Прилад радіаційної і хімічної розвідки (прхр)

Прилад радіаційної і хімічної розвідки (ПРХР) призначений для безперервного контролю за наявністю гамма-випромінювання й отруйних речовин типу зарин поза об’єктом; видачі сигналів (звукових і світлових) і команд на включення виконуючих механізмів систем захисту екіпажу по досягненню визначених (порогових) значень. Живлення приладу здійснюється від бортової мережі.

Принцип роботи схеми приладу по виявленню ОВ базується на іонізаційному методі реєстрації. При просмоктуванні аналізуємого повітря через іонізаційну камеру при наявності в ньому ОВ змінюються електричні характеристики системи, що веде до включення роботи схеми сигналізації.

На тому же методі індикації ОВ заснований принцип роботи і приладу ПГО (прилад газовизначальний).

Практичне заняття № 8 Захист населення при надзвичайних ситуаціях

Перш ніж приступити до вивчення цього заняття, необхідно обов’язково вивчити тему “Захист населення в надзвичайних ситуаціях”

Завдання 8.1 Визначення порядку обладнання захисних споруд

В цьому завданні за кількістю працівників на об’єкті в найбільшій зміні, що працює а також можливостей об’єкту в будівництві захисних споруд , потрібно визначити порядок їх обладнання.

Потрібну кількість захисних споруд розраховують виходячи з їх місткості.

Місткість, у свою чергу, визначають за об’ємно – плануючими рішеннями захисних споруд. Так, наприклад, відомо, що в основних приміщеннях сховища норма площі підлоги на одну людину складає 0.5м² за двоярусного і 0,4 м² при триярусного розміщення нар, у робочих приміщеннях пункту управління - 2м² на людину.

Однак, незалежно від норми площі підлоги на людину, норма об’єму повітря в зоні герметизації повинна бути не менше 1.5м³.

Приклад за завданням 8.1 Загальна чисельність робітників на підприємстві складає 1480 чол. На підприємстві планується будівництво захисних споруд у кількості 2 шт. За умовами розташування об’єкту сховища можна заглиблювати на 2.8 м. Потрібно орієнтовно провести обчислення об’ємно – планувальних рішень. Передбачити в сховищі приміщення для тих, що укриваються, санітарний пост, приміщення для фільтро – вентиляційного агрегату, для дизель – електричної установки, для збереження продуктів харчування, для збереження кисневих балонів, санітарні вузли, тамбури – 2 шт.

Розв’язування: Загальна кількість робітників у кожному сховищі – 740 чол. З урахуванням того, що загальна висота сховища може бути 2.5 – 2.7м, там буде встановлено тільки двох ярусні нари. На кожних нарах буде розміщуватися по 5 чоловік. При нормі площі 0.5 м² на людину при двох ярусних нарах загальна площа приміщення для тих, що укриваються складає: S_ЗАГ. = 740* 0.5 = 370 м². З урахуванням, що на нарах розміщується 5 чоловік, у сховищі потрібно встановити 148 нар довжиною 180см.

Завдання 8.2 Визначення захисних властивостей сховища

Захисні властивості сховища можна визначати за дії на нього таких небезпечних факторів надзвичайних ситуацій, як надлишкове навантаження, іонізуюче випромінювання, підвищена температура та ін.

а) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.

Основним показником оцінки є коефіцієнт послаблюючої дії захисної споруди, потрібно обчислити у скільки разів захисна споруда послабляє дозу опромінення порівняно з тією, яку людина отримає при знаходженні на відкритій місцевості.

Коефіцієнт послаблення радіації К_{ПОСЛ.З.С.} одержують обчисленням за формулою: , де hi та di – товщина і-го шару захисного матеріалу та товщина шару половинного послаблення відповідного матеріалу перекриття; К_Р – коефіцієнт, якій залежить від розташування сховища, визначається за таблицею (наприклад за табл.. 8.1)

Приклад за завданням 8.2 а

Сховище для укриття робітників підприємства вбудовано в будинок, який розташовано в інженерному комплексі. Перекриття сховища складають кілька шарів бетону, глини та грунту. Товщина шарів захисних матеріалів відповідно – 20, 40 та 45 см. Треба обчислити захисну здатність сховища.

