Показники бск та заважаючи йонів стічних вод «Херсонського маслозаводу» ( 2009-2010 роки)

Дата відбір Показники якості, мг/дм3	14.04.09	14.10.09	16.12.09	27.05.10	28.10.10
Сульфіди	1,2	0,9	0,9	7,7	4,1
Хлориди	234	250	412	2,2	31
Нітрати	1,5	0,1	0,2	6,0	0,7
БСК5	89	126	180	4,9	547

Таблиця 2.12

Залежність зпз від бск для стічних вод м. Херсона

Підприємство «Авіа-Про»		Підприємство «Палада»		Херсонський державний маслозавод
ЗПЗ, мг/дм3	БСК, мг/дм3	ЗПЗ, мг/дм3	БСК, мг/дм3	ЗПЗ, мг/дм3	БСК, мг/дм3
24,42 189,47 2348,41 229,35 104,71	11,00 76,00 942,00 92,00 42,00	785,29 511,06 62,32 229,36 149,58	315,00 205,00 25,00 92,00 60,00	448,74 314,12 221,87 1363,67 12,20	180,00 126,00 89,00 547,00 4,89

Рисунок 2.4. Залежність ЗПЗ від БСК для стічних вод м. Херсона

Для дослідження впливу вмісту S^2- , Cl^-, NO₂^- на показники БСК, було проведено ряд дослідів з холостими пробами. Методика проведення дослідження визначалась наступним планом:

1. приготування трьох проб:

   1. проба – С(S^2-) = 125 мг/дм³;

   2. проба – С(Cl^-) = 639 мг/дм³;

   3. проба – С( NO₂^-) = 135 мг/дм³;

2. визначення значень ХСК у пробах;

3. визначення значень БСК у пробах.

Отримані дані (табл. 2.13) дозволяють відмітити збільшення значення БСК вод забруднених окремими йонами у порівнянні зі значенням БСК водопровідної аерованої води. При цьому спостерігається збільшення БСК у декілька раз.

Проведення другого ряду дослідів мало на меті встановлення залежностей БСК від сумарного впливу наявних у пробі води йонів S^2- , Cl^-, NO₂^- .

Таблиця 2.13

Дослідження впливу окремих забруднювачів на значення бск

№ проби	Назва йону	Концентрація йону, мг/дм3	ГДК, мг/дм3	n – перевищення ГДК	БСК, мг/дм3
0 1 2 3	- Cl- S2- NO2-	- 639 125 135	- 350 1,0 1,0	- 1,8 125 135	1,5 14,4 13,9 12,4

Так, було досліджено два варіанти проб води. Перша проба води містила йони S^2- , Cl^-, NO₂^- . Друга проба води містила йони Cl^-, NO₂^- . Але отриманні дані значень БСК цих проб води дали негативний результат. Саме тому планується повторне проведення досліду по визначенню сумарного впливу заважаючих факторів на показник біохімічного споживання кисню з метою одержання вірогідних значень.

Висновки до другого розділу

1. Метод визначення БСК включає нейтралізацію досліджуваної проби води та її розведення різними об’ємами води, насиченої киснем, інкубацію проби протягом певного періоду за певних умов з дотриманням усіх вимог, а також визначення концентрації розчиненого кисню до і після інкубаційного періоду методом об’ємного йодометричного титрування.

2. Результати дослідження БCК у стічних водах різних підприємств м. Херсона показують наявність значень БСК, що значно перевищують ГДК, яке для стічних вод становить 246 мг/дм³.

3. Згідно з даними літературних джерел та одержаними експериментальними даними збільшення концентрацій сульфід- та хлорид-іонів призводить до збільшення величини БСК, а наявність у пробі води нітрат(ІІІ)-іонів – до його зменшення,  але  така  залежність  прослідковується  не завжди.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз даних літературних джерел дозволяє стверджувати:

1) одним із розчинених у воді газів є кисень, який обумовлює       протікання аеробних процесів та забезпечує дихання       більшості          живих організмів;

2) основними методами визначення вмісту кисню у воді є                  метод хімічного споживання кисню та метод біохімічного                  споживання     кисню.

2. Згідно літературним джерелам основним методом визначення           БСК є метод йодометричного титрування (метод Вінклера).

3. Освоєна методика визначення БСК йодометричний методом.

4. Протягом двох років визначені величини БСК₅ у стічних водах           м. Херсона.

5.    Дослідження динаміки зміни БСК в стічних водах           виявило, що на величну показника БСК впливає ряд факторів,           серед яких визначальними є вміст йонів-забруднків,           бактеріологічне забруднення та температурний режим водойми.

6. Експериментальне дослідження окремих заважаючих факторів та їх        сумарного впливу виявило:

                  1)   тенденцію щодо зменшення БСК за   наявності                         нітрат(ІІІ)-іонів і збільшення його значення при                         присутності хлорид- та сульфід-іонів;

2) тенденцію щодо збільшення значення БСК внаслідок                         комплексного пливу сульфід-, хлорид-, нітрат(ІІІ)-іонів.

Список використаної літератури

1.  Алекин   О. А. Основы  гидрохимии  / О. А. Алекин. – Л.:       Гидрометиздат, 1953. – 295 с.

2. Никоноров   А. М.   Гидрохимия  / А.М. Никоноров. –  СПб: Гидромеиздат, 2001. – 444 с.

