- •Трудове право
- •Поняття робочого часу і його види.
- •Режим робочого часу і його облік.
- •Надурочні роботи. Порядок залучення до надурочних робіт і компенсація за них.
- •Поняття часу відпочинку і його види.
- •Перерви протягом робочого дня і між робочими днями.
- •Щотижневий відпочинок. Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні. Компенсація за роботу у вихідні дні.
- •Святкові і неробочі дні. Компенсація за роботу у святкові і неробочі дні.
- •Щорічні відпустки. Право на відпустку. Подовження відпустки.
- •Додаткові відпустки, їх надання і використання.
- •Соціальні відпустки, їх надання і використання.
- •Відпустки без збереження заробітної плати.
- •Порядок надання і використання відпусток.
- •Понятття заробітної плати. Методи правового регулювання заробітної плати.
- •Тарифна система оплати праці.
- •Форми і системи оплати праці.
- •Преміальна система оплати праці.
- •Винагорода за підсумками роботи за рік.
- •Обмеження відрахувань із заробітної плати. Види відрахувань.
- •Поняття гарантійних виплат. Гарантійні доплати.
- •Поняття компенсаційних виплат.
- •Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •Заохочення за успіхи в роботі.
- •Понятя дисциплінарної відповідальності. Види дисциплінарної відповідальності.
- •Порядок застосування дисциплінарних стягнень.
- •Поняття матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації і її відмінність від майновох відповідальності за цивільним правом.
- •Підстави і умови матеріальної відповідальності.
- •Обмежена матеріальна відповідальність.
- •Повна матеріальна відповідальність.
- •Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
- •Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.
- •Правове регулювання проведення страйків. Правові наслідки страйку.
- •Поняття охорони праці по трудовому праву.
- •Організація охорони праці на виробництві.
- •Навчання з питань охорони праці. Види інструктажу.
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •Спеціальні правила по охороні праці жінок.
- •Права неповнолітніх у трудових правовідносинах.
- •Застосування праці осіб з пониженою працездатністю.
- •Матеріальна відповідальність підприємств за шкоду, заподіяну здоров’ю працівнику.
- •Поняття нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Акт про нащасний випадок і його значення для пенсійного забезпечення.
- •Поняття, причини виникнення і класифікація трудових спорів.
- •Розгляд трудових спорів у ктс.
- •Розгляд трудових спорів у судовому порядку.
- •Порядок розгляду колективних трудових спорів.
- •Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •Система органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
- •Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці.
- •Оплата праці при відхиленні від умов, передбаченими тарифами.
- •Порядок виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
- •Прийняття на роботу і звільнення неповнолітніх.
- •Права неповнолітніх при застосуванні їхньої праці.
- •Пільги для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у заочних та вечірніх вищих навчальних закладах.
- •Строки в трудовому праві.
- •Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником.
- •Примирна комісія і трудовий арбітраж.
- •Національна служба посередництва і примирення і її взаємодія із сторонами колективних трудових договорів.
Поняття компенсаційних виплат.
Компенсаційні виплати — це грошові виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам матеріальних витрат, пов’язаних з виконанням трудових чи інших передбачених законом обов’язків.
Компенсаційні виплати в окремих випадках здійснюються у поєднанні з гарантійними виплатами. Види компенсаційних виплат:
За амортизацію інструментів, які належать працівникові
У разі службового відрядження
При переїзді на роботу в іншу місцевість
При роботах у польових умовах
На проїзд у пасажирському транспортні для службових поїздок
За використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок
У зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати
При підвищенні кваліфікації на виробництві
Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
Внутрішній трудовий розпорядок – це додержання працівником у процесі виконання трдових функцій визначеного нормами трудового права порядку організації праці.
Внутрішній трудовий розпорядок є предметом централізованого та локального правового регулювання. За критерієм суб’єка всі нормативні акти, які визначають внутрішній трудовий розпорядок, можна розподілити на 2 групи: загальні (поширюються на всіх найманих працівників) та спеціальні (враховують специфіку окремих галузей господарства, а також особливості праці певних категорій працівників). До першої групи відносяться КЗпП України, типові правила внутрішнього трудового розпорядку; до другої – закони, які врегульовують правовий статус окремих категорій працівників, дисциплінарні статути, положення про дисципліну окремих категорій працівників тощо.
Внутрішній трудовий розпорядок на всіх підприємствах незалежно від організаційно-правової форми та форми власності визначений Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ і організацій, ними визначаються порядок і умови прийняття на роботу та звільнення; види заохочень за сумлінну працю та порядок їх застосування; засоби впливу за порушення трудової дисципліни та порядок оскарження їх накладання.
Внутрішній трудовий розпорядок на конкретному підприємстві, в установі, організації визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця та профспілкового комітету.
Правилами внутрішнього розпорядку визначаються трудові обов’язки працівника, які умовно можна розподілити на 2 групи:
обов’язки з виконання трудових функцій (виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, продуктивно використовувати робочий час, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодаця тощо);
обов’язки додержуватися правил поведінки, які забезпечують нормальний трудовий процес (режиму роботи, правил охорони праці, техніки безпеки, гігієни праці, виробничої санітарії, утримувати своє робоче місце в чистоті та порядку, брежливо ставитись до майна власника тощо).
Обов’язки роботодавця полягають в організації процесу праці, належному забезпеченні умов безпеки та гігієни праці, у наданні необхідних заходів для виконання працівниками трудових обов’язків тощо.
Певну особливість мають трудові обов’язки Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, Голів та членів Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого господарського суду України, Генерального прокура України та його заступників, які регулюються Конституцією та спеціальними законами України. Основні обов’язки інших категорій державних службовців визначені Законом України „Про державну службу”.
У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути та положення про дисципліну, які затверджуються, як правило, КМУ (Дисциплінарний статут прокуратури України, затв. постановою ВРУ від 06.11.1991 р., Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту тощо). Необхідність застосування спеціальних актів умовлена особливістю змісту обов’язків працівників, складу дисциплінарних правопорушень та дисциплінарних стягнень. КЗпП не конкретизує перелік галузей, в яких можуть діяти статути (положення) про дисципліну, та не визначає особливості суб’єктів, на яких поширюються спеціальні норми.
Особливістю статутів та положень про дисципліну є те, що вони поширюються тільки на певні, визначені категорії працівників відповідної галузі.
Наявність статутів та положень про дисципліну не виключає прийняття в цих організаціях правил внутрішнього розпорядку, які регулюють питання, не передбачені в зазначених актах. Зокрема, п.3 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту передбачає, що кожен працівник, на якого поширюється дія цього Положення, зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку.