3) Існуюча в Україні нормативно-методична база з питання ем містить наступні основні документи:

• ДСТУ 4472:2005 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги»;

• ДСТУ 4715:2007 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на стадіях розроблення та запровадження»;

• ДСТУ 5077:2008 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Перевірка та контроль ефективності функціонування».

Зазначені вище підходи та нормативна база зі створення систем енергоменеджменту в Україні в значній мірі не кореспондуються з новими міжнародними стандартами та ринковими механізмами енергозбереження, що призвело до однобічного розвитку ЕМ в Україні на фіскальній і декларативній основі. Існуюча нормативно-методична база ЕМ потребує в удосконаленні та поширенні, а саме, необхідно більш чітко сформулювати роль та обов’язки вищого керівництва підприємств у здійсненні ЕМ, вимоги до довготривалих програм підприємств з підвищенням енергоефективності, визначити кадрові та технічні ресурси, необхідні для створення систем енергетичного менеджменту, ідентифікувати всі аспекти діяльності підприємства, які впливають на рівень енергоспоживання, сформулювати вимоги до документації ЕМ, оперативного контролю споживання ПЕР, програм навчання та оцінки компетентності персоналу, внутрішнього аудиту системи енергетичного менеджменту (СЕМ).

Необхідна розробка галузевих і корпоративних стандартів ЕМ, нормативно-методичних матеріалів для кожної енергоємної галузі, включаючи металургію, виробництво будівельних матеріалів, нафтохімію, коксохімію, харчову промисловість та ін. Враховуючи європейський досвід, провідна роль при цьому повинна належати відповідним галузевим об’єднанням та асоціаціям.

4) В житлово-комунальному секторі задача впровадження ЕМ особливо актуальна в силу необхідності його реформування та модернізації. Муніципальні системи енергетичного менеджменту (МСЕМ) повинні впроваджуватися в містах та населених пунктах та охоплювати наступні інфраструктурні системи: теплопостачання, електропостачання, водопостачання, газопостачання.

Задача впровадження ЕМ особливо актуальна для систем теплопостачання (СТ) міст та населених пунктів в силу гострої необхідності модернізації цих систем і заміщення природного газу іншими, менш дефіцитними джерелами палива та енергії, в тому числі відновлювальними та альтернативними джерелами. Одним з бар’єрів на шляху широкомасштабної модернізації комунальних СТ є відсутність (неповнота, недостовірність) вихідної інформації. Зокрема, відсутня достовірна інформація (отримана шляхом безпосередніх вимірювань) з таких важливих питань, як:

• фактична ефективність використання природного газу в котлах;

• фактичні втрати у теплових мережах;

• фактичні теплові характеристики будівель та споруд, підключених до теплових мереж.

Прийняття рішень щодо модернізації СТ в умовах відсутності цієї інформації приведе до неправильного вибору пріоритетів та неефективного використання фінансових ресурсів. Створення МСЕМ дозволить уникнути цих помилок. Безумовно, створення повноцінних МСЕМ пов’язано з повномасштабним оснащенням СТ приладами обліку споживання та відпуску теплової енергії.

Доцільна розробка методичних рекомендацій щодо створення муніципальних стандартів енергетичного менеджменту на основі інтегрального ресурсного планування, які повинні містити концепцію, загальні положення, а також рекомендації щодо створення СЕМ для систем теплопостачання, водопостачання, газопостачання та електропостачання.

5) На деяких промислових підприємствах та в містах України вже усвідомлена необхідність розробки СЕМ і розпочаті роботи щодо їх впровадження. Однак, при виконанні цих робіт відсутні уніфіковані підходи та єдина методична база, що істотно знизить ефективність цих зусиль при вирішенні загальнодержавної проблеми підвищення ефективності використання ПЕР. Доцільно розглянути досвід впровадження СЕМ на таких промислових підприємствах, як ВАТ «АрселорМiттал Кривий Ріг», ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», в містах Київ, Луцьк, Бердянськ.

6) НАЕР розробило проект «Технічного регламенту щодо раціонального використання енергії на промислових підприємствах (щодо енергетичного менеджменту промислових підприємств)». Цим документом передбачається, зокрема, обов’язковість енергетичного менеджменту на підприємствах з річним споживанням ПЕР більш, ніж 3000 т.у.п, а підприємства, які впровадили систему енергетичного менеджменту, атестовану у встановленому порядку, терміном на п’ять років, не підлягають плановим перевіркам Державної інспекції з енергозбереження України. Сьогодні цей документ знаходиться на стадії погодження із зацікавленими міністерствами та відомствами. Введення в дію цього документу буде важливим кроком на шляху впровадження СЕМ і підвищення ефективності використання ПЕР в Україні.

7) В індустріально розвинених країнах світу енергетичний менеджмент займає певне місце в системі управління підприємством поряд з такими складовими, як охорона праці, юридична служба, управління якістю, фінансами, матеріально-технічними ресурсами, персоналом.

Міжнародна організація із стандартизації (ISO), яка поєднує 157 країн-членів, почала розробку нового міжнародного стандарту ISO 50001 Energy management systems – Requirements with guidance for use (Системи енергоменеджменту – Вимоги з керівництвом із використання). З цією метою створено новий технічний комітет ІСО/ТК 242 «Енергоменеджмент» (ISO/TC 242 Energy Management). Комітет має намір підготувати стандарт ISO 50001 до публікування вже до кінця 2010 р. Предтечею стандарту ISO 50001 були американський стандарт ANSI/MSE 2000:2005, корейський стандарт KS A 4000:2007 та стандарти ряду європейських країн в області енергоменеджменту. В Європі обговорюється проект європейського стандарту EN 16001. Видання цього стандарту передбачалось здійснити вже до кінця 2009 року. В основі EN 16001 – національні стандарти: Данії (DS 2403:2001), Швеції (SS 627750:2003), Ірландії (I.S.393:2005) та Іспанії (UNE 216301:2007).

Зарубіжний досвід розробки та прийняття нормативно-методичних документів може успішно використовуватися в Україні. Зокрема, доцільно розробити та прийняти гармонізований з європейським законодавством український стандарт з енергетичного менеджменту на основі європейського стандарту EN 16001. Заслуговує на увагу також досвід європейських країн, а саме, досвід Нідерландів, укладання добровільної угоди (Voluntary agreement) між державою і підприємством з питання ефективного використання ПЕР, з наданням такому підприємству певної допомоги та пільг.