Екзаменаційні вимоги до державного іспиту

1. Біохімічна хар-ка термінового, віддаленого та кумулятивного тренувальних ефектів.

2. Біохімічні принципи тренування.

3. Біохімічні фактори, які визначають прояв м’язової сили, бистроти та витривалості.

4. Хімічний склад м’язового волокна і хімізм м’язового скорочення та розслаблення.

5. Характеристика анаеробних шляхів ресинтезу АТФ.

6. Дихальне фосфорилювання як механізм ресинтезу АТФ.

7. Шляхи ресинтезу АТФ за потужністю, ємністю та ефективністю.

8. Біохімічне обгрунтування циклічних вправ за відносною потужністю роботи.

9. Біохімічні зміни в організмі при заняттях ациклічними видами спорту (на довільному прикладі).

10. Сучасне біохімічне уявлення про втому.

11. Основні принципи втоми при роботі в зонах максимальної та субмаксимальної потужності.

12. Основні причини втоми при роботі в зонах великої та помірної потужності.

13. Біохімічні процеси, які протікають в організмі в період відпочинку після роботи.

14. Явище суперкомпенсації і механізм гетерохронності біохімічної реституції.

15. Біохімічні особливості організму дітей і підлітків та обгрунтування методики фізичного виховання і спортивного тренування.

16. Біохімічні особливості організму людей похилого віку та обґрунтування методики занять фізичними вправами для цієї вікової групи.

17. Роль біохімічного контролю в спортивній практиці.

18. Використання біохімічних методів дослідження у спортивному відборі.

19. Визначення показників тренованості за допомогою біохімічного контролю.

Література

1. Биохимия. Учеб. для ИФК // Под ред. В.В.Меншикова, Н.И.Волкова. – М.: ФиС, 1986.

2. Біологічна хімія. Боєчко Ф.Ф. – К.: Вища школа, 1989.

3. Спортсмен в различных климатогеографических и погодних условиях /Булатова М.М., Платонов В.Н. – К.: Олимпийская литература, 1996.

4. Калинский М.И., Пшендин А.И. Рациональное питание спортсменов. – К.: Здоров’я 1985.

5. Основы биохимии. Ленинджер А. – М.: Мир, 1986.

6. Уилмор Дж., Костилл Д.Л.Физиология спорта и дыхательной активности. – К.: Олимпийская литература, 1997.

7. Биохимия мышечной деятельности. Волков Н.И. и др. – К.: Олимп. литература, 2000.

8. Біологічна хімія. Губський Ю.І. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

9. Біохімія людини. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

ГІГІЄНА

Анотація

Основне завдання курсу – надання знань в галузі профілактичної медицини і здорового способу життя; вивчення впливу чинників зовнішнього середовища на організм людини; формування умінь і навичок з ефективного застосування гігієнічних засобів, підвищуючих працездатність людини в залежності від вікових і статевих особливостей, умов праці, проживання і ін. Знання теоретичних основ гігієни допоможе визначити закономірності взаємодії умов існування людини і збереження її здоров’я; розробити заходи, спрямовані на попередження захворювань і забезпечення активного довголіття.

Програмний матеріал

Предмет і завдання гігієни.

Гігієна ФКіС. Гігієна зовнішнього середовища. Завдання гігієни і зв’язок з іншими науками. Соціальне значення гігієнічних заходів.. Поняття про санітарію. Санітарно-епідеміологічна служба країни. Санітарно-епідеміологічні станції. Гігієнічне забезпечення масової ФКіС. Гігієнічні фактори і оздоровлюючі сили природи у різних видах фізкультурно-масової роботи. Етапи розвитку гігієни.

Гігієна зовнішнього середовища (повітря, води, ґрунту).

Значення повітряного середовища для здоров’я і працездатності. Основні фактори повітряного середовища: фізичні властивості, хімічний склад, механічні домішки, мікроорганізми.

Гігієнічне значення температури, вологості, атмосферного тиску, швидкості руху повітря і їх вплив на організм. Норми при заняттях ФКіС. Характеристика комплексного впливу фізичних властивостей повітря на організм спортсмена. Значення змін метереологічних факторів при заняттях спортом. Гігієнічна характеристика електричного стану атмосфери. Біологічне і гігієнічне значення іонізації повітря.

Гігієнічна характеристика хімічного складу повітря. Оцінка повітряного середовища в спортспорудах. Санітарно-гігієнічні заходи по охороні повітряного середовища. Гігієнічна оцінка бактеріальних забруднень повітря і їх епідемічне значення. Застосування УФ випромінювання для санації повітря спортзалів. Мікроклімат спортспоруд.

Гігієна води і ґрунту.

Гігієнічна характеристика води. Значення води в спортивній практиці. Гігієнічні вимоги до питної води і води плавальних басейнів. Гігієнічна оцінка різних вододжерел. Гігієнічне значення органолептичних, фізичних, хімічних бактеріологічних якостей води.

Методи очистки та знезараження води. Показники бактеріального забруднення води (мікробне число, колі-титр, колі-індекс, яйце гельмінтів). Гігієна ґрунту. Необхідність врахування якостей ґрунту при виборі місця для побудови спортивних споруд.

Гігієнічні основи режиму спортивної діяльності і відпочинку.

Раціональний розпорядок дня спортсмена з врахуванням добових змін психофізичних функцій, виду спорту, умов тренування, віку, статі, ін.

Гігієнічні правила використання різних водних процедур. Профілактика гнійникових захворювань і епідермофітії. Шкідливі звички і їх вплив на здоров’я та працездатність.

Інфекційні захворювання і шляхи їх розповсюдження. Захисні функції організму. Профілактика інфекційних захворювань в колективах.

Гігієна фізичного виховання дітей та підлітків. Гігієна загартовування.

Характеристика вікових особливостей дітей та підлітків. Особливості режиму дня, особистої гігієни, загартування дітей і гігієнічні вимоги до уроку ФВ в школі. Гігієнічні вимоги до будинку школи, класної кімнати, її обладнання.

Основні гігієнічні принципи загартовування (систематичність, поступовість, індивідуальний підхід, різноманітність засобів, самоконтроль). Загартовування повітрям, водою і сонцем. Особливості використання загартовування в залежності від виду спорту, умов тренування, віку, статі і ін.

Гігієна харчування спортсмена.

Гігієнічні основи раціонального харчування. Значення харчування у підтриманні стану здоров’я і нормального розвитку організму, загальної і спортивної працездатності, швидкості відновлення після навантажень. Енерговитрати організму і калорійність харчових раціонів. Норми калорійності харчових раціонів для різних професійних груп населення, представників різних видів спорту. Формула збалансованого харчування людини.

Гігієна відновлення працездатності.

Вплив фізичних навантажень на функціональний стан. Втома при м’язовій діяльності. Гігієнічне обґрунтування засобів відновлення і їх характеристика. Харчування – головний фактор відновлення працездатності. Білкові препарати і спортивні напої. Оксигенотерапія. Гідротерапія. Фактори, що погіршують працездатність спортсмена (вживання алкоголю, куріння, використання анаболічних стероїдів і стимуляторів, аутогемотрасфузія). Комплексна реабілітація в різних видах спорту.