350	9
Розподільник запалювання	354	137	6
Накладка гальмівна	456	157	9
Диск колісний	675	397	11
Маховик	345	770	11

Розв’язання

Побудуємо загальну таблицю за показниками для загальної кількості продукції, перемножуючи ціну та трудомісткість на кількість продукції.(табл. 1.2).

Таблиця 1.2 - Розрахункові дані

Назва продукції	Обсяг випуску N, шт..	Ціна Р, грн.	Трудомісткість Т, год.
Плунжерна пара	1030	22660	7210
Насос	5106	510600	45954
Рукав	123	4551	615
Генератор	3372	1180200	30348
Розподільник запалювання	354	48498	2124
Накладка гальмівна	456	71592	4104
Диск колісний	675	267975	7425
Маховик	345	265650	3795
ВСЬОГО	11461	2371726	101575

Для розрахунку інтегрованого показника визначаємо коефіцієнти α, β та γ.

α = N / N; β = N / P; γ = N / T

α = 11461 / 11461 = 1; β = 11461 / 2371726 = 0,005; γ = 11461 / 101575 = 0,113

Використовуючи формулу:

U_i = α * n_i + β * p_i + γ * t_i ,

де n_i – обсяг випуску і-го виробу, шт.;

p_i - ціна за одиницю виробу, грн.;

t_i - трудомісткість випуску і-го виробу, год.;

α – коефіцієнт, який дорівнює 1;

β – коефіцієнт, який розраховується як відношення сумарного обсягу до сумарної ціни;

γ – коефіцієнт, який розраховується як відношення сумарного об’єму до сумарної трудомісткості.

Отже маємо:

Таблиця 1.3 - Розрахунок інтегрального показника

Шифр	Назва продукції	α * ni	β * pi	γ * ti	Ui
1	Плунжерна пара	1030	113,3	814,7	1958
2	Насос	851	425,5	865,5	2142
2	Насос	851	425,5	865,5	2142
2	Насос	851	425,5	865,5	2142
2	Насос	851	425,5	865,5	2142
2	Насос	851	425,5	865,5	2142
2	Насос	851	425,5	865,5	2142
3	Рукав	123	22,8	69,5	215,3
4	Генератор	562	983,5	571,6	2117,1
4	Генератор	562	983,5	571,6	2117,1
4	Генератор	562	983,5	571,6	2117,1
4	Генератор	562	983,5	571,6	2117,1
4	Генератор	562	983,5	571,6	2117,1
4	Генератор	562	983,5	571,6	2117,1
5	Розподільник запалення	354	242,5	240	836,2
6	Накладка гальмівна	456	358	463,8	1277,8
7	Диск колісний	675	1340	839	2854
8	Маховик	345	1328,3	428,9	2102,2
	Всього	11461	11858,9	11478,5	34798,4

Таблиця 1.4 - Ранжування інтегрального показника.

Шифр	7	2	2	2	2	2	2	4	4
Ui	2854	2142	2142	2142	2142	2142	2142	2117,1	2117,1

Продовження табл. 1.4

Шифр	4	4	4	4	8	1	6	5	3
Ui	2117,1	2117,1	2117,1	2117,1	2102,2	1958	1277,8	836,2	215,3

Використовуючи метод «змійки», заповнимо комірки таблиці за місяцями (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 - Розподіл інтегрального показника за місяцями

Січень		Лютий		Березень			Квітень			Травень			Червень
№	Ui	№	Ui		№	Ui		№	Ui		№	Ui		№	Ui
7	2854	2	2142		2	2142		2	2142		2	2142		2	2142
4	2117,2	4	2117,2		4	2117,2		4	2117,2		4	2117,2		2	2142
4	2117,2	8	2102,2		1	1958		6	1277,8		5	836,2		3	215,3
Σ	7088,4	Σ	6361,4		Σ	6217,2		Σ	5537		Σ	5095,4		Σ	4499,3

Даний метод до даної задачі не можливо застосувати та використати тому, що ми не можемо поставляти продукцію щомісячно. Тому ми використаємо такий метод по якому можемо поставляти насоси і генератори щомісячно.

