- •Передмова
- •Демографія як система знань про населення. Предмет демографії. Метод демографії
- •Графічні методи аналізу статево-вікової
- •Коефіцієнтів
- •Поняття демографічних коефіцієнтів
- •Середнє населення
- •Коефіцієнти та ймовірності
- •Шлюбна та сімейна структура населення
- •Показники шлюбності
- •Коефіцієнти розлучуваності
- •Фактори розлучуваності
- •Демографічне поняття смертності
- •Показники рівня смертності
- •Індексний метод аналізу смертності
- •Демографічні таблиці та демографічний стан
- •Програма курсу „Демографічна статистика” Розділ 1. Демографія як наука
- •Розділ 2. Статистичне спостереження населення
- •Розділ 3. Чисельність і структура населення
- •Розділ 4. Метод демографічних коефіцієнтів
- •Розділ 5. Шлюбність і розлучуваність
- •Розділ 6. Народжуваність і плідність
- •Розділ 7. Статистичне вивчення смертності
- •Розділ 8. Таблиці дожиття та середньої очікуваної тривалості життя
- •Розділ 9. Демографічна сітка
- •Тема 10. Режим відтворення населення
- •Розділ 11. Перспективні розрахунки населення
- •Словник демографічних термінів
- •Причини смерті – хвороба або подія, що викликала смерть. Причина смерті встановлюється відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті.
- •Додатки
- •Чисельність населення України за статтю та віком, тис. Осіб
- •Вікові коефіцієнти народжуваності в Україні у 1958-2006 рр., ‰
- •Література а) основна
- •Стеценко с.Г. Козаченко и.В. Демографическая статистики. К., 1984.
- •Прибиткова і.М. Основи демографії. К., 1997. Б) додаткова
Демографічне поняття смертності
Смертність – це другий після народжуваності важливіший демографічний процес.
У демографії поняття смертність означає процес вимирання покоління людей. Смертність – це масовий статистичний процес, який складається з множини одиничних смертей.
-
Смертність – масовий процес припинення індивідуального життя людей. Разом з народжуваністю, смертність формує природний рух (відтворення) населення.
Статистика смертності та її аналіз необхідні як для демографічних досліджень, так і для практичної діяльності, перш за все органів охорони здоров'я, страхування, соціальної політики держави. Найпріоритетнішими напрямками використання статистики смертності є аналіз демографічної ситуації та тенденції її змін. Дані статистики смертності використовують для аналізу демографічних тенденцій та розробки демографічних прогнозів.
Дані для аналізу смертності населення одержують при поточній реєстрації померлих. Відповідно до діючого законодавства кожен випадок смерті людини повинен бути зареєстрованим не пізніше 3-х діб з моменту її настання, про що укладається акт в органах державної реєстрації, один примірник якого передається органам державної статистики.
В акті про смерть вказують стать, час, причину смерті, час і місце народження, вік, місце постійного проживання, сімейний стан, місце роботи і рід занять, для пенсіонерів – основне заняття в минулому.
Показники рівня смертності
Для вимірювання смертності використовується система показників (коефіцієнтів), до якої входять:
абсолютне число померлих;
загальний коефіцієнт смертності;
вікові (повікові) коефіцієнти смертності;
коефіцієнт дитячої смертності.
Самим простим показником є загальний коефіцієнт смертності, про порядок розрахунку якого та його недоліки сказано у попередніх розділах. На його величину суттєво впливає статево-вікова структура населення, тому користуватися ним треба обережно. Крім того величина загального коефіцієнта смертності залежить від рівня народжуваності: за рівних умов чим вищий коефіцієнт народжуваності, тим вища частка дітей віком до одного року, смертність яких вища, ніж в інших вікових групах.
Оптимальними показниками для аналізу стану та тенденцій смертності є вікові коефіцієнти смертності, які розраховуються окремо для чоловіків і жінок за однорічними та 5-тирічними віковими групами за формулою:
Найкращі можливості для детального аналізу дають, безумовно, однорічні коефіцієнти. Однак на практиці частіше використовуються 5-річні. Це обумовлюється більш простим розрахунком (15 груп замість 84) та наявною інформацією (Держкомстат публікує, як правило, дані по 5-тирічним групам). Дані про абсолютне число померлих в Україні та вікові коефіцієнти смертності чоловіків і жінок наведені у додатках 8 і 9.
