Форми шизофренії:

1. параноідна (клінічна картина характеризується маяченням, переслідуванням, що супроводжується галюцинаціями, особливо слуховими і розладами сприйняття);

2. гебефренічна (починається у 15 – 25 р., характеризується швидким розвитком таких симптомів, як апатія, бідність мовлення, неадекватність емоційних реакцій, зниження соціальної продуктивності, втратою спонукань та стимулів);

3. кататонічна (психомоторні розлади: ступор (зниження спонтанних рухів, активності і реакцій на оточуючих), збудження (мимовільна моторна активність, яка не підпорядковується зовнішнім стимулам), застигання (добровільне прийняття та утримання неадекватної пози), негативізм (супротив вербальний та руховий);

4. проста (безперервно протікаючи злоякісна шизофренія із поступово прогресуючим розвитком симтомів Блейєра).

**************************************

Історичний аспект ставлення людей до вживання психотропних речовин

Психотропна (психоактивна) речовина – це хімічна речовина, здатна викликати при одноразовому вживанні ейфорію (або інші зміни свідомості, бажані з погляду людини, яка її приймає), а при систематичному вживанні – психічне і фізичне узалежнення.

Алкоголізм та наркоманія часто розглядають як самостійні явища. Однак ці захворювання мають єдину основу – патологічний потяг до хімічної речовини: етанолу, морфію та ін., яка змінюють психічний стан людини.

Залежна (адиктивна: з англ. addiction – схильність, згубна звичка) поведінка – це одна із форм девіантної поведінки особистості, тобто аутодеструктивна поведінка, яка пов’язана із залежністю від якої-небудь речовини з метою зміни психічного стану.

Об’єкти залежності:

• психоактивні речовини (легальні та нелегальні наркотики, сюди входить і алкоголь);

• їжа;

• ігри;

• секс;

• релігійні культи.

Форми залежної поведінки:

• хімічна залежність (паління, алкоголізм, токсикоманія, наркоманія, залежність від ліків);

• порушення харчування (анорексія (голодання), булімія (переїдання);

• гемблінг (ігрова залежність: комп’ютерна, азартні ігри);

• сексуальні адикції (зоофілія, фетишизм, педофілія, вуайєризм, садомазохізм, ексбіціонізм, некрофілія, трансвестизм);

• релігійна деструктивна поведінка (релігійний фанатазм, входження в секту).

Формування адиктивної поведінки починається із адиктивної установки (сукупності когнітивних, емоційних та поведінкових особливостей, які викликають адиктивне відношення до життя).

Адитивна установка виявляється у:

• появі переоціненого емоційного відношення до об’єкту адикції (наприклад, хвилювання про те, щоб був постійний запас цигарок);

• формуванні так званого “магічного мислення” (фантазії про власну могутність або могутність наркотику) і “мислення по бажанню”, в результаті чого знижується критичність до негативних наслідків адитивної поведінки;

• розвивається недовіра до тих, хто намагається надати допомогу;

• адиктивна установка призводить до того, що об’єкт залежності стає метою існування, а вживання – способом життя. Тобто життєвий простір звужується до ситуації отримання об’єкта.