Таблиця 1.5а - Розподіл інтегрального показника за місяцями

Січень		Лютий		Березень			Квітень			Травень			Червень
№	Ui	№	Ui		№	Ui		№	Ui		№	Ui		№	Ui
7	2854	2	2142		2	2142		2	2142		2	2142		2	2142
2	2142	4	2117,2		4	2117,2		4	2117,2		4	2117,2		4	2117,2
4	2117,2	8	2102,2		1	1958		6	1277,8		5	836,2		3	215,3
Σ	7113,2	Σ	6361,4		Σ	6217,2		Σ	5537		Σ	5095,4		Σ	4474,5

Даний метод дає змогу поставляти генератори і насоси щомісяця.

Щомісячний обсяг продукції наведемо у таблиці 9.6.

Таблиця 1.6 - Розподіл обсягів продукції за місяцями

Січень		Лютий		Березень		Квітень			Травень			Червень
№	N	№	N	№	N		№	N		№	N		№	N
7	675	2	851	2	851		2	851		2	851		2	851
2	851	4	562	4	562		4	562		4	562		4	562
4	562	8	345	1	1030		6	456		5	354		3	123
Σ	2088	Σ	1758	Σ	2443		Σ	1869		Σ	1767		Σ	1536

Щомісячний дохід наведемо у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Розподіл щомісячного доходу за місяцями

Січень			Лютий		Березень			Квітень			Травень			Червень
№	Р	№		Р	№	Р	№		Р	№		Р	№		Р
7	1340	2		425,5	2	425,5	2		425,5	2		425,5	2		425,5
2	425,5	4		983,5	4	983,5	4		983,5	4		983,5	4		983,5
4	983,5	8		1328,5	1	113,3	6		358	5		242,5	3		22,8
Σ	2749	Σ		2737,5	Σ	1522,3	Σ		1767	Σ		1651,5	Σ		1431,8

Щомісячну трудомісткість покажемо у таблиці 1.8

Таблиця 1.8. – Розподіл трудомісткості за місяцями.

Січень		Лютий		Березень		Квітень		Травень		Червень
№	Т	№	Т	№	Т	№	Т	№	Т		№	Т
7	869	2	865,5	2	865,5	2	865,5	2	865,5		2	865,5
2	865,5	4	571,6	4	571,6	4	571,6	4	571,6		4	571,6
4	571,6	8	428,9	1	814,7	6	463,8	5	240		3	69,5
Σ	2306,1	Σ	1866	Σ	2251,8	Σ	1900,9	Σ	1677,1		Σ	1506,6

Оцінка показників місячно-номенклатурного плану проводиться шляхом визначення їх питомої ваги (табл. 1.9)

Таблиця 1.9. – Аналіз отриманих результатів розподілу.

Показник	1	2	3	4	5	6
N	18,22 %	15,34 %	21,32 %	16,31 %	15,42 %	13,40 %
Р	23,18 %	23,08 %	12,84 %	14,90 %	13,93 %	12,07 %
Т	20,09 %	16,26 %	19,62 %	16,56 %	14,61 %	13,13 %

Завдання 2

Розроблення агрегатного плану.

ТОВ НВП „Променергомаш” виготовляє різні запчастини для внутрішнього ринку України. На даному етапі фірмі необхідно розробити агрегатний план виробництва насосу на перше півріччя наступного року (із січня по червень), оскільки це найбільш вживана продукція з усього асортименту підприємства.

Можливе використання наступних виробничих стратегій:

1. виробництво точно відповідає попиту; варіювання чисельності робочої чинності (початкову чисельність робочої сили беремо відповідно обсягу виробництва першого місяця);

2. постійна чисельність робочої чинності; варіювання матеріального запасу, допускається;

3. постійна чисельність робітників; використання субпідряду.

