- •Isbn 966-7217-51-5 (том 12)
- •§1. Радянсько-німецькі відносини й "українське питання"
- •§2. Якщо завтра війна
- •§3. MitjMipo превентивну війну Гітлера
- •Крах "блискавичної" навали та провал "стратегічної" оборони
- •§2.1942-1944 Pp.: битва за визволення України
- •§3. Україна — воєнний і геостратегічний фактор Другої світової війни в Європі
- •§ 2. Організація українських націоналістів: дебют на арені історії
- •§3. Тотальна війна на винищення населення
- •§4. "Остарбайтери" України: раби Гітлера, ізгої Сталіна
- •§5. Радянські військовополонені в Україні — шлак війни
- •1 Приречені ставали на боротьбу
- •§6. Економічна війна третього рейху проти України
- •§7. Нацизм і українська культура
- •§8. У жорнах між гітлеризмом і сталінізмом
- •§9. Підпільно-партизанський 'другий фронт"
- •§1. Генеральний екзамен новоствореного впк
- •§2. Радянська влада й українське суспільство в 1943-1945 pp.
- •§3. Трагедія Західної України
- •§4. Вихід України на міжнародну арену
Коваль
Михайло
Васильович
Національна академія наук України Інститут історії України НАН України
Творчий задум та загальна редакцій
академіка Національної академії наук України
В.А.Смолія
М.В.Коваль Україна в Другій світовій
і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 pp.) K.,
Видавничий дім "Альтернативи", 1999. - 336 crop
ПИСАТИ ТІЛЬКИ МАЖОРНЕ —
ЗНАЧИТЬ ДОПУСКАТИ ВЕЛИКІ
ПОХИБКИ ПРОТИ ПРАВДИВОСТІ.
ПРИЛИЗАНА Й ПРИГЛАДЖЕНА ІСТОРІЯ
ВІДІГРАЄ НЕГАТИВНУ РОЛЬ У РОЗКРИТТІ
ХОДУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ.
Маршал Радянського Союзу Г.ЖУКОВ
Дванадцятий том 15-томного видання
"Україна крізь віки" присвячений ратному
та трудовому внескові українського народу
в розгром третього рейху.
ПЕРЕДМОВА
В сім, хто цікавиться історією України.
Керівник видавничого проекту М.Шпаковатий Відповідальний за випуск С.Павловський
Художнє оформлення, комп'ютерна верстка -дизайн-студія «Коваль»
17-26-4
Isbn 966-7217-51-5 (том 12)
©М.В.Коваль, 1999
© О.Коваль, П.Тяпко, дизайн, 1999 "—-~ -"-©Видавничий-АІМААльтернативи», 1999 >;-"й іі.'.уЧО :„ -■■ "'..•;.Ч'!-п.--
Друга світова війна, в якій узяла участь 61 країна, серед них і Українська республіка, що входила до складу Радянського Союзу, належить до числа тих подій, що визначили маршрут світової історії в другій половині XX ст.
Війна проти німецького фашизму всіма своїми вогняними колесами двічі прокотилася українською землею, залишивши глибокі вибоїни й шрами в долі народу України. Саме йому разом з іншими народами СРСР довелось узяти на себе найважчий її тягар: радянсько-німецький або "аідний" фронт світової війни був головним, вирішальним. Події на цьому фронті мали справді глобальний характер: відбувалися на відстані 4,5 тис. км з півночі на південь європейської частини СРСР, охоплювали територію площею 1 млн. 800 тис. кв. км у безпосередньому тилу фашистів, а в тилових районах СРСР втілилися в небувалій за наслідками самовідданій праці для воюючої армії, для перемоги. Усі ці форми боротьби в сукупності становлять унікальне історичне явище, що дістало в народі "назву "Велика Вітчизняна війна".
Г(. :<.-.:
■U
Війна розколола історію народу на три епохи: довоєнну, воєнну й повоєнну. Силове поле її не припинило своєї дії й нині, розколюючи вже й сучасне суспільство також на три уламки: на прибічників визнання цієї війни як війни визвольної та справедливої; на тих, хто вважає, що ця війна не була "українською", вітчизняною, а навпаки — загарбницькою щодо України, й, нарешті, на байдужих.
Внаслідок негативного впливу ідеологічного фактора повноцінної історіографи з проблематики Другої світової війни в Україні так і не створено. Тим часом потреба в історичній правді є нагальною. Адже нові історичні умови, в яких нині перебуває суспільство незалежної України, вимагають вироблення основоположних засад його розвитку на перспективу. Завдання вельми складне, реалізувати його без ґрунтовного переосмислення всього тисячолітнього історичного ищху українського народу неможливо. На заваді стоять насамперед відчутні впливи колишньої заідеологізованої історіографії, позбавленої, по суті, найголовнішого — повноцінної наукової концепції, засад адекватного відображення й тлумачення центральних віх історичного процесу.
Втім, у цьому, на думку „мудрих керманичів", і не було жодної потреби, оскільки наукове бачення історичного досвіду українського народу цілком могли замінити ідеологічні догмати. Будь-яка спроба нестандартного аналітичного розгляду історичних подій, явищ, осіб наштовхувалася на якнайсуворішу заборону.
Повною мірою все це стосувалося історії війни проти нацистського третього рейху. Сувора правда про війну, особливо про її позалаштунковий бік, аж ніяк не влаштовувала керівні інстанції', бо могла б спростувати чимало офіційних благопристойних версій і тлумачень, які створювалися й усіляко підтримувалися для морально-політичної реабілітації, навіть уславлення тих, хто припустився згубних помилок, прорахунків, а то й прямих злочинів, виявився не на гідному рівні б найекстремальнішій ситуації в пору фатального зламу історичної долі Вітчизни.
Тож і виходило, що в глянцево-лакованій офіційній версії історії найбільшої з усіх війн людства н§ знаходилося гідного місця для належного показу ні безмірної народної трагедії, ні вирішальної ролі народу у врятуванні Батьківщини.
Лише тепер, у перебігу складних і не завжди однозначних процесів демократизації суспільства Української держави, стали можливими аналітично-критичний розбір такої неординарної історичної епохи, як Друга світова та Велика Вітчизняна війни, правдиве підсумування їхніх наслідків та набуття уроків і, нарешті, створення повноцінної наукової історіографи для переосмислення й поглибленого вивчення історичного шляху українського народу в цілому та періоду минулої світовоіГ війни зокрема.
Коли українське суспільство, зрештою, спроможеться взяти уроки з минулого, то першим і головним із них буде досвід титанічної боротьби українського народу за своє національне виживання в горнилі Другої світової та Великої Вітчизняної воєн. У цій боротьбі було різне: і масова розгубленість, і занепад фізичних і душевних сил. Але, попри всё, в ній виявлено таку глибинну народну потенцію, таку силу характеру, які сьогодні дають велику надію на вихід із зачарованого кола тотальної кризи та з провалля бідувань.