Розділ 3. Організація аудиту

Ознайомившись із системою внутрішнього контролю та обліку на підприємстві аудитор повинен попередньо визначити аудиторський ризик.

Аудиторський ризик - це суб'єктивно встановлений рівень ризику, який готовий взяти на себе аудитор і який полягає в тому, що у фінансовій звітності будуть виявлені похибки вже після завершення аудиту і подання аудиторського висновку без застережень.

Модель аудиторського ризику має таку формулу:

АR = IR * CК * DR,

де АR - аудиторський ризик;

IR - властивий ризик;

CК - ризик, пов'язаний з невідповідністю внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку;

DR - ризик не виявлення помилок та викривлення.

Властивий ризик - це всі можливі ризики, пов'язані з діяльністю підприємства, тобто це всі помилки та некоректності, які можуть бути допущені внаслідок функціонування як підприємства в цілому, так і окремих його систем. Ризик виникнення таких помилок пов'язаний з дією різних факторів — зовнішніх та внутрішніх.

Для оцінки рівня властивого ризику аудитор використовує тест власного ризику (Додаток Д ), за допомогою якого встановлений даний ризик в розмірі 2,8% ,тому що дана сфера діяльності підприємства має кваліфікований облік.

Ризик невідповідності внутрішнього контролю та системи бухгалтерського обліку підприємства - це імовірність того, що недостовірна інформація, яка може існувати за класом операцій або класом укладених угод і може бути суттєвою окремо або в сукупності з недостовірною інформацією за іншими рахунками або класами операцій, не буде попереджена або своєчасно виявлена системою внутрішнього контролю підприємства.

Для того, щоб оцінити ризик невідповідності внутрішнього контролю необхідно вивчити адекватність описання внутрішнього контролю та перевірити процедури внутрішнього контролю СВК„Журавники”. До спеціальних процедур перевірки включають:

- формальну перевірку документів на наявність, наприклад, необхідних підписів;

- опитування та спостереження за контрольними процедурами, що не знаходять письмового підтвердження, з метою визначення їх фактичного існування і виявлення осіб, які їх проводять;

- повторення процедур контролю, наприклад, порівняння аудитором записів в регістрі по банківському рахунку з виписками банку.

Для проведення оцінка системи внутрішнього контролю на СВК„Журавники” використаємо тест (Додаток Ж). Провівши даний тест, можна зробити висновок, що ризик внутрішнього контролю аудитора на підприємстві становить 11,9%.

При проведенні оцінки внутрішнього контролю необхідно провести оцінку системи бухгалтерського обліку за допомогою тесту (Додаток К). Отже, ризик системи бухгалтерського обліку на СВК„Журавники” становить 13.3%. Цей ризик залежить від ефективності розробки та функціонування внутрішнього контролю при досягненні цілей підприємства, пов'язаних з підготовкою фінансової звітності.

Ризик невиявлення є показником ефективності і якості роботи аудитора. Його необхідно визначити.

Нехай, загальний аудиторський ризик встановить 3%.

Звідси, ризик невиявленості становить:

DR = 3/(2,8*(11,9+13,3) = 0,043%

Аудитор не може бути впевненим повністю у достовірності звітності, тому аудиторський ризик перебуває у межі від 0 до 1 (від 0% до 100%).

Після оцінки аудиторського ризику аудитор переходить до планування своєї роботи на підприємстві.

У процесі планування створюється такий документ як план перевірки (Додаток Л). План, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту та конкретних завдань і процедур перевірки кожного циклу господарських операцій, рахунки бухгалтерського обліку.

Під час проведення аудиту аудитор формує робочу документацію (Додаток М). Дана документація містить відхилення та порушення, які були виявлені при аудиті.

По закінченні перевірки складається аудиторський звіт та аудиторський висновок.