85. Роль закладів культури (бібліотек, музеїв, клубів, театрів) у формування національної самосвідомості.

86. Сучасне театральне мистецтво України.

Нині в Україні діє 137 державних, комунальних театрів та театрів інших форм власності. Зокрема, в Україні працює 44 драматичних театри, 41 – дитячих та юнацьких театрів (в т.ч. 29 лялькових), 31 музично-драматичний театр і 10 театрів музичної комедії та мініатюр.

Найбільша кількість театрів зосереджена в Києві, далі йдуть Одеса, Львів, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк (в кожному діють 5-8 театрів).

Професійні театри України щороку дають близько 30 тис. вистав. Переважну більшість гастрольних вистав (бл. 4 тис. на рік) українські колективи показують в Україні, а поза її межами – близько 200. Щороку в нашій країні відбувається 10-12 театральних фестивалів, що фінансуються, принаймні більшою частиною, з державного та місцевих бюджетів (6).

Законодавство України про театри і театральну справу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про культуру, Цивільного та Господарського кодексу України, Закону України „Про гастрольні заходи в Україні”, Закону України „Про театри і театральну справу”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього.

Особисті немайнові і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані зі створенням творів літератури і мистецтва (авторське право), права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права) регулюються Законом України „Про авторське право і суміжні права” та іншими нормативно-правовими актами. 

Держава регулює відносини в галузі театру і театральної справи шляхом формування державної політики у цій сфері, створення фінансових, матеріально-технічних, кадрових, інформаційних, наукових, нормативно-правових та інших умов діяльності та розвитку театрів (5).

Державна політика в галузі театру і театральної справи базується на принципах гуманізму, демократизму, пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей, свободи творчості та загальнодоступності театрального мистецтва. 

Основними напрямами державної політики в галузі театру і театральної справи є:

– підтримка новаторських підходів, підвищення вимог до змістовності з метою зростання національно-культурного значення мистецької діяльності та стимулювання театральної галузі до творчого розмаїття;

– заохочення розвитку театрального мистецтва й активна підтримка кращих зразків професійної творчої діяльності;

– підтримка та розвиток мережі театрів;

– сприяння творчому становленню талановитої молоді;

– інтеграція українських театрів у міжнародний театральний процес;

– удосконалення організаційно-фінансових та нормативно-правових аспектів діяльності мистецьких закладів;

– зміцнення матеріально-технічної бази театрів (3). 

Все більш значну роль у забезпеченні реалізації державної політики у сфері театральної справи грає Міністерство культури і туризму України. В межах своїх повноважень Міністерство організує проведення міжнародних, всеукраїнських, регіональних театральних фестивалів, які набувають великого розголосу та мають велике мистецьке значення. Значну увагу приділено підтримці гастрольної діяльності театральних колективів. Для поповнення репертуару театрів України була проведена закупівля драматичних творів, видатки на які здійснюються за рахунок Державного бюджету України на умовах державного замовлення (1, 2, 3).