34. Основні документи й інститути співробітництва між єс і Україною.

Договірно-правова база відносин

· Угода про партнерство та співробітництво (УПС) (підписана 16.06.94, набула чинності 1.03.98, термін дії – 10 років);

5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди, яка після Дванадцятого саміту Україна – ЄС носить назву “Угода про асоціацію” між Україною та ЄС. На період до укладення Угоди про асоціацію щороку автоматично продовжується чинність УПС.

Інститути співробітництва

- Саміт Україна-ЄС за участю Президента України та делегації ЄС у складі:

глави держави або глави уряду країни, що головує в ЄС,

Голови Європейської Комісії (ЄК), та

Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої і безпекової політики.

- Рада з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та делегації ЄС у складі:

міністра закордонних справ країни, що головує в ЄС,

члена ЄК з питань зовнішніх зносин, та

Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої і безпекової політики.

- Комітет та галузеві підкомітети з питань співробітництва;

- Комітетпарламентського співробітництва.

Також здійснюються регулярні консультації Україна-Трійка ЄС та постійні експертні консультації. Загалом, щорічно між Україною та ЄС відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.

Політичне співробітництво та діалог

Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 р., завдяки якому до складу Євросоюзу увійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України, інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.

Влітку 2004 р. Європейський Союз започаткував реалізацію зовнішньополітичної ініціативи – "Європейська політика сусідства", що охопила східне та південне коло сусідніх з ЄС країн. Усвідомлення неадекватності ЄПС та жорстка позиція України щодо її неприйнятності (передусім через її позиціонування як альтернативи політиці розширення) сприяли тому, що всередині ЄС почалися пошуки шляхів визначення для України нового статусу в стосунках з ЄС, про що свідчить ініційована навесні 2008 р. Польщею та Швецією зовнішньополітична ініціатива „Східне партнерство”.

Етапною подією, що надала поштовх поглибленню відносин між Україною та ЄС, стали також президентські вибори в Україні наприкінці 2004 року.

21 лютого 2005 р. підписано План дій Україна - ЄС, який став інструментом реалізації Європейської політики сусідства і визначав пріоритетні сфери двосторонньої співпраці з метою наближення України до ЄС.

11 березня 2008 р. за результатами спільної оцінки Плану дій було продовжено термін його чинності до весни 2009 р., затверджено 23 додаткових пріоритети співробітництва та домовлено про підготовку нового практичного інструмента на заміну Плану дій Україна - ЄС (домовленість підтверджена на Дванадцятому саміті Україна – ЄС 9 вересня 2008 р. в Парижі).

На виконання цих домовленостей сторонами підготовлено та схвалено на засіданні Ради з питань співробітництва Україна – ЄС 16 червня 2009 р. „Порядок денний асоціації Україна – ЄС” (робоча назва документа, що використовувалася в ході консультацій – новий практичний інструмент).

Порядок денний асоціації розроблений з метою забезпечення підготовки до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ще до завершення переговорів, підписання та набрання нею чинності.

27 жовтня 2009 р. у Люксембурзі Рада міністрів ЄС із загальних питань та зовнішніх відносин схвалила Порядок денний асоціації. Документ набув чинності 23 листопада 2009 р.

Наразі ЄС не готовий надати чітку відповідь на запитання щодо визнання перспективи членства України в Євросоюзі, що пов’язується з складністю процесу внутрішніх трансформацій в ЄС та стриманою громадською думкою у державах-членах ЄС щодо перспектив розширення Союзу.

У своїх документах Брюссель лише "визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір", "залишаючи відкритим будь-який майбутній розвиток відносин України та ЄС".

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки.

Основними документами, які регламентують співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, є План дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки (далі – План дій ЮСБ), затверджений 18 червня 2007 року на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, та План-графік його імплементації, затверджений на останньому засіданні Підкомітету № 6 „Юстиція, свобода та безпека” Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (10 квітня 2008 року, м. Київ).