Розв’язування:

Коефіцієнт послаблення сховища розрахуємо за формулою: 2³ * 2^3.1 * 2^6.3 * 2^5.56 = 2 ¹⁸ = 262144

де 20 – товщина шару бетону; 5.7 – шар половинного послаблення бетону; 40 – товщина шару глини;

6.3 – шар половинного послаблення глини;

45 – товщина шару ґрунту; 8.1 – шар половинного послаблення ґрунту; К_Р = 8 – коефіцієнт розташування сховища. Таблиця 8.1 – Значення К_Р

№ пп	Умови розміщення сховища	КР
1	Окремо розташоване сховище за межами забудови	1
2	Окремо розташоване сховище в межах забудови	2
3	Вбудоване в окремо розміщеному будинку сховище : для стін, які виступають над поверхнею землі для перекриттів	2 4
4	Вбудоване всередині виробничого комплексу або житлового кварталу сховище: - для стін, які виступають над поверхнею землі - для перекриттів	4 8

б) визначення необхідних захисних властивостей сховища при захисту від іонізуючих випромінювань

Розв’язування цього завдання потребує обчислити в скільки разів необхідно послабити дозу випромінювання захисної спорудою( прошарками її захисних матеріалів)

Потрібний коефіцієнт послаблення обчислюють за формулою:

,

де D_{РЗ МАХ} – максимальна доза на відкритій місцевості за термін укриття людей у сховищі. Її розраховують за середнім рівнем радіації за термін перебування людей у сховищі перемноженим на термін перебування (С), годин.

Д_ДОП.- допустима доза опромінення персоналу об’єкта. Її визначають у відповідності до “Закону про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”. Для персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність з джерелами іонізуючих випромінювань, доза опромінення за рік не повинна перевищувати 2 бер(рад). Тоді допустима доза розраховується як :

Д_ДОП.= 2* С / 365

Для населення країни доза опромінення за рік не повинна перевищувати 0.1 рад(бер) і допустима доза : Д_ДОП.= 0.1* С / 365. У обох формулах С береться за добу, на відміну від С (в годинах) при розрахунку К_{ПОС.ПОТР.}

Приклад за завданням 8.2 б: Відомо, що при аварії на АЕС, час початку формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 0.55 год. після аварії. Можливий рівень радіації , якій утвориться на об’єкті на одну годину після аварії - 4.5 рад/годину. Можливий час перебування персоналу об’єкту в сховищі – 3 доби. Треба обчислити потрібні захисні властивості сховища.

Розв’язування:

Захисні властивості сховища за захистом від іонізуючих випромінювань визначаються коефіцієнтом послаблення, яким сховище володіє.

Час початку формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 0.55 год. У зв’язку з тим, що час осідання радіоактивних речовин дорівнює приблизно одній годині, можна прийняти час початку опромінення людей на об’єкті - одна година: t_ПОЧ.= 1 год. Час закінчення опромінення: t_ЗАК.= 1 + 72 = 73 год. Рівень радіації на одну годину після аварії дорівнює – t_ПОЧ = 4.5 р/год. Рівень радіації на час закінчення - t_ЗАК : Р_t = Р_{1 *} К _t = 4.5 * 0.213 = 0.9585 р/год.

Середній рівень радіації за час перебування виробничого персоналу у сховищі: Рср = (4.5 + 0.9585)/ 2 = 2.73 р/год.

Доза опромінення на відкритої місцевості за цій же термін:

Д оп. = Рср. * С( у годинах) = 2.73 * 72 = 196.5 р.

Допустима доза опромінення для людини, яка не е працівником АЕС-

Ддоп. = 0.1 * 3 /365 = 0.000822 р.

Коефіцієнт послаблення, яким володіє сховище, становитиме:

К_{ПОС.ПОТР.} = 239051

Практичне заняття 9 Порядок використання індивідуальних засобів захисту

Практичне заняття цілком присвячено вивченню індивідуальних засобів захисту та порядку їх використання.

З авдання 9.1 Підбір шолом – маски протигазу ГП – 5 і ін. та тренування в виконанні нормативу № 1 - визначення розміру шолом маски та підготовка протигазу до роботи.

