- •Лабораторна робота № 1
- •1.1 Короткий опис лабораторної установки
- •1.2 Порядок проведення роботи
- •1.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1 Короткі теоретичні відомості
- •2.2 Короткий опис лабораторної установки
- •2.3 Порядок проведення роботи
- •2.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •3.1 Короткі теоретичні відомості
- •3.2 Короткий опис лабораторної установки
- •3.3 Порядок проведення роботи
- •3.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1 Порядок проведення роботи
- •4.2 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.2 Порядок виконання роботи
- •5.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.2 Порядок виконання роботи
- •6.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7
- •7.1 Короткі теоретичні відомості
- •7.2 Перелік устаткування
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •7.5 Контрольні питання
- •Додаток
- •Література
4.1 Порядок проведення роботи
Вивчити інструкцію по використанню "MathCAD" в частини введення і редагування даних, проведення нескладних математичних розрахунків і побудови графіків функцій. Особливо ретельно вивчити розділи, присвячені математичній статистиці і обміну даними з іншими програмами. Це в першу чергу стосується пакетів "Word" і "Excel".
Вивчити функції, зворотні до функції розподілу (квантилі).
Як вправи побудувати графіки диференціальної і інтегральної функції розподілу для нормального розподілу. Для визначення функції F(x) нормального розподілу у "MathCAD" прийняті наступні позначення:
pnorm(x,μ,σ) - інтегральна функція нормального розподілу F(x)
x - поточне значення вимірюваної величини;
μ - математичне очікування;
σ -среднеквадратичное відхилення;
dnorm(x, μ, σ ) - диференціальна функція нормального розподілу р(х)
Початкові дані для лабораторної роботи:
x = 45..65, μ =55, σ = 1.
Приклад побудови графіків приведений на рис. 4.1.
Рис. 4.1 – Приклад побудови інтегральної функції нормального розподілу F(x) і диференціальної функції нормального розподілу р(х)
Провести розрахунок довірчого інтервалу математичного очікування для результатів спостережень при прямих вимірюваннях, використовуючи дані лабораторної роботи №2 і довірчу вірогідність 0,95.
З цією метою величини опорів резисторів Ri, що зберігаються у відповідних осередках файлу "Excel" лаб. №2 скопіюємо в новий файл "Excel" і, використовуючи операцію обміну даними, введемо ці дані в поле аркушу MathCADa. Порядок розрахунку представлений безпосередньо в полі рішення задачі (див. рис. 4.2)
Як звіт представити розрахунок довірчого інтервалу математичного очікування при n=16, Р=95% . Приклад операцій у MathCAD наведений нижче:
Вводимо значення файлу з “Excel”.
Визначаємо середнє значення опору Rcep:
Rcep := mean(Ri)
Rcep =182.753 Ом
Знаходимо квантіль інтегральної функції розподілу Стьюдента за заданою вірогідністю та числу ступенів свободи
t:= qt(0.95,15)
t= 1.753 4
Визначаємо середнеквадратичне відхилення
Stdev(Ri) =2.713 Ом
Знаходимо довірчий інтервал похибки вимірювань опору:
δ:= t * Stdev(Ri)
δ = 4.756 Ом
4.2 Контрольні питання
Стисло описати призначення пакету MathCAD.
Описати процедуру введення і редагування даних в MathCAD.
Привести основні функції MathCAD при розв'язанні статистичних задач.
Дати визначення поняття квантиля.
Описати процедуру обміну даними між MathCAD і іншими додатками.
Лабораторна робота №5
Тема: Вивчення аналого-цифрових перетворювачів з використанням моделюючої програми МС-7.
Мета роботи: Навчитися користуватися програмою МС-7 призначеною для моделюванням електричних схем при вивченні роботи аналого-цифрових перетворювачів.
5.1 Короткі теоретичні відомості
В даний час у зв'язку з повсюдним використанням комп'ютерних технологій стрілочні і аналогові засоби вимірювань мають обмежене застосування (в основному при експлуатації застарілого устаткування). Практично всі сучасні засоби вимірювань будуються на основі мікропроцесорних програмованих систем з цифровою візуалізацією результатів вимірювання, або з передачею їх в цифровому вигляді по каналах зв'язку. Одним з основних елементів цифрових вимірювальних приладів є аналого-цифровий перетворювач (АЦП). Точність і надійність АЦП, а також коректність програмного забезпечення у разі застосування мікропроцесора у вимірювальному засобі в основному і визначають метрологічні властивості приладу.
Структурні схеми побудови АЦП достатньо різноманітні, проте, принципів процесу перетворення аналогового сигналу в цифрову форму не так вже багато. Один з них приведений на рис. 5.1.
Рис. 5.1 - Структурна схема побудови АЦП лабораторної установки
До складу АЦП входять наступні функціональні вузли:
Цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП);
Компаратор;
Ключ;
Генератор тактових імпульсів;
Лічильник імпульсів.
Принцип роботи АЦП полягає в наступному.
При подачі на один з входів компаратора перетворюваного сигналу і за відсутності на його другому вході сигналу зворотного зв'язку з виходу ЦАП компаратор своїм сигналом відкриває ключ, і імпульси від тактового генератора поступають на лічильний вхід лічильника імпульсів. На виході розрядів лічильника з'являється паралельний цифровий код, величина якого пропорційна кількості імпульсів, що поступили на вхід лічильника з тактового генератора. Розряди лічильника сполучені з резисторами ЦАП. Значення опору резистора відповідає значенню розряду, до якого він підключений. Старшому розряду відповідає резистор з мінімальним опором. Кожний наступний резистор, починаючи від старшого, має опір в два рази більш ніж попередній. У міру збільшення числа імпульсів і, відповідно, значення коду, росте напруга на виході ЦАП і досягши напруги на його виході рівній вхідному аналоговому сигналу компаратор знімає дозвіл з входу ключа і на вхід лічильника перестають поступати імпульси з тактового генератора. Лічильник запам'ятовує число імпульсів, що поступили, і, таким чином, цифровий код на виході розрядів лічильника відображає числовий еквівалент вхідного аналогового сигналу. Максимальна напруга на виході ЦАП, що є що підсумковою напругою операційного підсилювача з кількістю входів рівному числу розрядів лічильника визначається рівнянням:
(5.1),
де Rос—резистор у ланцюзі зворотного зв'язку ОУ
R1 - вхідний резистор старшого розряду лічильника
n - число розрядів лічильника.
Поточна напруга на виході ОП визначається значенням коду. При нульовому значенні розряду його додаток у виразі (5.1) приймається рівним нулю. Як випливає з (5.1) похибка перетворення в основному визначається похибкою опору розрядних резисторів і числом розрядів цифрового коду. При достатньо великому числі розрядів (наприклад: n=8) похибка від дискретизації має достатньо малу величину = 1/255=0,392%. В цьому випадку похибка визначатиметься похибкою значень опору вагових резисторів.