- •1. Мета і завдання організації праці на підприємстві
- •2 Принципи і основні напрямки організації праці.
- •3. Нормативно-правове та інформаційне забезпечення організації праці включає:
- •4. Історія розвитку теорії і практики організації виробництва.
- •5. Теорія і практика організації праці в срср.
- •7, 8 Вимірювання ефективності . Економічна і соціальна ефективність удосконалення організації праці
- •9. Трудовий процес як невід'ємна складова виробничого процесу. Класифікація трудових процесів
- •10. Виробнича операція, її структура і зміст. Аналіз і проектування виробничих операцій: методи та технічні засоби.
- •11. Трудові прийоми, трудові дії, трудові рухи, їх класифікація та методи дослідження
- •12. Вивчення, проектування, впровадження передових методів і прийомів праці
- •13. Проектування раціональних трудових процесів. Карти організації праці , їх зміст та призначення
- •15. Класифікація витрат робочого часу. Фотографії робочого дня, їх види і мета проведення
- •17. Кооперація праці на підприємстві, її суть, значення та види
- •18. Суміщення професій, його соціально-економічне значення та впровадження.
- •20. Аналіз поділу і кооперації праці. Чинники, що впливають на поділ і кооперацію праці.
- •29. Суть колективної форми організації праці. Соціально-психологічні аспекти та соціально-економічне значення колективної праці.
- •30. Виробнича бригада, їх види та передумови створення.
- •31. Обґрунтування чисельності та професійно-кваліфікаційного складу бригади, керівництво бригадою,формування та розподіл доходу бригади.
- •32. Організація праці на конвеєрі.
- •2.2 Показники і методика оцінки працездатності людини
- •42. Порядок складання графіків змінності
- •Ефективність гнучких форм зайнятості та організації робочого часу
- •44. Правові і нормативні документи, що регулюють режими праці та відпочинку на підприємстві
- •Поняття відпочинку
- •Трудові відпустки
- •Соціальні відпустки
- •Відпустки без збереження заробітної плати
- •46. Професійна орієнтація та професійний відбір, їх суть і завдання в ринкових умовах суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах
- •51. Сущность і значення дисципліни праці.
- •53. Мотивація праці як важливий чинник забезпечення ефективного управління персоналом підприємства
- •55. Значення нематеріальної мотивації трудової діяльності.
- •Системи морального і матеріального стимулювання
- •Організація праці робітників, зайнятих контролем якості продукції
- •Трудовая деятельность руководителя, ее особенность, содержание
- •Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів
1. Мета і завдання організації праці на підприємстві
Організація праці на підприємстві — це система здійснення трудового процесу, що визначає порядок і умови поєднання та здійснення складових його часткових трудових процесів, взаємодії виконавців і їх груп із засобами праці й один з одним для досягнення поставленої предметної мети спільної діяльності і забезпечення заданого соціально-економічного ефекту.
Отже, можна виокремити три основні компоненти мети організації праці:
— предметний — забезпечення заданого обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) необхідної якості в необхідний строк;
— економічний — досягнення предметної мети діяльності за максимальної економічної віддачі кожної одиниці використовуваної живої праці (оцінюваної як продуктивність праці чи зарплатомісткість реалізованої продукції) і сукупних витрат на виробництво (оцінюваних через показник рентабельності);
— соціальний — у загальному значенні — гуманізація праці (удосконалення її умов і змістовне підвищення якості трудового життя, розвиток і реалізація трудового потенціалу працівника, оптимізація особистісних взаємин у процесі трудової діяльності і, зрештою, формування задоволення працею).
