Семінарське заняття №8
.docСемінарське заняття №8
Тема: “Правові відносини” (2 години)
Поняття правовідносин як способу реалізації норм права та їх структура.
Суб’єкти правовідносин, їх види, правові характеристики.
Об’єкти правовідносин, їх форми та зміст.
Види правовідносин.
Юридичні факти: поняття та класифікація.
Методичні вказівки до вивчення теми
Розглянувши сутність норм права, їх систему та механізми реалізації, слід звернути увагу на те, що юридичні норми створюються і діють, передусім, з метою регулювання та охорони найважливішої частини суспільних відносин – правовідносин; правовідносини - результат дії права як соціального та державного інституту; в додержавному суспільстві правовідносин не існувало, оскільки не існувало формально визначеного права. У зв`язку з цим головна мета даної теми – розкрити поняття, види та склад правовідносин (див. Схему №.1 та Таблицю № .2).
При цьому слід виділити особливу природу правовідносин з поміж інших суспільних відносин, оскільки саме правовідносини відображають той аспект конкретних, життєвих відносин між індивідами, їх групами та спільнотами, які визначаються нормами права; не всі суспільні відносини набувають юридичної форми.
Правова доктрина виділяє загальні та спеціальні (юридичні) передумови виникнення правовідносин. До загальних відносять потреби та інтереси матеріального, духовного, фізіологічного характеру, під впливом яких суб`єкти вступають у правовідносини. До юридичних передумов належить кожен з елементів складу правовідносин, і передусім, правосуб`єктність.
З приводу цього, важливо звернути увагу на проблеми співвідношення понять „суб`єкти права” та „суб`єкти правовідносин”. В історії, як відомо, існували часи, коли далеко не всі люди визнавалися суб`єктами права (наприклад, раби у Стародавньому Римі, які могли бути лише об`єктами права як предметами купівлі – продажу, „знаряддями, які говорять”, речами тощо; феодальне право було правом станово-кастового суспільства, правом привілеїв, за якого чітко проводилося розмежування людей в залежності від соціального походження, станів тощо).
В сучасному цивілізованому світі у Загальній декларації прав людини (1948) та у Міжнародному пакті про цивільні та політичні права (1966) закріплюється, що „кожна людина, де б вона не знаходилася, має право на визнання її правосуб`єктності”.
Розкриваючи елементи складу правовідносин, і, зокрема, їх зміст варто також зазначити, що юридичний і фактичний зміст - це нетотожні поняття і співвідносяться між собою відповідно як ціле та його частина; при цьому права і обов`язки суб`єктів правовідносин тісно пов`язані між собою, оскільки неможливо одержати будь-які права без одночасного виникнення певних обов`язків.
Термінологічний словник
Суспільні відносини – це зв`язки між особами, які встановлюються в процесі їх спільної життєдіяльності. Вони надзвичайно різноманітні, їх можна класифікувати за різними ознаками, поділивши на види в залежності від сфери діяльності, як то – на політичні, моральні, економічні, релігійні та правові.
Правовідносини – це специфічні суспільні відносини, що виникають на основі норм права, учасники яких є носіями суб`єктивних прав та юридичних обов`язків.
Юридичний зміст правовідносин – це правова, формально-визначена можливість певної поведінки уповноваженого, необхідність відповідних дій або необхідність утримання від заборонених дій зобов`язаного суб`єкта;
Фактичний зміст правовідносин – реальна поведінка суб`єктів; являє собою один із варіантів можливої правової поведінки; наприклад особа, що має середню освіту, наділена правом отримання вищої освіти, тобто має певний вибір можливостей, які складають зміст її суб`єктивного права; проте реально вступити можливо лише в один-два навчальні заклади за умови успішного складання вступних іспитів тощо.
Суб`єктивне право – це міра можливої поведінки суб`єкта, що забезпечується (охороняється, захищається) з боку держави.
Юридичний обов`язок – це міра належної поведінки суб`єкта, що забезпечується можливістю державного примусу.
Правоздатність – це здатність особи мати права і обов`язки.
Дієздатність – здатність особи своїми діями набувати і здійснювати суб`єктивні права та юридичні обов`язки.
Деліктоздатність – здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинене правопорушення.
Юридичні діяння – це обставини, настання яких залежить від волі суб`єктів правовідносин; юридичні діяння поділяються на юридичні акти та юридичні вчинки; юридичні акти – це діяння, які безпосередньо свідомо спрямовані на досягнення певного правового результату, тобто на виникнення, зміну або припинення правовідносин (наприклад, укладення угоди); юридичні вчинки – це діяння, які безпосередньо не спрямовані на досягнення правового результату, але викликають його незалежно ні від усвідомлення чи не усвідомлення суб`єктом, який їх вчинив, їх можливого правового значення, ні від бажання або небажання суб`єкта правовідносин щодо настання таких наслідків (наприклад, знахідка, написання художнього твору тощо).
