Розділ іі. Виробничий цикл

Виробничий цикл – це інтервал часу від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються у готову продукцію. Він обчислюється для одного виробу або певної їх кількості, що виготовляється одночасно.

Виробничий цикл характеризується структурою і тривалістю.

Структура виробничого циклу – це склад і співвідношення витрат часу на різні види операцій і перерви в процесі виробництва.

Перерви у робочий час поділяються на перерви партіонності та чекання.

Перерви партіонності виникають тоді, коли предмети праці обробляються партіями.

Партія предметів – це певна кількість однакових предметів, які обробляються на кожній операції безперервно, з одноразовою витратою підготовчо-заключного часу.

Предмети партії обробляються не одночасно, а по одному або декілька штук. Кожний предмет праці чекає спочатку своєї черги на обробку, а потім кінця обробки всієї партії.

Перерви партіонності обчислюються не окремо, а разом з тривалістю технологічних операцій, утворюючи технологічний цикл.

Перерви чекання виникають внаслідок несинхронності операцій виробничого процесу, а також тоді, коли не одночасно виготовляються деталі, що входять до одного комплекту.

Конкретна структура виробничого циклу залежить від:

1. особливостей продукції;

2. технологічних процесів її виготовлення;

3. типу виробництва та інших факторів.

У безперервних виробництвах (хімічному, металургійному і т.п.) найбільшу частку у виробничому циклі займає час виробництва.

У дискретних виробництвах перерви становлять істотну частку виробничого циклу. Особливо тривалі перерви у одиничному виробництві, менші – в серійному, мінімальні – у масовому.

Виробничий цикл може обчислюватися як для окремих предметів (деталей, вузлів, виробів), так і для їх партій.

Величина циклу розраховується за складовими його елементами. Для виробів з тривалим циклом величина останнього обчислюється у календарних днях, у цьому випадку враховуються всі перерви.

Короткі цикли (до 5 днів) обчислюються у робочих днях і вихідні дні не враховуються.

У ряді випадків виконання допоміжних операцій співпадає з часом перерв, особливо перерв чекання. Тоді величина циклу менше суми його складових. Це треба враховувати при обчисленні загальної тривалості циклу.

Основною складовою виробничого циклу є тривалість технологічних операцій, яка становить технологічний цикл.

Технологічний цикл партії предметів, які обробляються на декількох операціях, залежить також від того, як поєднується виконання операцій над предметами праці.

Існує три способи поєднання операцій технологічного процесу (три способи передачі предметів праці):

1. послідовне;

2. паралельне;

3. паралельно-послідовне (змішане).

Послідовне поєднання операцій полягає в тому, що наступна операція починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції. Партія предметів передається з операції на операцію повністю.

Послідовне поєднання операцій є досить простим за своєю організацією, полегшує оперативне планування і облік. Але для нього властивий тривалий цикл, бо кожний предмет лежить, чекаючи обробки всієї партії.

Послідовне поєднання операцій застосовується у одиничному та серійному виробництвах.

Паралельне поєднання операцій – характеризується тим, що предмети праці після закінчення попередньої операції відразу передаються на наступну операцію і обробляються. Таким чином, предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Малогабаритні нетрудомісткі предмети можуть передаватися не поштучно, а транспортними (передаточними) партіями.

При паралельному поєднанні операцій порівняно з послідовним істотно скорочується технологічний цикл. Проте, якщо при цьому тривалість операцій не рівна і не кратна, тобто коли вони не синхронізовані, то на всіх операціях, крім операцій з максимальною тривалістю виникають перерви у роботі. Перерви ліквідуються за умови синхронізації операцій.

Паралельне поєднання операцій застосовується у масовому та великосерійному виробництвах.

Особливості обчислення тривалості циклу при паралельно-послідовному поєднанні операцій та складного виробу відрізняється тим, що обробка предметів праці на наступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній операції, але за умови, щоб партія оброблялася на кожній операції безперервно.

Технологічний цикл при паралельно-послідовному поєднанні операцій коротший за цикл при послідовному поєднанні на час паралельного виконання суміжних операцій. Тривалість паралельного виконання двох суміжних операцій залежить від зміщення у часі початку наступної операції порівняно з попередньою.

Можливі два випадки зміни:

1. тривалість наступної операції більша або дорівнює попередній;

2. тривалість наступної операції менша за попередню.

У першому випадку виріб після обробки на попередній операції передається на обробку на наступну операцію. У момент закінчення обробки виробу на другій операції, з першої операції передається черговий вирів. Таким чином, обробка на наступній операції здійснюється без простоїв обладнання, що і є умовою паралельно-послідовного руху виробів.

У другому випадку неперервна робота на наступній операції потребує накопичення кількості виробів, що пов’язано з великим часом зміщення її початку, ніж у першому випадку.

Обробляється одна партія деталей. Кількість виробів в партії становить n=6 штук, а кількість операцій обробки кожної деталі m=5.

На кожному робочому місці працює 1 робітник с_і=1. Кількість деталей в транспортній порції (партії) р=1. Тривалість обробки деталей на кожному робочому місці становить t₁=7 хв., t₂=5 хв., t₃=8 хв., t₄=9 хв., t₅=8 хв.