Тема 1. Туризм як суспільне явище.

Поняття про туризм. Функції туризму. Умови розвитку туризму. Проблеми сезонності. Географія туризму, як навчальна дисципліна. Її роль в системі географічних наук. Основні завдання курсу. Джерела географічної інформації. Система підготовки кадрів для туризму.

Самостійна робота:

1. Роль функцій туризму в розвитку.

2. Приклади сезонності.

3. Джерела географічної інформації

4. Система підготовки кадрів для туризму.

Поняття про туризм.

У наш час туризм посідає значне місце в житті світового суспільства і є масовим явищем. Активний відпочинок і подорожі займають одне з перших місць серед важливих потреб населення. Існує багато визначень туризму.

У сучасному світі туризм – багатогранне явище, тісно пов’язане з економікою, історією, географією, культурою, медициною, спортом та іншими науками.

Туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою або професійно-діловою метою без зайняття оплачу вальною діяльністю.

За Реймерсом туризм – будь-яка подорож з метою відпочинку і знайомства з новими регіонами світу.

За Бейдиком туризм – масова форма подорожування та відпочинку з метою ознайомлення з навколишнім середовищем, що характеризується екологічною, освітянською та іншими функціями.

Функції туризму.

Туризм – явище полі функціональне. Серед основних функцій туризму слід зазначити рекреаційну, соціокультурну, екологічну, економічну, просвітницьку і виховну.

Сутністю рекреаційної функції є фізіологічна (відновлення фізичних сил, оздоровлення, відпочинок) та психологічна (зміна місця, оточення, набуття нових вражень та відчуття) релаксація.

Соціокультурна функція туризму впливає на суспільне життя країни яка приймає туристів. Інтерес туристів до історії та культури країни викликає бажання зосередити увагу на історичних традиціях, досягненнях культури, краще пізнати культурно-історичні коріння,традиції, досягненнях культури, краще пізнати культурно-історичну спадщину. Крім цього перехід суспільного розвитку до моделі вільного часу урізноманітнює проведення дозвілля в бік інтелектуалізації, саморозвитку, посилюючи культурну функцію туризму. Туризм підвищує рівень освіти та загальної культури шляхом ознайомлення з культурою, побутом, культурною спадщиною тощо.

Близькою до соціокультурної є виховна функція. Особливо велику роль відіграє туризм у справі виховання підростаючого покоління. Саме цікаві маршрути, багата та змістовна екскурсійна програма розширює кругозір і сприяє формуванню світогляду.

Оздоровлення населення, підвищення працездатності, рівня культури шляхом здійснення культурно-просвітницької та рекреаційної діяльності посилює соціальне значення туризму.

Дедалі більшого значення набуває екологічна функція.

Туристичні пропозиції значною мірою залежать від кліматичних і екологічних умов. Тому у сучасних туристів стан довкілля і екологічна безпека є одним з головних критеріїв прийняття рішення щодо подорожі. Як галузь для якої природа виступає не тільки в ролі сировини для виготовлення тур продукту, але й умови власне існування, туризм використовує природні ресурси, може служити також засобом їх збереження та відновлення через організацію різних форм природо пізнавальної, природо виховної та природоохоронної туристської роботи. Саме у цьому проявляється екологічна функція туризму.

Політична функція – одна з форм «народної дипломатії». Засобами туризму здійснюється активне спілкування зі світом. Вона може впливати як позитивно для розвитку туризму так і негативно.

В свою чергу значення туризму виконує певні функції:

Політичне – як фактор миру та співдружності.

Економічне – як джерело одержання прибутків, надходження коштів, тощо.

Культурно-виховне – піднесення культурного рівня людини й суспільства, духовне збагачення, збереження історичної пам’яті народу та його культурного спадку.

Соціально-демографічне – як фактор оздоровлення суспільства, продовження активного життя людини тощо.