Міністерство освіти і науки України

львівський національний університет імені Івана Франка

історичний факультет

кафедра давньої історії України та архівознавства

опис навчального курсу

“Спеціальні історичні дисципліни – мова і письмо”

лектор – к.і.н., доц. Кметь В. Ф.

Мета та завдання курсу: Спеціальні історичні дисципліни (СІД) є одним з важливих професійно-орієнтованих предметів, що викладаються на історичному факультеті. Згідно з програмою викладання курсу передбачено вивчення таких тем, як предмет, методи СІД, СІД в системі взаємозв‘язків гуманітарних і точних наук; основ кириличної і латинської палеографії та неографії, філігранології, дипломатики, хронології, сфрагістики, кодикології, генеалогії, геральдики, нумізматики і боністики, метрології. Перша частина курсу – «Спеціальні історичні дисципліни: мова і письмо» охоплює дипломатику, палеографію (з суміжними дисциплінами – епіграфікою, неографією, берестологією), філігранологію та хронологію. Викладання курсу опирається на сучасний доробок української та зарубіжної науки. Особливої уваги надано вивченню методики опрацювання історичного джерела та практичного застосування знань СІД.

У результаті засвоєння курсу студент повинен отримати основні теоретичні знання, необхідні для практичної роботи з джерелами:

• класифікація СІД, відповідно до предмету і методів;

• історія формування СІД;

• найважливіші теоретичні розробки та довідкові видання;

• джерельна вартість історичних пам‘яток;

• місце та особливості умов зберігання різних видів історичних джерел.

• оволодіння основними принципами, методикою і технологією історичного пізнання через роботу з джерелами (основами евристики).

У результаті опанування курсу студент повинен вміти застосовувати на практиці набуті теоретичні знання:

• класифікувати історичні джерела;

• виявляти необхідні джерела;

• застосуванням методів СІД визначати джерельну вартість та репрезентативність пам‘ятки давньої історії;

• працювати з різними видами джерел, застосовуючи методику СІД;

• застосовувати критерії визначення автентичності історичного джерела;

• узагальнювати отриману в процесі дослідження інформацію при розробці наукової тематики;

• виявляти, систематизувати, аналізувати та узагальнювати джерельну інформацію в процесі педагогічної та культурно-освітньої діяльності.

Організація курсу: навчальний курс “спеціальні історичні дисципліни: мова і письмо” триває один семестр (ІІ-й) і складається з лекційних та семінарських занять. Згідно з навчальним планом на вивчення курсу передбачено 51 аудиторну годину, з них 34 лекційних та 17 семінарських. Курс завершується складанням іспиту.

Лекції: для студентів відвідування лекцій є обов’язковим. Лекції читаються за проблемно-тематичним принципом. Мета лекцій – ознайомити студентів з основними теоретичними положеннями курсу. Очікується, що частину лекційного часу буде використано на запитання та коментарі студентів, а також на короткі дискусії навколо проблемних питань, що активізує навчально-пізнавальну та наукову складову навчального процесу.

Семінарські заняття: участь кожного студента в семінарських заняттях – обов’язкова. На семінарські заняття покладаються наступні вимоги: формування у студентів необхідних для фахівця-історика вмінь і навичок: рецензування, реферування, порівняння, аналіз джерел та літератури. Студент повинен навчитися правильно формувати свій виступ, вміло оперувати історичним матеріалом, а також обґрунтовувати свою думку (в усній чи письмовій формі), визначати хибні та упереджені судження, критично ставитися до історичних джерел та визначати їх автентичність тощо.

Оцінювання знань, вмінь та навиків студентів: Згідно із рейтинговою системою оцінювання знань, упродовж навчання у семестрі студент може отримати 50 зі 100 балів. 50 балів студент може отримати за результатами складання іспиту.

Результат роботи студента протягом семестру (50 балів) складається з наступних компонентів:

1. Двох проміжних колоквіумів та тестувань (модулів) (10 балів х 2 = 20 балів), що проводяться за результатами вивчення окремих частин навчального курсу. Передбачається, що контрольні тести включатимуть завдання різних типів – т.зв. закриті, що вимагають від студента вибору правильної відповіді з кількох запропонованих варіантів, і відкриті, що вимагають розгорнутої теоретичної відповіді. Тестування проводять у академічних групах викладачі, що забезпечують проведення семінарських занять.

2. Домашньої письмової роботи (10 балів), що виконується на вибрану студентом тему, є самоcтійною і має творчий характер. Обсяг роботи – 10-15 сторінок друкованого тексту. Тематику робіт визначає лектор або викладачі, які забезпечують проведення семінарських занять. Вони ж забезпечують перевірку письмових робіт.

3. Результатів роботи під час семінарських занять (20 балів). Підсумкова кількість балів за роботу студента на семінарських заняттях визначається як середній арифметичний показник балів, що їх отримував студент за п’ятибальною шкалою, помножений на коефіцієнт “4”. Передбачається, що викладач оцінюватиме знання студента (на підставі його розгорнутих відповідей, доповнень, участі в дискусіях, рецензуванні відповідей колег, запитань тощо) не менше, як на половині від запланованих у семестрі семінарських занять. Пропущені з поважних причин (через хворобу тощо) заняття студенти можуть відпрацювати у години, передбачені для щотижневих консультацій викладачів.

