309

Мінц М.О.

Соціологія девіантної поведінки

Міністерство освіти і науки України

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Мінц М.О.

Соціологія девіантної поведінки

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Миколаїв

Вид-во ЧДУ

2009

ББК

УДК

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист № __________ від ______ р.

Рецензенти:

д-р філософських наук, проф. В.Л. Гавеля

(Чорноморський державний університет ім. Петра Могили);

д-р соціологічних наук, проф. Л.М. Хижняк

(Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна);

к-т педагогічних наук, професор Грицай Ю.О. (Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського).

Мінц М.О.

Соціологія девіантної поведінки / За ред. Мінца М.О.: Навчальний посібник. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2009. –244с.

Використовуючи праці та наукові дослідження українських та зарубіжних вчених, спираючись на чинне законодавство автор глибоко і змістовно розкрив соціальні чинники, які сприяють поширенню девіацій у суспільстві та показав заходи спрямовані на їх профілактику.

Для студентів вищих навчальних закладів які вивчають соціологію та соціальну роботу

М.О. Мінц, 2009

Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2009

ISBN

Концепція курсу

В сьогоднішній Україні економічні, політичні та фінансові проблеми набули надзвичайної гостроти. Їх результатом є поширення у суспільстві цілого ряду негативних поведінкових чинників – девіацій. Загалом девіація притаманна всім без винятку суспільствам на всіх етапах їх розвитку.

Девіація (відхилення) є однією зі сторін явища мінливості, що притаманне як людині, так і навколишньому світу. Мінливість в соціальній сфері завжди пов’язана з діяльністю і виражається у поведінці людини, що представляє її взаємодію з навколишнім середовищем, опосередковано зовнішньою і внутрішньою активністю підлітка.

Девіантна поведінка – відхилення у поведінці індивідів від загально прийнятих норм, які склалися у суспільстві, зухвалість, агресивність, а отже вирішальний крок до скоєння, можливо, не навмисного злочину або цілого ряду правопорушень, негативні форми поводження, вияв етичних вад, відхилень від норм моралі, права, форма етичного зла, а також дії та вчинки людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам або визнаним шаблонам і стандартам поведінки та одна з гострих проблем з якою доводиться мати справу членам суспільства.

Проблема соціальної девіантності у молодіжному середовищі досліджуються переважно представниками юриспруденції, криміналістики, психології, соціальної психології, а також соціології та інших галузей науки, обєктом наукових інтересів яких є людина.

Навчальний предмет «Соціологія девіантної поведінки» має за мету висвітлити сутність цього соціального явища, показати методи його дослідження, теоретичні аспекти та існуючі проблеми.

Мета навчального курсу:

1. Розкрити соціальну сутність поняття «соціальна девіантність» як соціального феномена.

2. Проаналізувати основні передумови соціальної девіантності у суспільстві.

Об’єктом соціології девіантної поведінки є окремі індивіди, групи та колективи людей, формальні та неформальні об’єднання, соціальні організації.

Предметом – сутнісні характеристики девіантної поведінки як специфічного виду соціальних відносин.

Задачею – визначення поняття «поведінки, що відхиляється від норми», а також розкрити його поняття і сутність.

Соціальні процеси, які відбуваються у суспільстві не випадкові, вони мають певне підґрунтя і причини. Соціологія девіантної поведінки зосереджує свою увагу на причинах та наслідках девіацій у стосунках людей на основі комплексно-системного підходу, який включає біологічний, психологічний і соціальний аспекти.

Студенти повинні знати:

• характеристики, форми й види соціальних відхилень;

• причини відхилень, шляхи подолання негативних форм девіації;

• суспільні явища та процеси, які сприяють поширенню девіантних форм поведінки;

• засоби та методи профілактики та попередження девіацій у суспільстві.

Навчальний предмет «Соціологія девіантної поведінки» вивчається студентами третього курсу, які навчаються за спеціальністю «Соціологія», у третьому триместрі у обсязі 24 год. аудиторних занять (12 год. лекції, 12 год. практичні заняття).