28 Поняття двоскладного речення. Члени речення. Види вправ та методика їх проведення.

Двоскладне речення має два граматичні центри – підмет і присудок (або групу підмета і групу присудка: Вечірні рожеві сутінки спадають на землю.) Члени речення – це частини мови в певній синтаксичній функції. Частини мови – категорії морфологічні, а частини речення – категорії синтаксичні. Члени речення визначаються з погляду їхніх синтаксичних взаємозв’язків та роллю, що вони виконують у реченні. У двоскладному реченні група підмета співвідносна з об’єктом двочленного судження, а група присудка з предикатом. Підмет – це граматично незалежний член двоскладного речення, що означає істоту, предмет, явища, поняття. Присудок – це граматично незалежний стрижневий головний член предикативного центру двоскладного речення, що означає дію, стан, якість, властивість предмета думки, вираженого підметом, і синтаксично пов’язується з підметом предикативним зв’язком. Головгі члени речення пояснюються граматично залежними від них другорядними членами. Означення – це узгоджуваний другорядний член речення, синтаксично залежний від іменника чи іншої субстантивованої іменної форми. Поділяються на узгоджені й неузгоджені. Узгоджене означення виражається прикметником, займенником прикметникової форми, порядковим числівником, дієприкметником та кількісним числівником у непрямих відмінках: Ясна зірка на кашкеті повела в похід. Неузгоджене означення може виражатися іменником у формі непрямих відмінків, особовим займенником, прислівником, інфінітиврм, числівником, фразеологізмом: Доля зробила його наймитом, бідолахою без поля й ріллі, без хати і роду. Прикладкою називається означення, виражене іменником, що узгоджується з означуваним словом у відмінку: На санях сидить хлопець-школяр. Вона характеризуючи предмет, становить з ним одну субстанцію. Додаток – це керований другорядний член речення, синтаксично залежний від керуючої дієслівної чи не дієслівної форми, що вимагає відповіді на питання непрямого відмінка. Прямий додаток означає об’єкт, на який безпосередньо поширюється дія, і виражається знахідним відмінком без прийменника: писати листа, купити книгу; родовий відмінок + не; родовий відмінок (частина від цілого); слова бажати, зичити; орудний відмінок (знаряддя праці). Непрямий додаток означає побічний об’єкт і відповідає на питання непрямих відмінків (мріяти про щастя, пильнувати над хворим). Обставина – це другорядний член речення, що синтаксично залежить від дієслівної прикметникової або прислівникової форми. СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПІДМЕТА. Простий підмет. Підмет виражений одним словом називається простим. Для вираження підмета використовуються іменники, займенники, числівники і інші субстантивовані частини мови: Дев’ять – непарне число. Складеним – називається підмет, виражений словосполученням, утворенним з двох або кількох повнозначних слів. У ролі складеного підмета можуть виступати: складні геогр і астроном назви: Південна Америка, Велика Ведмедиця; сполучення іменника в формі називного відмінка з іменником в орудному відмунку з прийменником: Циганка з циганом побились об заклад, що циган завтра найде клад. Сполучення іменника, що має значення сукупності, з іменником у родовому відмінку: Велика зграя журавлів кружляла невисоко і плавно над землею. Сполучення числівників з іменником у називному або родовому відмінку: Тихо листом край печери два дубки шептали. СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПРИСУДКА. Присудки бувають дієслівні й іменні. Дієслівні можуть бути простими і складеними, а іменні – лише складеними. Простий дієслівний присудок виражається дієсловом у формі дійсного, умовного або наказового способу: Дим і туман відпливе, і зажевряє світання. Складений дієслівний присудок утворюється з двох дієслів: дієслова в особовій формі і інфінітива. Розрізняють такі типи складеного дієслівного присудка: 1 – присудок з допоміжним дієсловом, що означає початок, продовження або кінец дії; 2 – присудок з мадальним дієсловом: Наливайко ще з першого слова канцеляра намагався не вслухатися в його повчання.; 3 – присудок з фразеологічним зворотом: Ми повинні одверто, різко осудити все це, показати, що не хочемо і не маємо права потурати. Іменний складений присудок утворюється з дієслівної зв’язки й іменної частини. У ролі іменної частини складеного присудка можуть вживатися: іменники в називному, родовому й орудному відмінках без прийменника і в примих відмінках з прийменниками: Я був без імені, роду й племені. Прикметники у називному або орудному, а також у формі вищого або найвищого ступеня: Ніч була тиха й темна. Числівники: І в школі і в інституті він був першим. Займенники :Вся важка робота була на ній. Прислівники: Хома був трохи на підпитку. Складним називається присудок, утворений з двох, трьох чи чотирьох компонентів, які об’єднують ускладнену зв’язкову частину та призв’язковий член: Діти були раді стати помічниками батькові.

М-А Ознайомлення учнів з двоскладними й односкладними реченнями передбачає насамперед засвоєння їх особливостей за складом граматичної основи: у двоскладних реченнях граматична основа складається з двох частин – підмета і присудка, а в односкладних граматична основа відповідає або підмету, або присудку. ВИДИ ВПРАВ: проблемні питання, синтаксичний аналіз речень, заміна речення одного типу іншим без втрати смислу, тести, диспут, моделювання різних мовленевих ситуацій, складання діалогів, монологів, цитування в текстах наукового стилю.