З метою належного правового забезпечення співробітництва у візовій сфері та з питань реадмісії 18 червня 2007 року між Україною та ЄС було підписано Угоду про спрощення оформлення віз та Угоду про реадмісію. 29 жовтня 2008 р. у Брюсселі офіційно започатковано безвізовий діалог між Україною та ЄС, який триватиме впродовж наступних років на рівні старших посадових осіб з метою визначення критеріїв та умов запровадження безвізового режиму для українських громадян.

Важливим кроком у захисті прав громадян України на свободу пересування і підтримання родинних зв’язків стала робота по укладенню двосторонніх угод між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів.

У контексті розбудови взаємодії у сфері управління кордонами, 11 червня 2007 року підписано Робочі домовленості про оперативне співробітництво між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Європейським Агентством з менеджменту оперативного співробітництва на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС (FRONTEX). Налагоджено роботу з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону Україні та Республіці Молдова (EUBAM), започатковано переговорний процес з розвитку співробітництва України з співробітництва з Європолом, Євроюстом та Лісабонським моніторинговим Центром ЄС з питань наркотиків та наркотичної залежності.

1. План дій Україна - ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки та графік його імплементації

План дій ЮВС та графік його імплементації охоплюють співробітництво по 15 ключових напрямах співробітництва у галузі юстиції, свободи та безпеки: міграція, притулок, управління кордонами, візи, безпека документів, боротьба з організованою злочинністю та тероризмом, боротьба з відмиванням грошей, включаючи протидію фінансуванню тероризму, боротьбу з торгівлею людьми, наркотиками, корупцією, правове співробітництво у цивільних та кримінальних справах, судочинство, співпрацю у питаннях забезпечення верховенства права та в галузі затримання та ув’язнення.

13 травня 2009 р. у Брюсселі відбулося чергове засідання Підкомітету № 6 з питань юстиції, свободи та безпеки, на якому було детально розглянуто стан виконання Плану дій у сфері ЮСБ.

3 червня 2009 р. у Люксембурзі відбулося засідання Україна-Трійки ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ. Делегацію України очолював міністр юстиції М.Оніщук.

Позитивні результати засідання Трійки ЄС з Україною відображені і заключному документі заходу; разом із тим, висновки сьомого засідання Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів юстиції і внутрішніх справ вказують на необхідність реалізації першочергових завдань, серед яких, зокрема, ухвалення законодавства у сфері захисту персональних даних, прискорення оформлення участі у конвенціях ООН та РЄ у сфері боротьби з корупцією, протидії торгівлі людьми, підготовка національної стратегії боротьби з наркотиками, розвиток прикордонної інфраструктури, у т.ч. будівництво центрів тимчасового утримання нелегальних мігрантів із залученим технічної допомоги ЄС, окремих країн-членів ЄС, можливостей «Східного партнерства», максимальне використання програм TAIEX та TWINNING з метою ефективної розбудови сфери юстиції та внутрішніх справ до реалій сьогодення.

2. Угода про спрощення оформлення віз

Угода про спрощення оформлення віз набрала чинність 1 січня 2008 року. Документ встановлює спрощений механізм видачі віз українським громадянам консульськими установами держав-членів ЄС у рамках шенгенського законодавства. Ключовими елементами угоди є положення про перспективу запровадження взаємного безвізового режиму, безвізовий режим для власників дипломатичних паспортів, видачу багаторазових віз (строком від 1 до 5 років) широкому колу громадян України (журналістам, спортсменам, учасникам наукових, культурних і мистецьких заходів), видачу безкоштовних віз для низки категорій осіб.

З метою моніторингу виконання положень створено Спільний візовий комітет (СВК) Україна-ЄС, засідання якого відбуваються двічі на рік у Києві та Брюсселі. 9 квітня 2008 р. у Києві відбулося перше засідання СВК Україна – ЄС; 28 листопада 2008 р. у Брюсселі – друге; 6 травня 2009 р. у Києві – третє; 25 листопада 2009 р. у Брюсселі – четверте.

