Київський національний університет культури і мистецтв Реферат Масова культура та її вплив на культурний процес

Виконав: Студент IV курсу групи КДД-18 Громіков Іван

Київ 2012

Вступ

Перші десятиліття XX ст. позначені дедалі посилюва­ним крахом моральних норм і принципів, нігілістичним став­ленням до всього, що так чи інакше було пов'язане з універ­сальними людськими цінностями. Звільнившись від усіх об­межень, які стримували свободу економічної діяльності, людина примудрилася не помітити того, що з подоланням перепон на своєму шляху вона зруйнувала й ті суспільні підвалини, поза якими культура виявляється позбавленою здатності до саморозвитку.

Вирвавшись за рамки будь-яких стримуючих норм і рішу­че порвавши з усталеними духовно-моральними традиція­ми, людина не задовольняється досягнутою відмовою від примирення зі своєю долею. В результаті її духовно-мораль­ний протест знаходить продовження в протесті політично­му. Прагнення до негайної реалізації своїх жадань, пов'я­заних із докорінною зміною умов земного існування, кидає цю людину в жахи двох світових воєн, на нари концтаборів, у жорсткі структури політичних режимів, котрі заперечу­ють усякий моральний світопорядок.

Як форма само детермінації індивіда, вирішення й пере-вирішення ним своєї долі культура чимдалі більше набуває зловісного обличчя безмежних у своїй могутності тираній. Витіснена зі звичних, історично зумовлених ніш існування, людина переконується в цілковитій незахищеності свого внутрішнього світу, краху гуманітарних ідилій. Духовно-моральний і політичний протести, вилившись у протест істо­ричний, призводять до ліквідації свободи й насадження кри­вавих диктатур.

Прагнення правлячих режимів до нівелювання своїх громадян, перетворення їх на «масу», «натовп» знаходить своє відображення в розвитку системи масової пропаганди, особливо в її тоталітарному варіанті, адресованому всій на­ції. Висувається завдання тотальної морально-психологіч­ної обробки населення. Особливі надії в цьому плані покла­даються на комунікативні можливості «масової культури», котра, як відомо, на офіційному рівні піддається нищівній критиці.

1. Виникнення масової культури

У питанні про час виникнення «масової культури» є різ­ні точки зору. Деякі дослідники вважають її одвічно при­таманною культурі й тому виявляють уже в античному епо­сі, у видовищних дійствах Римської імперії. Інші пов'язу­ють виникнення «масової культури» з науково-технічною революцією, що принесла з собою зовсім нові способи ви­робництва, поширення та споживання культури.

«Масова культура» в її розвинутому вигляді вперше сфор­мувалася у США. Виникненню її сприяв розвиток за­собів масової комунікації — газет, популярних журналів, радіо, грамзаписів, кінематографа. Все це, з одного боку, демократизувало культуру, відкривало до неї доступ ма­совій аудиторії, з іншого — зумовило проникнення в куль­туру комерційних інтересів, культура стала предметом біз­несу.

Розвиток «масової культури» в Європі та США йшов різ­ними шляхами. В Європі «масова культура» (народні роз­ваги, мистецтво жонглерів, мімів, гістріонів) завжди проти­стояла культурі офіційній, контрольованій державою та церквою. В США «масова культура» спершу пропагувала стереотипи й ідеї офіційної культури, основним регулятором якої стала реклама. «Масова культура» стала такою невід'­ємною часткою культури американського суспільства, його культурної свідомості, що її вивчення переважає в системі, наприклад, американської вищої освіти. 56 % курсів США присвячені вивченню «популярних» видів культури (кур­си з телебачення, кіно, реклами, журналістики). В Англії до системи університетської освіти включаються спеціальні курси, що містять матеріали з культури кіно, музики, наукової фантастики й навіть футболу.