Розмір шолом – маски протигазу залежить від розміру голови людини. Голову людини вимірюють за лінією, яка проходить через потилицю, щоки та підборіддя. Для виміру використовують гнучку тасьму або гнучкий метр. Потім за таблицею 4.1 визначають потрібний розмір шолом – маски.

Таблиця 9.1 – Розміри шолом – масок протигазів залежно від розміру голови людини

Розмір шолом - маски	Результати вимірів у см. для зразків шолом - масок
	ШМ – 41М	ШМС	ШИП - 2	ШМ – 66 МУ
1	До 63.0	До 61.0	До 63.0	До 63.0
2	63.5 – 65.5	61.5 – 64.0	63.5 – 66.5	63.5 – 65.5
3	66.0 – 68.0	64.5 – 67.0	67 – 68.5 і б Продовження таблиці 7.1 ільше	66.0 – 68.0
4	68.5 – 70 5	67.5 і більше		68.5 – 70 5
5	71 і більше			71 і більше

Після того, як студенти навчаться правильному підбиранню шолом – маски, потрібно перейти до тренування їх у виконанні нормативу №1. Порядок виконання нормативу наведене у таблиці 9.2

Завдання 9.2 . Одягання протигазу

У бойове положення протигаз переводиться за командою ”Гази”, за сигналом „Хімічна тривога” або самостійно. Послідовність переведення в бойове положення така: затримати дихання, закрити очі, зняти головний убір, витягти шолом – маску, надіти її на голову, розправити складки, зробити різкий видох, відкрити очі, надіти головної убір. Після з’ясування порядку одягання протигазу потрібно перейти до тренування в виконанні нормативу №2 – одягання фільтруючого протигазу. Порядок виконання нормативу – у таблиці 9.2.

Таблиця 9.2 – Нормативи за використанням засобів захисту органів дихання

Умови виконання нормативу	Оцінка			Помилки, що знижують оцінку на один бал	Помилки, що визначають оцінку ”незадовільно”
	Відм.	Добре	Задов.
Норматив № 1 – визначення розміру шолом – маски та підготовка протигазу до роботи
Слухач стоїть біля столу, на якому лежать шолом – маски протигазів 5-ти розмірів, фільтро – поглинаючи коробки, гнучкий метр, таблиця визначення розміру шолом – маски. За командою керівника слухач виконує норматив у такій послідовності: - заміряє свою голову, визначає розмір та вибирає шолом – маску; - після огляду прикручує коробку до шолом – маски; - одягає протигаз і перевіряє його на герметичність	1 хв.	1 хв. 30 с.	2 хв.	Порушена послідовність проведення операцій	1. Неправильно підібраний розмір шолом - маски 2. Зібраний протигаз не перевірено на герметичність
Норматив № 2 – Одягання фільтруючого протигаза
Слухачі знаходяться в учбовому класі. Протигази в “похідному” положенні. Керівник подає команду “Гази” Слухачі одягають протигази.	10 с.	11 с.	12 с.	1. При одяганні протигазу слухач не закрив очі і не затримав дихання. 2 Продовження таблиці 7.2 . Після одягання протигазу слухач не зробив різкий видох. 3. Шолом – маска одягнена так, що окуляри знаходяться не проти очей.	1. Шолом – маска одягнена з перекосом і зовнішнє повітря може проникнути під шолом – маску. 2. При одягненні розірвалися шолом – маска. 3. Не повністю закручена гайка з’єднувальної трубки.

Завдання 9.3 - Одягання загальновійськового захисного комплекту (ЗЗК)

ЗЗК може бути використаний в трьох видах – надітим у вигляді накидки, в виді плаща надітим у рукава і одягнутим у вигляді комбінезона.

Я

Рисунок 7.2 – використання загально військового захисного комплекту одягненим у вигляді плаща в рукава

к накидка ЗЗК використовується за дефіциту часу, наприклад, при загрозі попадання в хмару аерозолю ОР. Спочатку одягається протигаз, розгортається плащ і накидається зверху, або одна пола розстилається на землі і на неї укладається людина, а зверху закривається другою полою. Команда, яка подається для використання ЗЗК у вигляді накидки – „Гази, плащі”, або подається сигнал „Хімічна небезпека”.