Іспит (40 балів), що підсумовує знання основних фактів і теоретичних положень курсу, студент складає під час екзаменаційної сесії в письмовій формі з наступною співбесідою. Іспит проводить лектор за участю викладачів семінарів. До іспиту не допускаються студенти, котрі впродовж семестру отримали 30 і менше балів. Таким студентам до іспиту виставляється оцінка “2 (незадовільно)” з можливістю складати іспит за т.зв. екзаменаційними талонами № 2 і К. Екзаменаційний білет складається з двох завдань, які вимагають розгорнутої теоретичної відповіді (20 балів х 2 = 30 балів), і комплексного тесту (10 балів).

Шкала перерахунку підсумкових оцінок (за результатами роботи в семестрі і складання іспиту)

Оцінка за 100-бальною рейтинговою шкалою	Оцінка за 5-бальною національною шкалою			Оцінка за шкалою ECTS		Оцінка за заліковою шкалою
90-100	Відмінно	5	А		зараховано
81-89	Добре	4	В		зараховано
70-80	Добре	4	С		зараховано
61-69	Задовільно	3	D		зараховано
51-60	Задовільно	3	Е		зараховано
31-50	допускається до складання іспиту	–	–		допускається до складання заліку
0-30	незадовільно	2	FX		не зараховано

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Історичний факультет

Кафедра давньої історії України та архівознавства

Опис навчального курсу

«Спеціальні історичні дисципліни: мова і письмо»

Лектор – к. і. н., доц. Кметь В. Ф.

Мета та завдання курсу:

Спеціальні історичні дисципліни (СІД) є одним з важливих професійно-орієнтованих предметів, що викладаються на історичному факультеті. Згідно з програмою викладання курсу передбачено вивчення таких тем, як предмет, методи СІД, СІД в системі взаємозв‘язків гуманітарних і точних наук; основ кириличної і латинської палеографії та неографії, філігранології, дипломатики, хронології, сфрагістики, кодикології, генеалогії, геральдики, нумізматики і боністики, метрології. Перша частина курсу – «Спеціальні історичні дисципліни: мова і письмо» охоплює дипломатику, палеографію (з суміжними дисциплінами – епіграфікою, неографією, берестологією), філігранологію та хронологію. Викладання курсу опирається на сучасний доробок української та зарубіжної науки. Особливої уваги надано вивченню методики опрацювання історичного джерела та практичного застосування знань СІД.

У результаті засвоєння курсу студент повинен отримати основні теоретичні знання, необхідні для практичної роботи з джерелами:

• класифікація СІД, відповідно до предмету і методів;

• історія формування СІД;

• найважливіші теоретичні розробки та довідкові видання;

• джерельна вартість історичних пам‘яток;

• місце та особливості умов зберігання різних видів історичних джерел.

• оволодіння основними принципами, методикою і технологією історичного пізнання через роботу з джерелами (основами евристики).

У результаті опанування курсу студент повинен вміти застосовувати на практиці набуті теоретичні знання:

• класифікувати історичні джерела;

• виявляти необхідні джерела;

• застосуванням методів СІД визначати джерельну вартість та репрезентативність пам‘ятки давньої історії;

• працювати з різними видами джерел, застосовуючи методику СІД;

• застосовувати критерії визначення автентичності історичного джерела;

• узагальнювати отриману в процесі дослідження інформацію при розробці наукової тематики;

• виявляти, систематизувати, аналізувати та узагальнювати джерельну інформацію в процесі педагогічної та культурно-освітньої діяльності.

Вимоги до курсу:

Організація курсу:

Навчальний курс «Спеціальні історичні дисципліни: мова і письмо» триває один семестр (ІІ) і складається з лекційних та семінарських занять. Згідно з навчальним планом на вивчення курсу передбачено 54 аудиторних години – 36 лекційних і 18 семінарських. Курс завершується складанням іспиту. Відвідування лекційних і семінарських занять для студентів є обов’язковим. Мета лекційного курсу полягає в ознайомленні студентів з головними теоретичними положеннями предмету, станом досліджень в сучасній історіографії.

Згідно із затвердженою в Університеті рейтинговою системою оцінювання знань, упродовж навчання у семестрі студент може отримати 60 зі 100 балів. 40 балів студент може отримати як результат складання іспиту.

Під час семінарського заняття студент може отримати 1-5 балів за виступ з відповіддю на одне з питань. Повноцінна відповідь передбачає знання студентом проблеми, володіння навчальною та науковою літературою (елементарне орієнтування в історіографії), розуміння наукової термінології. Під час виступу студенти не повинні користуватися конспектами чи копіями опрацьованих матеріалів, за винятком покликань на ілюстрації, цитати чи статистичні дані. За рецензійний виступ-доповнення під час заняття студент може отримати 1-3 бали. Доповнення передбачає висловлення студентом тез, упущених під час попереднього обговорення, використання додаткової наукової літератури, чи пропозицію власного творчого розв’язання проблеми. За участь у дискусії (коректне формулювання запитань, корегування відповідей колег і т.п.) студент може отримати 1-2 бали. Студенти, не залучені безпосередньо до обговорення питань, можуть отримати відповідний бал (1-5) у результаті написання письмових робіт. Упродовж семестру кожен студент повинен обов’язково отримати зарахування 2 письмових робіт. Таким чином, середній бал, який студент можне отримати за одне заняття складає 5, за повний курс – 45.

Обов’язковою умовою допущення студента до іспиту є зарахування письмового реферату (15 балів) на обрану із рекомендованого переліку тему. Окрім того студент може отримати додаткове зарахування не більше як одного реферату за семестр (на рекомендовану у відповідному переліку тему).