Метою засідань є моніторинг виконання Угоди та обговорення пропозицій щодо розширення категорій громадян України, які могли б скористуватися спрощеною візовою процедурою у рамках Угоди, та представників неурядових організацій, релігійних громад, професійних об’єднань. Окремо обговорюються перспективи скасування візових зборів за оформлення шенгенських віз для усіх категорій громадян України в контексті поступової лібералізації візового режиму між Україною та ЄС.

3. Угода про реадмісію осіб

Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб, ратифікована Верховною Радою України 15 січня 2008 року, регулює процедури, пов'язані з ідентифікацією та поверненням громадян України та третіх країн, осіб без громадянства, які потрапили або перебувають на території держав-членів ЄС нелегально. Нею передбачені звичайна і прискорена процедури реадмісії, визначаються документи, що підтверджують походження нелегального мігранта, встановлюються часові рамки виконання запитів щодо реадмісії. Принциповим в угоді є досягнення сторонами компромісу щодо встановлення дворічного перехідного періоду стосовно повернення в Україну мігрантів з третіх країн, що дасть додатковий час для створення відповідних інституційних спроможностей у сфері управління міграцією та зміцнення прикордонного контролю.

Важливість для України Угоди про реадмісію осіб зумовлена необхідністю протидії нелегальній міграції аби не перетворити державу у „термінал або накопичував нелегальних мігрантів”. У цьому контексті набуває актуальності питання підготовки українською стороною якісних проектів в галузі міграційного менеджменту та боротьби з нелегальними мігрантами; Євросоюз, у свою чергу, висловив готовність сприяти наданню Україні додаткової фінансової та технічної допомоги, спрямованої для цих потреб, що відображено в односторонній декларації ЄС як додатку до Угоди про реадмісію.

Засідання реадмісійних комітетів відбуваються двічі на рік. У 2008 р. вони проходили 9 квітня у Києві та 28 листопада у Брюсселі. Третє засідання проходило у Києві 6 травня 2009 р.; четверте – 26 листопада 2009 р. у Брюсселі.

4. Про розвиток безвізового діалогу між Україною та Європейським Союзом

29 жовтня 2008 р. в Брюсселі офіційно започатковано безвізовий діалог за участю Міністра закордонних справ України та Віце-президента Європейської Комісії Ж. Барро.

Офіційний початок безвізового діалогу між Україною та ЄС став важливим кроком до подальшого поглиблення взаємин з Євросоюзом у міграційно-візовій сфері та у питанні забезпечення права громадян України на свободу пересування. Метою цього діалогу є підготовка стороною ЄС критеріїв, виконання яких Україною дозволить скасувати візовий режим з країнами ЄС.

30 жовтня 2008 р. відбувся перший раунд консультацій на рівні старших посадових осіб з метою обговорення критеріїв та умов запровадження безвізового режиму для українських громадян.

Безвізовий діалог ведеться у рамках чотирьох робочих груп (забезпечення безпеки документів, у т.ч. впровадження біометричних даних, боротьба із нелегальною міграцією, включаючи реадмісію, підтримка громадського порядку та безпеки, зовнішні зносини та забезпечення фундаментальних прав громадян на свободу пересування). Результати робочих груп розглядаються на засіданнях старших посадових осіб України та ЄС, під час яких сторони підбивають підсумки безвізового діалогу за останній період, що фіксується в окремому документі – спільній доповіді. Перша доповідь старших посадових осіб України та ЄС від 18 травня 2009 р. була презентована ЄК на засіданні Україна-Трійка ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки на рівні міністрів 3 червня 2009 р. у Люксембурзі. Зміст спільного документа відображає прогрес у безвізовому діалозі за перше півріччя року та окреслює основні напрями безвізового діалогу на найближчу перспективу.