У вигляді плаща, одягненим в рукава, ЗЗК використовується при подоланні зараженої місцевості. Подається команда: ”Плащ у рукава, панчохи, рукавиці одягнути, гази”.

З а цією командою кожний повинен дістати з чохла захисні панчохи та одягти їх на ноги не знімаючи взуття. Підв’язати тасьму від панчіх за поясний ремінь та закріпити хлястики навколо ніг. Одягти захисний плащ у рукава не знімаючи при цьому ремінь і спорядження та протигаз. Застебнути поли плащу починаючи знизу вверх на шпеньки, крім трьох. Достати шолом – маску з сумки і одягти її на голову, дотримуючись при цьому порядку одягання протигазу. Потім одягти капюшон на голову та застебнути останні три шпеньки під з’єднувальної трубкою протигазу, як це показано на малюнку 7.2. Одягти рукавиці.

У вигляді комбінезону ЗЗК використовується при виконанні робіт у зонах зараження. Для цього подається команда: „Захисний комплект одягти, гази”

Рисунок 9.3 – Порядок одягання загальновійськового захисного комплекту у вигляді комбінезону

Таблиця 9.3 – Порядок виконання нормативів з одягання засобів захисту шкіри та укриттю населення в захисної споруді

Умови виконання нормативу	Оцінка			Помилки, що знижують оцінку на один бал	Помилки, що визначають оцінку ”незадовільно”
	Відм.	добре	Задов.
Норматив № 3а – Одягання загальновійськового захисного комплекту у вигляді накидки
Слухачі знаходяться в учбовому класі, засоби захисту біля них. Керівник подає команду “Гази. Плащі” або сигнал “Хімічна тривога”	1 хв.	1 хв. 30 с.	2 хв.	1. Порушений порядок виконання нормативу 2. Допущені помилки, які знижують оцінку на один бал при одяганні протигазу	1. Допущені помилки, які знижують оцінку до “незадовільно” при одяганні протигазу. 2. При одягненні пошкоджені засоби захисту. 3. Не повністю укритий одяг плащем
Норматив № 3б – Одягання загальновійськового захисного комплекту у вигляді плаща в рукава
Слухачі знаходяться в учбовому класі, засоби захисту біля них. Керівник подає команду “Плащ в рукава, панчохи, рукавиці одягти. Гази” Слухачі одягають загальновійськовий захисний комплект у вигляді плаща одягнутого в рукава.	3хв. 20с.	3хв. 40с.	4 хв.	1. Порушений порядок виконання нормативу 2. Допущені помилки, які знижують оцінку на один бал при одяганні протигазу 3. Не повністю одягнути панчохи	1. Допущені помилки, які знижують оцінку до “незадовільно” при одяганні протигазу. 2. При одягненні пошкоджені засоби захисту. 3. Не застебнути більше 2 шпеньків
Норматив № 3в – Одягання загальновійськового захисного комплекту у вигляді комбінезона
Слухачі знаходяться в учбовому класі, засоби захисту біля них. Керівник подає команду “Захисний комплект одягти. Гази” Слухачі одягають загальновійськовий захисний комплект у вигляді комбінезона.	5 хв.	5хв. 30 с.	6 хв.	Теж самі помилки, що і при виконання норм. 3б	Теж самі помилки, що і при виконання норм. 3б
Н Продовження таблиці 7.3 орматив № 6 – Укриття населення у сховищах за інформацією “Повітряна небезпека”
С лухачі (працівники) знаходяться на робочих місцях. Подається інформація “Повітряна небезпека”. За цією інформацією слухачі (працівники) вимикають прилади і організовано направляються у найближче сховище	8 хв.	10 хв.	12 хв.

Практичне заняття № 10 Стійкість роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій

При проведені занять за темою можна розв’язувати різноманітні завдання по визначенню ступеню руйнування об’єкту залежно від ступеню руйнування будинків та споруд, визначати ступінь руйнування об’єкту і місця в цілому, втрат населення, потрібної кількості формувань для надання медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт, оцінювати стійкість функціонування об’єктів при дії вражаючих факторів та інші завдання.

