- •Тема 3. Допит.
- •Реферати й доповіді
- •1. Встановлення психологічного контакту
- •5. Використання особистих якостей допигуєшого (гордості. Честолюбства, хвалькуватості тощо).
- •6. Опис (роз'яснення) ситуації, в якій знаходиться допитуємии, та шляхи виходу із неї. Цей засіб необхідний тоді, коли допитуємий:
- •2. Форми допиту
- •1Обвинувачений визнає себе винним
- •У випадках, коли обвинувачений визнає свою вину, але його показання не відповідають іншим матеріалам справи перевірка показань здійснюється шляхом:
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •4. Фіксація результатів допиту Вимоги до протоколу допиту
- •Загальні вимоги; 2) спеціальні вимоги.
Тема 3. Допит.
Встановлення психологічного контакту
Форми допиту
Допит обвинуваченого підозрюваного
Фіксація результатів допиту
Реферати й доповіді
Сутність і загальні положення проведення допиту.
Процесуальний порядок і тактика допиту підозрюваного й обвинувачуваних; свідка і потерпілого.
Процесуальні і тактичні особливості допиту неповнолітніх.
Допит експерта.
Психологічні особливості проведення допиту різних учасників процесу.
Фіксація ходу і результатів допиту науково-технічними коштами.
Процесуальне оформлення
Розслідування злочинів — це збирання, аналіз і використання інформації для розв'язання завдань кримінального судочинства. Це потребує від слідчого творчого підходу і особливого вміння, насамперед, з урахуванням сучасних умов боротьби із злочинністю.
До їх числа належать:
по-перше, зростання професіоналізму злочинців, посилення організаційних засад підготовки, вчинення та приховування злочинів;
по-друге, небажання (через страх або з інших причин) громадян брати участь у розслідуванні, відмова в суді від раніше даних свідчень (ще в кінці 80-х років кожний четвертий свідок і кожний шостий потерпілий змінювали в суді раніше дані свідчення - ;
по-третє, організаційно-кадрові та інші недоліки системи розслідування (матеріально-технічне і науково-методичне забезпечення, плинність кадрів, рівень їх підготовки тощо.)
В плані збору доказової інформації одне із основних місць належить допиту, із всього бюджету часу, виділеного слідчим на проведення слідчих дій, для проведення допиту використовується приблизно 85%, а для проведення всіх інших слідчих дій біля 15%. Але місце і значення допиту в забезпеченні результативності слідства визначається не стільки вказаними кількісними показниками, скільки вмінням тактично грамотно побудувати і провести допит, що відображає рівень професійної майстерності слідчого, обумовлює досягнення мети його діяльності.
Всі види людської діяльності характеризуються єдиним показником — рівнем раціональності їх здійснення: від майстерного до примітивного виконання складових їх операцій. Для багатьох сфер раціональність визначається двома основними факторами: сукупністю прийомів діяльності і рівнем вміння їх практичної реалізації виконавцем. Але є ряд галузей діяльності, де виключно важливий третій фактор — сторона, яка зацікавлена в досягненні протилежного результату діяльності, здійснює самостійні дії, створює протидію. До таких видів діяльності належать спорт, ведення військових операцій, розслідування злочинів тощо. В цих сферах діяльності для досягнення запланованого результату потрібно не тільки виконати визначену сукупність операцій, а насамперед здійснити їх підбір в залежності від умов, які склались у цій ситуації, який забезпечить подолання зусиль і дій протистоячої сторони. Такий спосіб дій називається тактикою і полягає у вмінні переграти суперника.
Чим же, з урахуванням цього, с тактика допиту? Розпочнемо 9 прикладів.
Розмова між матрір'ю та малолітньою донькою:
— Мати: Ти з'їла грушку?
— Дочка. Ні.
— Мати А ще хочеш?
— Дочка. Хочу.
Розмова жінки і чоловіка:
— Жінка. Виходить ти зраджуєш мені.
— Чоловік Це неправда.
— Жінка: Та ще й з секретаршою.
— Чоловік: Ну, а це ж так взагалі неправда.
Приклад третій, із сфери близької до слідчої діяльності. Завданням еміграційної служби США є запобігання і викриття незаконних спроб заснуватися для проживання в країні. Одним із обхідних шляхів цього виступає укладання фіктивних шлюбів. Для викриття фіктивного шлюбу там розроблено ряд прийомів, серед яких є наступні запитання: "На якому боці спить ваш чоловік?", "Чи хропить він уві сні?" тощо. Через неготовність до такого роду перевірочних засобів фіктивні подружжя не в змозі дати правдиві відповіді і звичайно викриваються.
Як видно, в наведених прикладах одна сторона використовує визначені прийоми для того, щоб перехитрити іншу та отримати завдяки цьому дані, які її цікавлять.
Так і при допиті (як у цілому в слідчій діяльності) в розпоряджені слідчого знаходиться різноманітний арсенал тактичних прийомів, які дозволяють йому перехитрити (але ні в якому разі не за рахунок обману) допитуємого у випадку, якщо той дає неправдиві показання, відмовляється від дачі свідчень.
Підозрюваний у убивстві відмовлявся від своєї вини. Прямих доказів його вини у розпорядженні слідчого не було, декілька проведених допитів результатів не дали. Готуючись до наступного допиту, слідчий детально вивчив біографічні дані підозрюваного і встановив, що він воював, був відмінним снайпером, згодом успішно займався стрілковим спортом, а також з'ясував, що підозрюваний вельми честолюбний і дуже пишається своїми ратними та спортивними досягненнями. З урахуванням цього слідчий на допиті зосередив його увагу на фронтовому періоді життя, успіхах у стрільбі. Коли допитуємий захопився спогадами, вийшов із стану настороженості і з гордістю став розповідати про те, як стріляв без промаху, слідчий зненацька запитав: "Якщо ви такий влучний стрілок, то чому стріляти в неї двічі?" Підозрюваний, який не перевів увагу на іншу тему, одразу ж відповів: "Я вважав, що промахнувся". А потім, зрозумівши, що обмовився, детально розповів про вчинений злочин