Зокрема, наголошується на необхідності подальшого динамічного розвитку безвізового діалогу між Україною та ЄС шляхом переходу до його „операційного” етапу, який полягає у здійсненні детального аналізу ситуації у сфері безпеки документів, боротьби з нелегальною міграцією, безпеки та правопорядку тощо шляхом організації виїзних місій експертів ЄК в Україну. За результатами роботи місій експертів ЄС будуть вироблені рекомендації щодо порядку визначення умов запровадження безвізового режиму поїздок громадян України до країн-членів ЄС, що буде відображено у спільній доповіді старших посадових осіб України та ЄС 19 листопада 2009 р. і внесено на розгляд у вигляді спільної доповіді під час саміту Україна - ЄС 4 грудня 2009 р.

5. Двосторонні угоди між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів

Двосторонні угоди про місцевий прикордонний рух передбачають спрощену процедуру перетину кордону мешканцями прикордонної зони до 50 км.

На сьогодні угоди діють з Угорщиною (з 14.12.2007 р.) та Словаччиною (з 27.09.2008 р.). З 1 липня 2009 р. набрала чинність Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про правила місцевого прикордонного руху, підписана в Києві 28 березня 2008 року.

6. Співробітництво з Європолом, Євроюстом та Лісабонським моніторинговим Центром ЄС з питань наркотиків та наркотичної залежності

Проект угоди між Україною та Європолом про стратегічне співробітництво розроблений з метою удосконалення механізмів боротьби із міжнародною організованою злочинністю на міжнародному рівні, поглиблення практичної співпраці з європейськими інституціями. 13-14 травня 2008 р. у Гаазі Рада Керуючих Європолу схвалила проект Угоди, а 26 жовтня 2008 р. Рада Міністрів Європейського Союзу ухвалила відповідне рішення та уповноважила керівництво Європолу на підписання Угоди з Україною.

Тривають консультації з укладання Угоди про співробітництво з Європейським офісом юстиції (Євроюстом). Останній раунд відбувся 28 травня 2009 р. Результати вказують на те, що просування у напрямку підготовки до підписання Угоди про співробітництво видається можливим лише після прийняття необхідних нормативно-правових актів в Україні у сфері захисту інформації та персональних даних про особу.

З метою розбудови співробітництва між Україною та Лісабонським моніторинговим Центром ЄС з питань наркотиків та наркотичної залежності (EMCDDA) узгоджено проект відповідного Меморандуму про співробітництво. Пропозиції щодо місця і термінів підписання цього Меморандуму наразі проробляються.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС

За даними Держкомстату, в першому півріччі 2009 р. ЄС – найбільший зовнішньоторговельний партнер України (30,77 % зовнішньоторговельного обороту). При цьому, частка експорту до ЄС-27 товарів та послуг українського походження становила 25,25 %, а імпорту з ЄС – 36,17 %. Сальдо торгівлі товарами та послугами з країнами ЄС склалося від’ємним в обсязі 2,53 млрд. дол. США проти – 5,12 млрд. дол. США у I півріччі 2008 року.

Серед головних торговельних партнерів України ЄС-27 провідні позиції обіймали: Німеччина, на яку припало 20,68 % або 2,19 млрд. дол. США сукупного ЗТО України з ЄС, Польща – 13,53 % ЗТО або 1,43 млрд. дол. США, Італія – 9,77 % ЗТО або 1,03 млрд. дол. США.

В першому півріччі 2009 р. прямі інвестиції в Україну з країн-членів ЄС склали 29982,7 млн.дол.США, що становить 79,0 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Приріст прямих іноземних інвестицій з 01.07.2008 по 01.07.2009 з країн-членів ЄС склав 1162,2 млн.дол.США. Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій в Україну посідає Кіпр (8063,7 млн.дол.США); друге місце посідає Німеччина (6530,9 млн.дол.США); третє місце - Нідерланди (3717,1 млн.дол.США).

Загальний обсяг прямих інвестицій з України в першому півріччі 2009 р. до країн-членів ЄС сягнув 5905,0 млн.дол.США, що складає 99,3 % від загального обсягу українських інвестицій до країн світу. Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій з України посідає Кіпр (5820,0 млн.дол.США), друге місце посідає Польща (46,9 млн.дол.США), третє місце - Латвія (31,8 млн. дол. США).