Завдання 10.1 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд

Це завдання розв’язується за допомогою даних таблиць 10.1 та 10.2

Таблиця 10.1 - Ступінь ураження об’єктів, населених пунктів, міст залежно від характеру руйнування будинків і споруд

Ступінь ураження об’єкта, населеного пункту, міста	Характер руйнування будинків і споруд об’єктів господарської діяльності, в %
	Слабкі	Середні	Сильні і повні
Слабка - < 0.2	До 75	До 5	До 20
Середня – від 0.21	До 48	6 - 12	21 - 50
Сильна – від 0.51	-	13 - 20	51 - 80
Повна - > 0.8	-	-	Більше 80

Таблиця 10.2 - Ступінь ураження об’єктів і міст залежно від ступеню руйнування об’єктів господарської діяльності

Ступінь руйнування будинків і споруд, в %	Ступінь ураження об’єкту
	0.1	0.2	0.3	0.4	0.5	0.6	0.7	0.8	0.9	1.0
Повні і сильні	8	16	20	30	40	50	60	70	85	90
Середні	2	3	5	8	10	12	15	18	15	10

Приклад до завдання 10.1 В результаті надзвичайної ситуації на об’єкті утворилася складна обстановка. Будинки та споруди отримали різноманітний ступінь руйнування. Інженерною розвідкою встановлено:

• сильно та повністю зруйновано 16 будівель;

• середніх руйнувань зазнали 12 споруд;

• слабкі руйнування отримали 28 споруд.

Потрібно визначити ступінь руйнування об’єкту в цілому.

Розв’язування: Всього на об’єкті 56 споруд різного призначення. В процентах сильні руйнування отримали 28.6% будівель і споруд, середні – 21.4%, слабкі 50%. Виходячи з цього, можна за таблицею 10.1і 10.2 встановити, що загальний ступінь руйнування об’єкту – середній, ступінь 0.4. Розв’язав завдання із визначенням ступеня руйнування за кожним з об’єктів, далі можна визначати ступінь руйнування міста.

Завдання 10.2 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт

Для розв’язування використовуємо таблиці 10.3 та 10.4

Таблиця 10.3 - Визначення втрат населення залежно від ступеня ураження об’єкту

№ пп.	Види втрат населення, %	Ступінь ураження об’єкту
		0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0.7	0,8	0.9	1.0
1	Загальні	4	8	10	12	16	28	40	80	90	100
2	Безповоротні	1	2	2.5	3	4	7	10	20	25	30
3	Санітарні, в т.ч.: - легкі - середньої важкості, - важкі	3	6	7.5	9	12	21	30	60	65	70
		1.5	2.5	3	4	5	9	13.5	27	28	30
		1	2.5	3	3.5	5	8	12	24	27	30
		0.5	1	1.5	1.5	2	4	4.5	9	10	10
4	Потреба в першій медичній допомозі, з них: - само і взаємодопомога - силами сандружин	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100
		15	15	15	10	10	10	10	5	5	5
		85	85	85	90	90	90	90	95	95	95

Приклад до завдання 10.2 За умовами завдання 10.1 обчислити втрати населення і необхідну кількість особового складу сил ЦО та техніки, необхідних для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Розв’язування: За даними таблиці 10.3 визначаємо, що за ступеня ураження об’єкту 0.4 загальні втрати населення складатимуть 12%, безповоротні – 3%, санітарні 9%; з них легкі – 4%, середньої важкості – 3.5%, важкі – 1.5%. Для проведення рятувальних робіт потрібно 33 одиниці інженерної техніки та 2.3 тис. людей особового складу невоєнізованих формувань.

Таблиця 10.4 – Потрібна кількість особового складу сил ЦО та техніки, необхідних для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Необхідна кількість особового складу, техніки	Ступінь ураження об’єкту
	0.1	0.2	0.3	0.4	0.5	0.6	0.7	0.8	0.9	1.0
Особовий склад формувань, (тис. чол..)	0.6	1.3	1.9	2.3	2.4	2.6	2.8	2.9	3.3	3.6
Інженерна техніка, од.	8	16	28	33	38	46	63	66	68	75

Завдання 10.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій

Стійкість роботи об’єктів промисловості є одним з важливих чинників оцінки ефективності економіки. Особливо гостро стоїть це питання при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного і військового характеру.