3. Сухарев С.М. Основи екології та охороні довкілля /С.М. Сухарев,  С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 394с.

4. Миклашевский Н.В. Чистая Вода. Системы очистки и бытовые фильтры / Н.В. Миклашевский, С.В. Королькова. – СПб: Арлит, 2000, – 360 с.

5. Виноградов Ю.Б. Современные проблемы гидрологии/ Ю.Б. Виноградов, Т.А. Виноградова, – М.: Академия, 2008. – 322 с.

6. Никаноров А.М. Гидрохимия/ А.М. Никаноров, Е.В. Посохов. –CПб: Гидрометеоиздат, 1985. – 365 с.

7. Горев Л.Н. Гидрохимия Украины/ Л.Н. Горев, В.И. Пелешенко, В.К. Хильчевский. – К.: Высшая школа, 1995. – 307 с.

8. Шишкина Л.А. Гидрохимия/ Л.А. Шишкина. – Л.: Гидрометеоиздат, 1981. – 266 c.

9. Методическое руководство по биотестированию воды   РД 118–02–90 /  Гос.   Комитет    СССР    по     охране    природы. –  М., 1991.– 48 с.

10. Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод/ С.І.    Сніжко. – К.: Ніка Центр, 2001. – 264 с.

11.    Закревський Д.В. Про оцінку забрудненості поверхневих вод за    гранично допустимими концентраціями хімічних компонентів/    Д.В. Закревський // Меліорація і водне господарство – 1996. –    №83. – С.86 – 97.

12.    Львович М.Н. Вода и жизнь: водные ресурсы и их преобразование    и охрана/ М.Н. Львович.– М: Гидрометиздат, 1986. – 396 с.

13. Косов В.И. Иванов В.Н. Охрана и рациональное использование водных  ресурсов/ В.И. Косов, В.Н. Иванов. – Л.: Гидрометиздат, 1995. – 279 с.

14. Сибагатуллина   А.М.    Измерение   загрязнённости    речной      воды/ А. М. Сибагатуллина, П.М. Мазуркин // Монографии  изданные  в  издательстве  Российской  Академии  Ествествознания ‑ М.:   Академия  Естествознания, 2009 – Режим доступа: // http://www.rae.ru/monographs

15. Руководство по определению показателе качества воды полевыми  методами / под. ред. А.Г. Муравьева. – СПб.: Академия, 2004.–107с.

16. Повстяной М.В. Аналітична хімія/ М.В. Повстяной, М.В. Шевряков, Б.В. Яковенко. – Херсон: Херсонський національній університет,  2009. – 283 с.

17. Годовская К.И. Технический анализ / К.И. Годовская, Л.В. Рябина, Г.Ю.Новик. – М.:  Высшая школа, 1972. – 488 с.

18.  Яковлев С.В. Канализация/С.В.Яковлев, Я.А. Карепин, Колобанов С.К.– М.: Стройиздат, 1975. – 632 с.

19. Зенин А.А. Гидрохимический словарь/ А.А. Зенин, Н.В. Белоусова. – Л.:  Гидрометеоиздат, 1988. – 678 с.

20. Лісогор С.М., Загальна гідрологія / С.М.Лісогор – К.: Фітосоціоцентр, 2000. –  264 с.

21. Пискарева С.К. Аналитическая химия / С.К. Пискарева, К.А. Баранов, К.М. Ольмашова. –  М.: Высшая школа, 1944. – 386 с.

22. Муравьев А.Г. Руководство по определенияю показателей качества воды полевыми методами / Муравьев А.Г. – СПб.: Крисмас, 2004. – 589 с.

23.  Озерский А.Ю. Основы  геохимии окружающей среды /А.Ю. Озерский – Красноярск:  ИПК СФУ, 2007. – 316 с.

24. Горев Л.Н. Методика гидрохимических исследований / Л.Н. Горев, В.И. Пелешенко – К.: Вища школа, 1985. – 215 с.

25. Горев Л.Н. Региональная  гидрохимия/ Л.Н. Горев, А.М. Никаноров, В.И. Пелешенко – К.: Вища школа, 1989. – 280 с.

26. Гончаров А.І. Хімічна технологія/ А.І. Гончаров, І.П. Середа; Підручник для студ. хім.  фак. ун-тів. – СПб.: Вища школа, 1979. –520 с.

27. Мітрясова О.П.   Хімічні   основи   екології  /  О.П. Мітрясова . – К.: Ірпінь, 1999. – 345 с.

28. Клименко О.М. Моніторинг довкілля / О.М. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Возник. – К.: Академія, 2006 – 359 с.

29. Радионов А.И. Техника защиты окружающей среды / А.И. Радионов. – М.: Химия, 1989.  – 547 с.

30. Керівний нормативний документ. Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. – К.: 1995. – 22с.

31. Ахматов М.А. Вода которую мы пьем/ М.А. Ахматов. – М.: Академия, 2006. – 403с.

32. Экологическая химия/[ пер. с нем.] / Под ред. Ф. Корте. — М.: Мир,          1996.— 396 с.

   33. Львович  А.Н.  Защита  вод  от  загрязнения / А.Н.  Львович . –          Л.:   Гидрометиздат, 1977. – 538 с.