Переговорний процес щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС

18 лютого 2008 р. під час зустрічі Президента України В.Ющенка з Комісаром ЄК з питань торгівлі П. Мендельсоном відбулося офіційне започаткування переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Положення щодо всеохоплюючої та поглибленої ЗВТ (далі – ЗВТ) стануть складовою частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.

23-25 квітня 2008 р. у Брюсселі відбувся другий раунд переговорів з питань створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС. У ході другого раунду сторони погодили перелік напрямів, за якими буде підготовлено перші проекти текстів статей положень про ЗВТ, а також окреслили рамкове бачення глибини взаємних домовленостей. Акцент було зроблено на адаптації та наближенні українського законодавства до законодавства ЄС (acquis communautaire) у відповідних сферах.

7-11 липня 2008 р. в Києві відбувся третій раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС. Переговори базувалися на постатейному обговоренні таких розділів:

- торгівля товарами (інструменти торговельного захисту, тарифи, технічні бар’єри у торгівлі, санітарні та фітосанітарні питання, митні питання і сприяння торгівлі);

- сталий розвиток і торгівля;

- правила походження товарів;

- права інтелектуальної власності (у т.ч. географічні зазначення);

- торгівля послугами;

- державні закупівлі;

- конкуренція (державна допомога, антимонопольне законодавство).

20-24 жовтня 2008 р. у Брюсселі відбувся четвертий раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС, на якому було продовжено узгодження проектів текстів розділів, відкритих на попередньому раунді.

Сторони також започаткували обговорення підходів щодо включення питання „Торгівельні відносини в енергетичній сфері” до положень щодо ЗВТ.

Відбулася перша презентація тарифних пропозицій з боку ЄС та України. Домовлено про продовження роботи за цим напрямом.

26-30 січня 2009 р. у Києві відбувся п’ятий раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС, на якому було продовжено узгодження проектів текстів розділів, відкритих на попередньому раунді.

Відповідно до узгодженого графіку 30 березня – 3 квітня 2009 р. у Брюсселі відбувся шостий раунд переговорів. За результатами переговорів було обговорено і досягнуто певного прогресу за такими напрямами: торгівля товарами, митні питання, захист прав інтелектуальної власності, сталий розвиток і торгівля, конкуренція (державна допомога, антимонопольне законодавство), санітарно- та фітосанітарні заходи, послуги. Відбулося перше обговорення проекту розділу „Торговельні відносини в енергетичній сфері” та презентація позиційного документа ЄС щодо питання врегулювання спорів у сфері енергетики.

Сьомий раунд переговорів щодо створення ЗВТ відбувся 30 червня – 3 липня 2009 р. у Києві. Було продовжено обговорення таких проектів розділів щодо ЗВТ: інструменти торговельного захисту, права інтелектуальної власності (географічні зазначення), конкуренція – антимонопольне законодавство, послуги, торговельні відносини в енергетичній сфері, сталий розвиток і торгівля, державні закупівлі, митні питання – протидія шахрайству, торгівля товарами. Відбулося також перше обговорення розділу „Транспарентність”.

Восьмий раунд переговорів щодо ЗВТ відбувся з 5 по 9 жовтня 2009 р. у Брюсселі. Під час раунду було детально обговорено тарифні пропозиції сторін щодо сільськогосподарських товарів та риби, вперше обговорено проект розділу/окремого додатку щодо врегулювання спорів. Було продовжено обговорення наступних проектів розділів щодо ЗВТ: торгівля товарами, конкуренція – антимонопольні заходи та державна допомога, послуги, права інтелектуальної власності, в т.ч. питання географічних зазначень, сталий розвиток і торгівля, державні закупівлі, митні питання – протидія шахрайству, транспарентність. Українська сторона презентувала своє бачення низки принципових положень проекту розділу щодо санітарних та фітосанітарних заходів.

З метою прискорення переговорного процесу у міжраундовий період експертне обговорення окремих проектів розділів відбувається у форматі відео-конференцій.

