45 Вплив фінансово-кредитної системи на інвестиційний процес.

До фінансово-кредитних установ належить: 1) комерційні банки; 2) небанківська система: а) інвестиційний фонд; б) інвестиційна компанія; в) страхова компанія (захист від ризиків); г) Пенсійний фонд; д) лізингові компанії. Інвестиційний фонд — здійснює випуск акцій з метою залучення грошових коштів інших інвесторів та їх розміщення в цінних паперах. Це є юридична особа, затверджена в формі акціонерного товариства, виключною діяльністю якого є спільне інвестування. Особливістю ІФ: може залучати грошові кошти населення (компаніям це не дозволяється), що дозволяє збільшити активи. Інвестиційні компанії — це торгівець цінними паперами, який, крім інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів і їх розміщення. Функції інвестиційної компанії: - організація випуску цінних паперів; - вкладання коштів в цінні папери; - купівля-продаж цінних паперів. Інвестиційні компанії створюють власні фінансові ресурси тільки за рахунок коштів засновників та емісії цінних паперів, що продаються юридичним особам. Для ІФ і ІК законом встановлюються обмеження (для ліквідації монополізму): 1) ІФ (ІК) не можуть придбати більше як 5% цінних паперів одного емітента. 2) статутний капітал ІФ повинен складати більше, як 2000 мінімальних заплат, а ІК — не менше 50 000 мінімальних зарплат на момент реєстрації. 3) ІФ не має права випускати облігації, векселі, тримати в цінних паперах більше 70% активів. Пенсійні фонди — створюються приватними і державними корпораціями, фірмами, для виплати пенсій. Учасники інвестиційної діяльності — це спеціалізовані фірми, що представляють певні види послуг і здійснюють певного типу роботу. 1) Найбільш зручною для інвестора є фірма-девелопер — це юридична особа, яка приймає на себе функції по повній реалізації капіталу інвестора: здійснює пошук найбільш вигідних місць вкладання коштів інвестора. А також розробляє проект, здійснює його фінансування і реалізацію. В цих умовах фірма одержує 5-10% від загальної суми інвестицій. 2) Фірми-ріелтери — фірми-посередники по торгівлі нерухомістю. Працюють на комісійних засадах: 3-10% від суми контракту. В контрактах передбачаються строки реалізації об’єкту. 3) Важливе значення в інвестиційному процесі відіграють інжиніринго-консалтингові фірми. Вони на договірних засадах розробляють різного роду документацію для інвестора: інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну, опрацьовують проекти бізнес-планів.

46 Вплив амортизації на інвестиційний процес, методи нарахування амортизації.

Усі основні засоби, крім землі піддані фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об'єктів називається амортизацією. На світі декілька різноманітних концепцій амортизації. На Україні діє "натуралістична” концепція.

Нарахування амортизації (зносу) регламентується П(С)БО №7, за яким амортизація – це систематичне розподілення вартості основних засобів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання .

Нарахування амортизації основних засобів робиться такими методами: прямолінійний; виробничий; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний;

Серед альтернативних методів нарахування амортизації, що передбачені стандартами GAAP, можна визначити такі, як метод списання та заміни, метод групового та змістовного обліку зносу, метод оцінки товарно-матеріальних запасів.

Нарахування амортизації у податковому обліку регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств”, за яким амортизація – це поступове віднесення витрат, що пов'язані з придбанням, виготовленням та покращенням основних фондів, на зменшення скоректованого прибутку у межах поставлених норм амортизаційних відрахувань. У податковому обліку існує метод зменшення залишкової вартості та прискорений метод.