8. Види цін залежно від суб'єкта встановлення.

• Ціна продавця. Це ціна, яку встановлює й контролює виробник товару. Як правило, її встановлюють в умовах, коли попит перевищує пропозицію і стимулює виробника збільшувати виробництво товарів та послуг. Проте з'являється небезпека, що виробник не приділятиме належної уваги підвищенню якості своїх виробів, тому що попит незадоволений і споживач змушений купувати товари його виробництва.

• Ціна покупця. Це ціна, яка виникає на звичайному ринку під впливом попиту та пропозиції, тобто звичайна ринкова ціна.

• Номінальна ціна. Це ціна, яка публікується у прейскурантах, довідниках, біржових котируваннях і на яку орієнтуються продавці та покупці при укладанні угод.

9. Витрати,які не включаються до собівартості реалізованої продукції

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включа­ються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, по­слуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати. Всі вони тією чи іншою мірою включаються в ціну продукції.

Адміністративні витрати — це витрати, пов'язані з обслугову­ванням виробництва і управління ним у масштабі всього підпри­ємства. До них належать такі витрати:1)загальніта корпоративні витрати (організаційні витрати, ви­трати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);2)витрати на утримання основних засобів, інших матеріаль­них необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопоста­чання, охорона);3)винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);4) витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);5)амортизація нематеріальних активів загальногосподарсько­го призначення;6) витрати на врегулювання спорів у судових органах;6)податки, збори та інші передбачені законодавством обов'яз­кові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції);7)плата за розрахунково-касове обслуговування та інші по­слуги банків;8)інші витрати адміністративного призначення.

Усі ці витрати списуються на рахунок «Фінансові результати». Адміністративні витрати можуть бути сформовані тільки у цілому по підприємству.

Витрати на збут продукції включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції, а саме:1)витрати матеріалів для пакування готової продукції на складах;2)витрати на ремонт тари;3)оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;4)витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);5)витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;6)витрати на утримання основних засобів, інших матеріаль­них необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, опа­лення, освітлення, охорона);7)витрати на транспортування, перевалювання і страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги, по­в'язані із транспортуванням продукції відповідно до умов догово­ру поставки;8)витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;9)інші витрати, пов'язані зі збутом продукції.

Усі ці витрати списуються на рахунок «Фінансові результати». Витрати, що їх включають до цієї статті, визначають безпосеред­ньо за окремими продуктами.

До інших витрат включаються:витрати на дослідження та розробку нематеріальних активів;собівартість реалізованої іноземної валюти;собівартість реалізованих виробничих запасів;сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахуван­ня до резерву сумнівних боргів;втрати від операційної курсової різниці;втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені, не­устойки;витрати на виплати матеріальної допомоги, утримання об'єктів соціально-культурного призначення;інші витрати операційної діяльності.

Всі ці витрати списуються на рахунок «Фінансові результати». Формуючи перелік витрат, які включають до інших операційних витрат, необхідно пам'ятати, що інформацію про їх склад і суму розкривають у примітках до фінансової звітності. Такі витрати спочатку визначають у повній сумі, а потім розподіляються між окремими продуктами.

Крім операційної діяльності підприємство може здійснювати фінансову діяльність. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і по­зиченого капіталу підприємства. У результаті такої діяльності виникають фінансові витрати, це, наприклад, відсотки за користування кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою. Сума фінансових витрат входить в структуру ціни підприємства.

Усі розглянуті нами витрати — це поточні витрати підприєм­ства, тому на їхній основі формується нижня межа ціни.

З урахуванням розглянутих нами видів витрат підприємства на виробництво, реалізацію продукції, управління підприємством, можна запропонувати уніфіковану форму складання калькуляції ціни продукції підприємством, виробником