1.2. Підготовка та підвищення кваліфікації науково-технічних кадрів
Однією з основних форм підготовки висококваліфікованих спеціалістів у нашій кра'їні є система денної та заочної форм аспірантури, де готуються кандидати наук відповідного профілю, та докторантура ґабо перевід у наукові співробітники) для підготовки докторів наук.
Для вступу в аспірантуру потрібно скласти вступні іспити (як правило, з філософії, іноземної мови та спеціальності). В докторантуру зараховуються кандидати наук, які мають вагомі здобутки у певному науковому напрямі і здатні протягом 2-3 років підготувати дисертацію. Аспірантура (докторантура) функціонує у тих ЩЦ та ВНЗах, де працюють висококваліфіковані спеціалісти (як правило, доктори наук відповідного профілю), які можуть забезпечити ефективне керівництво науковими роботами пошукувачів. Навчання в аспірантурі (докторантурі) повинно завершуватися представленням дисертаційних робіт для захисту у спеціалізованих радах. Спеціалісти електроенергетичного профілю, як правило, виконують дисертаційні роботи за спеціальністю 05.14.02 - електричні станції, мережі та системи.
На даний час в Україні нараховується 251 спеціалізована рада (в тому числі !59 докторських) з технічних дисциплін. За спеціальностями електротехніка та енергетика працює 36 спеціалізованих вчених рад. 20 з них - докторські. Так спеціалізовані ради, що приймають до захисту дисертації на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.14.02 створені при ІЕД НАН України та ДУ "Львівська політехніка", кандидата технічних наук - при Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут", Донецькому державному технічному університеті тощо.
Після успішного захисту кандидатської (докторської) дисертації на засіданні спеціалізованої ради та затвердження її рішення вищою атестаційною комісією (ВАК) України, претендентам присуджують науковий ступінь відповідно кандидата чи доктора • наук за певною спеціальністю (технічних, фізико-математичних. історичних та інших наук). Науковий ступінь дає право займати посади наукових співробітників у науково-дослідних організаціях чи посади доцентів (професорів) у ВНЗах. Оскільки більша частина кандидатів і докторів наук працює у ВНЗах, то навчальні заклади мають значний кадровий науковий потенціал, що вирішує важливі наукові задачі. Крім того викладачі мають змогу успішно залучати до наукової роботи студентів - наше майбутнє.
Студенти ВНЗів, мають широкі можливості займатись науковими роботами під керівництвом висококваліфікованих спеціалістів - докторів та кандидатів наук. Студенти залучаються до науково-дослідної роботи в процесі виконання дипломних проектів і робіт, курсових проектів і робіт, на лабораторних і практичних заняттях. Вони отримують можливість виступати з Доповідями на наукових студентських конференціях, які щорічно проводяться у ВНЗ, а з досягненням вагомих наукових результатів - прийняти участь у Республіканському конкурсі наукових робіт, спеціалізованих конференціях тошо. Успіхи у науковій роботі під час навчання на бакалаврському рівні дозволяють рекомендувати кращих студентів для продовження навчання в магістратурі, а далі - й аспірантурі.
І на завершення, декілька слів про винагороду за наукову пралю. На сьогоднішній день вона фактично відсутня, тому певна частина наукових працівників змушена виїжджати на роботу за кордон або перекваліфіковуватись для виконання інших видів робіт. Поряд з цим, досвід таких кра'їн, як Японія, Південна Корея, котрі не мають за мірками України ні території, ні корисних копалин, ні будь-яких інших значних природних ресурсів, наочно показує, що наявність високого наукового потенціалу населення країни виводить її на передові позиції за життєвим рівнем у світі. Немає сумнівів у тому, що і наша кра'їна зможе досягнути відповідного високого рівня в світі за умови суттєвого підвищення кваліфікаційного рівня населення країни.