Мета організації праці досягається у процесі вирішення таких основних груп завдань:
— економічних: ефективне використання потенційного сукупного фонду робочого часу (включаючи вирішення завдань скорочення його резервоутворюючих прямих і прихованих втрат), зниження трудомісткості продукції (робіт, послуг), поліпшення використання устаткування за часом і потужністю, підвищення якості продукції;
— організаційних: визначення порядку і послідовності виконання робіт, створення умов для високоефективної, безперервної роботи виконавців, забезпечення повного і рівномірного їх завантаження, індивідуальної і колективної відповідальності за результати діяльності, створення дієвої системи стимулювання праці, а також системи його нормування, що відповідає специфіці виробничої діяльності;
— психофізіологічних: оздоровлення і полегшення праці, усунення зайвих витрат енергії працівників, забезпечення їх психологічної сумісності і відповідності їхніх психофізіологічних характеристик особливостям трудової діяльності;
— соціальних: підвищення змістовності і привабливості праці, створення умов для розвитку працівників, підвищення їх кваліфікації та розширення професійного профілю, реалізації їх трудової кар'єри і зростання їх добробуту.
2 Принципи і основні напрямки організації праці.
. Організація праці - це система використання живого труда, певний порядок побудови та здійснення трудового процесу, що дозволяє найбільш ефективно з'єднати техніку та людей у єдиному виробничому процесі і забезпечує підвищення продуктивності праці, охорону здоров'я працівника, його професійне та духовне зростання. Сутність організації праці полягає у створенні таких умов, які забезпечили б найбільшу ефективність виробництва, сприяли всебічному розвитку працівників. Відрізняють: - загальні організаційні принципи; - принципи, що визначають організаційно-технічний аспект системи організації праці. До перших відносяться: - принцип плановості організації праці (нарівні підприємства плануванням охоплюються всі етапи виробничого циклу); - принцип комплексності (враховувати взаємодію всіх елементів системи організації праці та різних рівнів управління виробництвом); - принцип науковості (використання прогресивних методів організації праці); - принцип нормативності (використання у організації праці прогресивних нормативів та стандартів); - принцип ефективності (максимальний матеріальний та соціальний ефект із мінімальними витратами). Друга група принципів охоплює: - принцип обов'язкової відповідності між; технічним оснащенням виробництва та рівнем організації праці; - принцип системності та комплексності вирішення усіх практичних питань організації праці; - принцип пропорційності та узгодженості у праці окремих груп, які працюють із метою утворення з часткових працівників єдиного виробничого колективу; - принцип безперервності та ритмічності процесу праці у всіх ланцюгах та на усіх етапах виробничого процесу. Раціональна організація праці покликана вирішити: - економічну задачу, яка полягає у максимальному зменшенні витрат на виробництво; - психофізіологічну задачу, яка пов'язана з оздоровленням та полегшенням умов праці, збереженням фізичного здоров'я та безпекою людей, із підтримкою високого рівня їх працездатності; - соціальну задачу, яка вирішується шляхом підвищення рівня задоволеності людей своєю роботою, розвитком особистості працюючих. Організація праці на підприємстві охоплює такі основні напрями: - поділ і кооперація праці, що передбачають науково обґрунтований розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об’єднання працівників у виробничі колективи; - організація та обслуговування робочих місць, які сприяють раціональному використанню робочого часу; - нормування праці, що передбачає визначення норм затрат праці на виробництво продукції і надання послуг як основу для організації праці і визначення ефективності виробництва; - організація підбору персоналу та його розвиток, тобто планування персоналу, профорієнтація і профвідбір, наймання персоналу, підвищення його кваліфікації, планування кар’єри тощо; - оптимізація режимів праці і відпочинку, установлення найбільш раціонального чергування часу роботи та відпочинку протягом робочої зміни, тижня, місяця. Відпочинок, його зміст і тривалість мають максимально сприяти досягненню високої працездатності протягом робочого часу; - раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці на основі узагальнення прогресивного досвіду. Раціональним вважається такий спосіб роботи, який забезпечує мінімальні затрати часу; - поліпшення умов праці, що передбачає зведення до мінімуму шкідливості виробництва, важких фізичних, психологічних навантажень, а також формування системи охорони й безпеки праці; - зміцнення дисципліни праці, підвищення творчої активності працівників; - мотивація й оплата праці. Організація праці на підприємствах, в окремих галузях виробництва здійснюється в конкретних формах, які залежать від таких основних чинників: рівня науково-технічного прогресу, системи організації виробництва; психологічних факторів і особливостей екологічного середовища; а також від низки чинників, обумовлених характером завдань, які вирішуються в різних ланках системи управління