Д
‰
.
‰
Чоловіки
Чоловіки
Р
Жінки
в Україні
На рисунку видно, що уже з раннього дитинства смертність чоловіків перевищує смертність жінок. Особливо значний розрив спостерігається у найпродуктивніших вікових групах.
Вікові коефіцієнти можна розрахувати і для населення в цілому. Але такі "гермофродитні" показники не мають пізнавального значення в силу значної різниці смертності чоловіків і жінок.
Серед вікових коефіцієнтів смертності особливе місце займає коефіцієнт дитячої смертності. Так раніше називали смертність дітей у віці до 1 року. Зараз цей показник називають коефіцієнтом смертності немовлят на відзнаку від коефіцієнтів дитячої смертності для контингентів 0-5 або 0-15 років.
Необхідність розрахунку окремого коефіцієнта для цієї вікової групи продиктована тим, що, по-перше, він значно вищий, ніж у інших вікових групах, за винятком найстаріших; а, по-друге, він виступає як значний показник рівня соціально-економічного розвитку країни.
Його розрахунок ведеться не так як інших вікових коефіцієнтів. Для того є відповідні підстави:
оскільки рівень смертності дітей протягом першого року життя різко змінюється, то неможливо обчислити середнє населення;
діти, які померли у віці до одного року у році "t", відносяться до різних поколінь народжених (одна частина народилася у році смерті "t", друга – у попередньому році "t-1").
Тому замість коефіцієнту смертності по суті розраховують імовірність смертні на першому році життя як співвідношення числа померлих дітей віком до одного року та загальним числом народжених (традиційно цей показник називають коефіцієнтом).
Розрахункова формула ймовірності (коефіцієнта) смертності на першому році життя повинна враховувати факт належності померлих до різних поколінь.
Якщо відомі тільки загальне число народжених і померлих і не потрібна висока точність розрахунку, то можна просто віднести число померлих дітей до числа народжених у тому ж році. Але, при значній різниці в числі народжених і померлих в поточному та попередньому роках це призведе до суттєвої помилки.
Традиційно для розрахунку імовірності (коефіцієнта) дитячої смертності користуються формулою Ратса, названою ім'ям німецького статистика Йоханнеса Ратса (1854-1933):
де: N-1 – число народжених у попередньому році; N0 – число народжених у даному році.
Співвідношення 1/3:2/3 одержано Й.Ратсом емпірично для рівня дитячої смертності, яка існувала в той час. Скорочення смертності немовлят веде до зміни цього співвідношення у бік збільшення частки народжених у даному році. Тому в країнах з низьким рівнем дитячої смертності використовують перетворену формулу Ратса:
Формула Ратса призначена для використання у випадках, коли відомі лише чисельність народжених у поточному та попередньому роках і померлих на першому році життя і невідомий розподіл померлих за поколіннями. Тобто невідомо, хто з померлих віком до одного року народився в даному чи минулому році. Сучасна статистика забезпечує такий розподіл. Тому є можливість точніше обрахувати ймовірність смертності немовлят за формулою:
де: М0 – кількість померлих у віці до 1 року із числа народжений в тому році, для якого обчислюється коефіцієнт;
Мн – кількість померлих дітей віком до 1 року, рік народження яких невідомий;
М-1 – кількість померлих віком до 1 року із числа народжених в попередньому році;
N0 – кількість народжених у тому році, для якого обчислюється коефіцієнт;
N-1 – кількість народжених у попередньому році.
Динаміка коефіцієнтів смертності немовлят в Україні розраховані за методикою Держкомстату наводиться у таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
Динаміка коефіцієнтів смертності немовлят
в Україні, ‰
-
Рік
Коефіцієнт
Рік
Коефіцієнт
1940
163,8
1985
15,7
1950
76,4
1990
12,8
1955
55,9
1995
14,7
1960
29,7
2000
11,9
1965
20,0
2005
10,0
1970
17,2
2006
9,8
1975
19,7
1980
16,6
Наведені дані свідчать про значні успіхи України в скороченні смертності дітей на першому році життя.