При виникненні надзвичайних ситуацій вплив різних вражаючих чинників на об’єкти промисловості може привести до їх значного руйнування, ураження і втрат робітників і службовців, населення. Це, в свою чергу, може стати причиною скорочення обсягів випуску промислової та сільськогосподарської продукції, зниження життєвого рівня населення.

При надзвичайних ситуаціях мирного часу /аварії, катастрофи, стихійні лиха/ масштаби руйнування, загибелі і ураження людей носять, як правило, локальний характер. Наслідками аварій, катастроф, стихійного лиха є порушення роботи окремих підприємств і викликані цим перебої в постачанні електроенергії, газу, води, палива, сировини, комплектуючих виробів, погіршення екологічної обстановки.

Порядок оцінки стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях

При більшості надзвичайних ситуаціях, наприклад, вибухах нафтопродуктів, дії напору сильного вітру, основним вражаючим чинником, що діє на виробничі будівлі, споруди, обладнання, є повітряна ударна хвиля, основним параметром якої є надмірний або надлишковий тиск або тиск швидкісного напору. В інших випадках дію вражаючих факторів можна порівняти з дією надлишкового тиску – це відноситься, наприклад, до дії землетрусу, хвилі прориву при катастрофічному затопленні і в інших випадках.

Як кількісний показник стійкості об’єкту до впливу надлишкового навантаження приймається значення надмірного тиску, за якого будівлі, споруди і обладнання об’єкту зберігаються або отримують слабке і середнє руйнування. Це значення надмірного тиску прийнято вважати межею стійкості об’єкта до ударної хвилі,

За межу стійкості будь-якого елемента об’єкту /будівля, споруда, обладнання/ приймається мінімальне значення , за якого елемент отримає середнє руйнування.

Послідовність оцінки:

1. При здійсненні оцінки стійкості виробничого підприємства спочатку визначають максимальні параметри тих вражаючих факторів, які можуть суттєво впливати на стійкість основних елементів об’єкту:

- для вибуху вибухо - небезпечної речовини в відкритому або закритому просторі - максимальне значення тиску повітряної хвилі;

- для землетрусу – визначають інтенсивність землетрусу і відповідну йому величину надмірного тиску;

- для катастрофічного затоплення - визначають можливу висоту хвилі прориву на об’єкті та тиск водної хвилі прориву;

- для сильного штормового або ураганного вітру визначають тиск швидкісного напору;

- при вибуху звичайної вибухової речовини (тротилу) надмірний тиск повітряної хвилі на відстані r (м) від центру вибуху залежно від маси речовини Q (кг) визначається за формулою:

, кПа

Для інших випадків розрахунок параметрів вражаючих факторів можна взяти з розділу 3 – “Оцінка інженерної обстановки”.

2. Виділити основні елементи об’єкту і визначити ступені їх руйнування залежно від додаткового навантаження повітряної або іншої хвилі.

Визначити можливий збиток /процент виходу з ладу/ окремих елементів об’єкту за очікуваного .

Таблиця 10.1 - Очікуваний збиток залежно від розмірів руйнування

Міри руйнування	Слабкі	Середні	Сильні	Повні
Очікуваний збиток, %	10-30	30-50	50-90	90-100

3. Визначити межу стійкості основних елементів та об’єкту в цілому за найменш стійким елементом.

4. Порівняти з і визначити стан стійкості окремих елементів та об’єкту в цілому.

При об’єкт стійкий, а при об’єкт нестійкий до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів.

Результати оцінки відобразити в таблиці, вигляд якої наведено нижче.

В завершенні робитися висновки, в яких указується:

• межа стійкості об’єкта;

• найуразливіші елементи об’єкта;

• характер та ступень руйнувань, що очікуються на об’єкті від надлишкового навантаження повітряної або іншої хвилі та можливий збиток;

• межа підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об’єкта.