Юридичні події – це обставини (явища), виникнення і дія яких не залежить від волі суб`єктів правовідносин, але з настанням яких правові норми пов`язують настання певних правових наслідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин (наприклад, смерть, епідемія, землетрус тощо.
Навчальні завдання
Теми рефератів
Передумови виникнення та функціонування правовідносин.
Взаємозв`язок норм права та правовідносин.
Правовий статус суб`єктів правовідносин.
Діяння як підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин.
Питання для дискусій
1. Видатний німецький філософ Еммануїл Кант у своїй праці „Метафізика звичаїв” зазначав: „ Коли я (словом чи ділом) заявляю: я хочу, щоб дещо зовнішнє було моїм, то я проголошую кожного зобов`язаним утримуватися від користування предметом моєї приналежності; в цій приналежності, проте, полягає також визнання того, що я з свого боку, зобов`язаний утримуватися від певних дій щодо приналежності інших... в цьому полягає.. .усезагальне правило правових взаємовідносин”.
Проаналізуйте ставлення І.Канта до юридичного змісту правовідносин. Дайте порівняльну характеристику юридичного змісту та фактичного змісту правовідносин.
2. Історії відомі випадки, коли тварини виступають у якості „учасників судового процесу”, стають „спадкоємцями” тощо.
Чи можуть, на Вашу думку, тварини виступати суб`єктами правовідносин ?
Схема № 1.. СКЛАД ПРАВОВІДНОСИН
-
СУБ`ЄКТИ:
- фізичні та юридичні особи, спільноти,
які на підставі правових норм можуть володіти правосуб`єктністю та бути учасниками правовідносин;
ЗМІСТ:
- юридичний та фактичний;
ОБ`ЄКТИ :
- матеріальні, духовні та інші соціальні блага,
з приводу яких суб`єкти вступають у правовідносини і здійснюють свої суб`єктивні права та юридичні обов`язки;
ЮРИДИЧНІ ФАКТИ:
- конкретні життєві обставини, що передбачені нормами права,
які зумовлюють виникнення, зміну та припинення правових відносин
( юридичні діяння та події).
Таблиця №.2. ВИДИ ПРАВОВІДНОСИН
-
КРИТЕРІЇ ПОДІЛУ
ВИДИ ПРАВОВІДНОСИН
За функціональним призначенням
Регулятивні та охоронні
За часом дії
Довготривалі та короткострокові.
За галузями права
Цивільно-правові, кримінально-правові та інші.
За розподілом прав та обов`язків між суб`єктами
Односторонні ( кожна сторона має або лише права, або лише обов`язки); двосторонні (кожна сторона має як права, так і обов`язки)
Завдання для перевірки знань
Питання для самоконтролю
Надайте загальну характеристику структурі правовідносин.
Які існують підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин ?
Дайте визначення суб`єктів правовідносин та особливості їх правового статусу?
В чому полягає співвідношення категорій „суб`єкти права” та „суб`єкти правовідносин” ?
Визначте критерії класифікації юридичних фактів.
Дайте загальну характеристику об`єктів правовідносин та їх видів.
В чому полягає відмінність правовідносин від інших видів соціальних відносин.
2.Розкрийте зміст загальної, галузевої та спеціальної правоздатності.
3.Визначте спільні та відмінні риси правосуб`єктності фізичних та юридичних осіб ?
Література
Алексеев С.С. Общая теория права.– М.,1981.
Алексеев С.С. Теория права. – М., 1993.
Бурый С.В. Нормы права и правоотношение в социалистическом обществе. – М., 1987.
Гревцов Ю.Н. Правовые отношения и осуществление права. – Л., 1987.
Исаков В.В. Юридические факты в советском праве. – М., 1984.
Копейчиков В.В. Загальна теорія держави та права. – К., 1997.
Котюк В.О. Теорія права.-К. ,1996.
Общая теория права и государства: Академический курс: В 2т. / Отв. ред. М.Н. Марченко. – М., 2000.
Рабінович П.К. Основи загальної теорії держави і права. – Бородянка, 1993.
Ромовська З.В. Цивільна дієздатність //Право України. –1995. – №2.
Ромовська З.В. Цивільна правоздатність громадян. //Право України . –1994. –№10.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х.,2001.
Солодовник Л. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин. – 2000. – №1.
Субъекты гражданского права / Под ред. С.Н. Братуж – М.,1984.
Сурилов А.А. Теория государства и права. – К. – Одесса, 1989.
Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченка. –М., 2007.
Теория права : Новые идеи. – М., 1991.
Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории правоотношений. –М., 1980.
Юридичний словник - довідник . –К.,1996.