Моделювання прибуття автомобілів до складу
№ пор. |
Інтервали між прибуттям автомобілів, хв |
Час підходу автомобілів до складу |
Марка прибулого автомобіля |
Тривалість вантажної операції, хв |
Секція підходу автомобіля |
1 |
- |
8-00 |
ЗІЛ-130 |
20 |
1 |
2 |
17 |
8-17 |
ЗІЛ-130 |
20 |
2 |
3 |
4 |
8-21 |
ГАЗ-53 |
15 |
2 |
4 |
14 |
8-35 |
ЗІЛ-130 |
20 |
2 |
5 |
9 |
8-44 |
ГАЗ-53 |
15 |
1 |
6 |
6 |
8-50 |
ЗІЛ-130 |
20 |
1 |
7 |
13 |
9-03 |
ГАЗ-53 |
15 |
1 |
8 |
8 |
9-11 |
ГАЗ-53 |
15 |
1 |
9 |
15 |
9-26 |
ГАЗ-53 |
15 |
2 |
10 |
9 |
9-35 |
ЗІЛ-130 |
20 |
2 |
11 |
23 |
9-58 |
ГАЗ-53 |
15 |
1 |
12 |
36 |
10-34 |
ГАЗ-53 |
15 |
1 |
13 |
26 |
11-00 |
ЗІЛ-130 |
20 |
2 |
14 |
25 |
11-25 |
ЗІЛ-130 |
20 |
1 |
15 |
14 |
11-39 |
ГАЗ-53 |
15 |
1 |
16 |
18 |
11-57 |
ГАЗ-53 |
15 |
2 |
|
….. |
|
|
|
|
Середньозважена вантажопідйомність автомобіля розраховується так:
, (5)
де
,
– відповідно вантажопідйомність
автомобілів ЗІЛ-130 і
ГАЗ-53А,
т,
т
т.
Річна економія від скорочення простою автомобілів в очікуванні вантажних операцій розраховується за формулою
, (6)
де
та
– вартість автомобіле-години простою
та вартість знаходження вантажу на
складі протягом години відповідно.
Таким чином, економія складе:
тис. грн/рік.
Контактні графіки обробки рухомого складу видів транспорту, що взаємодіють
Найбільш досконала форма технологічної взаємодії різних видів транспорту у вузлах – єдині технологічні процеси (ЄТП). Це раціональна система організації роботи видів транспорту, що взаємодіють, яка дає можливість ув’язати між собою технологію обробки транспортних одиниць, забезпечити єдиний ритм перевізного процесу та виробничого процесу промислових підприємств.
У разі організації роботи за єдиним технологічним процесом вирішуються питання розроблення єдиних графіків виконання операцій з вагонами та составами вагонів на станціях та під’їзних коліях промислового транспорту; ув’язки єдиної технології з маршрутизацією перевезень, планами формування поїздів та суден; забезпечення ритмічності вантажних операцій; розроблення узгоджених графіків руху на всьому маршруті руху вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.
На основі детального обстеження та вивчення стану пунктів взаємодії в транспортних вузлах виконується раціональний розподіл обсягів перевалки вантажу між пунктами взаємодії, окремими технологічними лініями кожного пункту тощо. За існуючими нормативами визначається тривалість всіх операцій з рухомим складом та розробляються технологічні графіки для кожного елемента транспортного вузла, графіки роботи вантажних механізмів і т.д. Після цього виявляються можливості суміщення операцій з метою зниження витрат часу на цикл операцій і підвищення продуктивності рухомого складу та вантажних механізмів. Це реалізується у вигляді контактних графіків обробки рухомого складу видів транспорту, що взаємодіють.
Як відомо, обмеження часу простою рухомого складу в очікуванні вантажних операцій (із метою зменшення витрат, пов’язаних із простоєм) приводить до того, що частина вантажопотоку перевантажується через склад, який виконує роль «буфера», однак при цьому зростають витрати на виконання вантажних операцій, тому що кількість тонно-операцій зростає в два рази (наприклад, перевантаження вагон-судно у разі перевалки по прямому варіанту і вагон-склад-судно – перевалка через склад).
Кількісна оцінка очікування рухомим складом початку вантажних операцій, викликаного нерівномірністю надходження в пункт взаємодії судів і вагонів, необхідна для рішення ряду задач, пов'язаних з оптимізацією роботи річкового і залізничного транспорту в пунктах їх стикування, зокрема під час складання об’єднаних графіків руху.