Основні положення лабораторної роботи

Грунт –це верхній тонкий шар земної кори, придатний для життя рослин. Він складається із речовин у трьох станах: твердому (мінерали, органічні рештки), рідкому (вода з розчиненими в ній речовинами) та газоподібному (повітря й гази, що виділяються завдяки хімічним реакціям у грунті).

Гігроскопічною водою називають ту воду , яка виділяється із грунту при нагріванні його до 100-105ºC . Вміст гігроскопічної води в грунті залежить від кількості перегною в грунті і глинистих речовин , які служать непрямими показниками його механічного й хімічного складу .

Чим більша питома поверхня грунту, тим більше у грунті глинистих і органічних речовин, тим вищий вміст гігроскопічної води .Органічні та мінеральні колоїди адсорбують на поверхні своїх частин молекули води із повітря, тому присутність колоїдів у грунті збільшує вміст гігроскопічної води .

При висушуванні грунту (100-105 ⁰C) він втрачає гігроскопічну воду й адсорбовані CO₂, NH₃, гази, а також частину кристалізаційної води. Наприклад, гіпс CaSO_{4 *} 2HO починає виділяти кристалізаційну воду при температурі нижче ніж 100 ⁰C. Ця вода входить у величину втрат ваги при висушуванні , тому результати визначення гігроскопічної води гіпсоносних горизонтів грунту виходять трохи перебільшеними .

При прокалюванні грунту в межах 600 ⁰С залишок грунту втрачає адсорбовану і кристалізаційну воду, гумус, адсорбовані гази .

Якщо прокалювання вести вище від 600 ⁰С, то залишок грунту втрачає рештки конституційної води, розкладаються карбонати й виділяється СО₂ . Повністю карбонати розкладаються при 900 ⁰С. Так, карбонат магнію дисоціює при 610 ⁰С, доломіт CaCO_{3 *} MgCO₃ – 765⁰C розкладається на CaCO₃ i MgO , а потім СаСО₃ розкладається при 897⁰ на СаО+СО ₂

При прокалюванні грунту в межах 300-350 ⁰С із нього відбувається виділення гігроскопічної води, кристалізаційної води, адсорбованих газів та газів окислення гумусу.

Якщо прокалювання вести вище від 600⁰С, то грунт втрачає конституційну воду в результаті розкладу гідрокарбонатів і карбонатів .

Порядок проведення роботи

1. Визначення pH середовища грунту

Грунт розтирають у ступці . На технічних вагах зважують 5 г грунту, заливають його 100 мл дистильованої води і змішують 30 с. Дають відстоятися і визначають pH водяного розчину за допомогою універсального індикатора .

2. Визначення гігроскопічної води

У попередньо висушеному і зваженому на аналітичних вагах стаканчику з кришкою зважують 1-2 г повітряносухого грунту , пропущеного через сито з отворами 0,25 мм .Стаканчик із грунтом ставлять у сушильну шафу і висушують до постійної ваги 30 хв., потім стаканчик, закритий кришкою, переносять у ексикатор, охолоджують 20 хв. і зважують на аналітичних вагах .

Величини, які необхідно визначити :

До висушування

1. вага бюкси (повітряно-сухого)-m_б;

2. вага бюкси з наважкою землі-m_нз;

3. наважка землі (повітряно-сухої) –m_з;

Після висушування

1) вага бюкси (висушеного)-m_б;

2) вага бюкси з висушеною наважкою-m_нг;

3) наважка грунту (висушеного)-m_г;

Вміст гігроскопічної води у пробірці визначають із виразу

%,

де Н – вміст гігроскопічної води у пробі .

Примітка. Найчастіше вміст гігроскопічної води у грунті знаходиться в межах 7-8 %.