Коливання попиту на насос взяти з таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. – Коливання попиту на насоси.

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Прогнозований попит у відсотках від обсягу випуску	10	13	20	25	18	14
Число робочих днів у місяці	21	20	21	21	20	21

Витрати на виробництво одного насоса:

Матеріали – 390 грн. на од. продукції

Витрати на зберігання запасів – 5% від ціни виробу

Гранична вартість дефіциту – 350 грн. на од. продукції

Гранична вартість субпідряду – 650 грн. на од. продукції

Вартість наймання й навчання робітника – 70 грн. на од.

Витрати на звільнення робітника – 200 грн. на од.

Трудомісткість (у робочих годинах) – згідно додатка Г

Оплата праці (8-годинний робочий день) – 14 грн./год.

Оплата понаднормової роботи

(у півтора рази вище прямих витрат) – 21 грн./год.

Запас на початок січня – 100 одиниць

Визначимо прогнозований попит на насос за півріччя і занесемо дані до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. – Прогнозований попит.

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Прогнозований попит	511	664	1021	1276	919	715
Число робочих днів у місяці	21	20	21	21	20	21

Розглянемо різні стратегії.

1) Виробництво точно відповідає попиту; варіювання чисельності робочої сили (початкову чисельність робочої сили беремо відповідною обсягу виробництва першого місяця – 22 чол.).

Відповідні розрахунки занесемо до таблиці 2.3.

Виробнича програма на січень дорівнює різниці між прогнозованим попитом і матеріальними запасами на початок січня: 511 – 100 = 411 од. Виробнича програма для всіх інших місяців дорівнює прогнозованому попиту відповідного місяця.

Трудомісткість програми визначається як добуток виробничої програми на трудомісткість одиниці продукції. Наприклад, для січня 411 * 9 = 3699 год.

Кількість робочих днів беремо відповідно до умови.

Фонд часу на 1 робітника дорівнює кількості робочих днів, помножених на 8 год. 21 * 8 = 168 год.

Кількість робітників визначається як відношення трудомісткості програми до фонду часу на 1 робітника: 3699 / 168 ≈ 22 чол.

Кількість знову найнятих робітників визначається як різниця між кількістю робітників у поточному місяці і кількістю робітників у попередньому місяці.

Таблиця 2.3 - Загальні витрати за першою стратегією

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Сума
Прогнозова-ний попит	511	664	1021	1276	919	715	5106
Запас на початок місяця	100	-	-	-	-	-	100
Виробнича програма	411	664	1021	1276	919	715	5006
Трудоміст-кість програми	3699	5976	9189	11484	8271	6435	45054
Число робочих днів у місяці	21	20	21	21	20	21	124
Фонд робочого часу 1 робочого місяця	168	160	168	168	160	168	992
Число робітників	22	38	55	69	52	39	275
Число знов найманих робітників	-	16	17	14	-	-	47
Витрати по найму	-	1120	1190	980	-	-	3290
Число звільнених робітників	-	-	-	-	17	13	30
Витрати на звільнення	-	-	-	-	3400	2600	6000
Фонд оплати праці	51786	83664	128646	160776	115794	90090	630756
Витрати на матеріали	160290	258960	398190	497640	358410	278850	1952340
							2592386

Витрати на найм визначаються як кількість знову найнятих працівників, помножена на 70 грн. (вартість наймання і навчання).

Кількість звільнених робітників визначається як різниця між кількістю працівників у попередньому місяці та кількістю працівників у поточному місяці.

Витрати на звільнення визначаються як кількість звільнених робітників, помножена на 200 грн. (витрати на звільнення відповідно до умови).

Фонд оплати праці визначається як добуток трудомісткості програми на 14 грн. (оплата праці).

Витрати на матеріал визначаються як добуток виробничої програми на ціну матеріалу.

Загальні витрати за даною стратегією становили 2592386 грн.