Інтеграція українського енергетичного сектору з ринком ЄС

Стратегію співпраці України з ЄС у сфері енергетики закладено в положеннях Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р. Меморандум охоплює такі сфери розширеного двостороннього співробітництва:

1. Ядерна безпека.

2. Інтеграція ринків електроенергії та газу.

3. Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів.

4. Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.

5. Енергоефективність.

Значення Меморандуму полягає в наявності спільних завдань енергетичної політики ЄС та України, які зорієнтовані на втілення стратегічних інтересів у сфері диверсифікації та безпеки постачання енергоресурсів, а також електроенергетики.

З метою оцінки стану виконання Меморандуму сторонами щороку схвалюється відповідний звіт. Третій спільний звіт щодо імплементації Меморандуму було схвалено на Саміті Україна-ЄС у вересні 2008 р.

На виконання Меморандуму у другій половині липня 2008 року українську сторону було поінформовано щодо надання мандату ЄК на переговори з Україною про набуття членства нашої держави в Енергетичному Співтоваристві.

У вересні 2008 р. в Брюсселі відбулися технічні консультації зі стороною ЄС щодо організаційних аспектів переговорного процесу. Наприкінці листопада того ж року відбувся другий раунд технічних консультацій з питання приєднання України до Договору про Енергетичне Співтовариство, у ході яких було продовжене обговорення можливого графіку імплементації відповідного acquis communautaire.

У квітні 2008 р. підписано Дорожню карту з енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та заходів щодо подолання зміни клімату.

Продовжується робота з виконання проекту синхронізації ОЕС України з системою UCTE (Союз з координації передачі електроенергії).

23.03.2009 в м. Брюссель відбулася Спільна міжнародна інвестиційна конференція Україна – ЄС з питання модернізації газотранзитної системи України. За підсумками Конференції Прем’єр-міністром України, членами Європейської Комісії та керівництвом міжнародних фінансових установ (ЄІБ, ЄБРР, СБ) підписано спільну заяву.

Переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Найбільш актуальним питанням співробітництва Україна-ЄС на сучасному етапі є ведення переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну УПС, яка міститиме також суттєву складову про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Україна та ЄС ведуть переговори про укладення Угоди про асоціацію на заміну Угоди про партнерство та співробітництво з березня 2007 року. Станом на кінець листопада 2009 р. відбулося 14 раундів переговорів.

За структурою Угода про асоціацію складатиметься з таких розділів: (і) преамбула; (іі) загальні цілі та принципи; (ііі) політичний діалог та реформи, політична асоціація, конвергенція у сфері зовнішньої і безпекової політики; (іv) юстиція, свобода та безпека; (v) економічне та секторальне співробітництво, розвиток людського потенціалу; (vі) поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі; (vіі) загальні, інституційні та прикінцеві положення.

У тексті Спільної заяви за результатами Саміту лідери України та Європейського Союзу закріпили домовленість про те, що нова угода між Європейським Союзом і Україною буде угодою про асоціацію, яка залишає відкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у відносинах між Україною та ЄС. Було визнано, що „Україна як європейська держава поділяє з країнами Європейського Союзу спільну історію та спільні цінності”. Лідери ЄС підтвердили визнання європейських устремлінь України і привітали її європейський вибір.

Було домовлено, що Угода про асоціацію оновить спільні інституційні рамки, сприятиме поглибленню відносин у всіх галузях, посилить політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною і Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.

Створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Порівняно з існуючою Угодою про партнерство та співробітництво, Угода про асоціацію з ЄС є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ до ЄС. Завдяки цьому Україна наблизилася до балканських країн, які кілька років тому уклали з ЄС угоди про асоціацію та стабілізацію.

В основі політичної асоціації – конвергенція позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави.

В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна - ЄС на основі чотирьох свобод, що буде вести до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Уточнення: Всеохоплююча ЗВТ – означає лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сільськогосподарського виробництва та іншу чутливу продукцію), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу. Поглиблена ЗВТ – означає поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі, тощо).