4. Використання пеом при виконанні

ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Виготовлення конструкторської і технологічної документації, що відповідає сучасним вимогам до якості, точності і часу виконання, неможливе без застосування комп’ютерної техніки. Тому при виконані графічної частини практичної роботи рекомендується використати пакет ACAD14 або ACAD2000 for Windows фірми Autodesk.

Дані пакети є одними з кращих в світі програм двохмірного креслення і ввійшли в число найбільш популярних програм в області тривимірного моделювання. Пакет AutoCAD, являючи собою стандартну програму для отримання технічних креслень, є гнучким і надійним інструментом побудови тривимірних моделей, що забезпечує найбільшу точність і найвищу ступінь управління.

За погодженням з викладачем (погодження оформлюється в бланку завдання на практичну роботу в пункті „Спеціальні вимоги до проекту”) студенту рекомендується (за умови, що він має такі можливості) виконати графічну частину, повністю або частковою, з використанням системи ACAD.

5. Зміст розрахунково – пояснювальної записки

5.1. Розрахунково – пояснювальна записка (ПЗ) повинна містити наступні розділи:

Реферат.

Зміст.

1). Завдання і схему приводу.

2). Технічний опис приводу.

3). Енергетичні, кінематичні і силові розрахунки приводу. Підбір електродвигуна.

4). Геометричні розрахунки.

5). Розрахунки на міцність, жорсткість, теплові розрахунки.

6). Розрахунки конструктивних елементів деталей.

7). Вибір і обґрунтування системи мастила зачеплення і підшипників, і також марок масел, що застосовується і конструкція ущільнюючих вузлів.

8). Опис послідовності зборки редуктора.

Список літератури.

5.2. При розробці розрахунково – пояснювальної записки необхідно враховувати наступне:

5.2.1. В розділі 1 ПЗ приводиться завдання у відповідності із заданим варіантом. Тут же приводиться схема приводу.

5.2.2. В розділі 2 ПЗ необхідно вказати відомості про призначення приводу і його стислий технічний опис.

5.2.3. В розділі 3 ПЗ визначається КПД складників (східців) редуктора і приводу в цілому. Виробляється вибір електродвигуна, по каталогу визначається передаточне число приводу і проводиться його розбивка по ступеням, визначаються для кожного валу його частота обертання, кутова швидкість, потужність на валу і крутячий момент.

5.2.4. В розділі 4 ПЗ приводяться геометричні розрахунки для зубчатих або черв’ячних передач. Слід мати на увазі, що геометричні параметри передачі повинні виконуватися з точністю до 0,001 мм.

5.2.5. В розділі 5 ПЗ приводяться розрахунки на міцність передач (зубчатих, черв’ячних, ремінних, ланцюгових), валів, з’єднань (шпоночних і ін.). Тут же приводяться наступні розрахунки:

• тепловий розрахунок черв’ячного редуктора;

• визначається довговічність підшипників кочення;

• здійснюється вибір муфт.

Рекомендується розділ 5 ПЗ розбити на підрозділи, наприклад:

5.1. Розрахунок зубчатих (черв’ячних) передач.

5.2. Розрахунок ремінних (ланцюгових) передач.

5.3. Розрахунок валів на витривалість.

5.4. Визначення довговічності підшипників.

5.5. Розрахунок шпоночних з’єднань.

5.6. Вибір муфт і т.п.

На початку кожного розрахунку приводяться необхідні данні.

Наприклад, для валів:

• розрахункова схема зі всіма необхідними даними (сила, моменти, розміри). Епюри не рекомендується виконувати в аксонометрії – доцільно їх зображати у вигляді проекцій на відповідні площини;

• матеріали, хімічно - термічна обробка і відповідні характеристики механічних властивостей;

• напруги, що допускаються або коефіцієнт запису міцності, що допускається.

При виконанні розрахунків спочатку записується формула в літерному вигляді, після цього підставляють числові значення величин, що входять в цю формулу, і після цього приводиться кінцевий результат із вказівкою вимірності отриманої величини (проміжні обчислювання не приводяться). Далі проводять розшифровку символів, які входять в формулу і зустрічаються в тексті записки вперше, із вказівкою їхньої вимірності (кожний символ розшифровується в ПЗ один раз).

В кінці кожного розрахунку повинен бути зроблений висновок по розрахунку. Наприклад: „Таким чином, шпоночне з’єднання має достатню міцність, оскільки ...”.

При розрахунку декількох однотипних деталей, наприклад, декількох призматичних шпонок, в кінці цього розрахунку рекомендується навести зведену таблицю результатів розрахунку.

Кожну величину протягом всієї ПЗ доцільно висловлювати в одних і тих же одиницях, наприклад, розміри в „мм”.

Розміри, одержані конструктивно або в результаті розрахунку на міцність повинні округлятися, як правило, в сторону підвищення міцності до стандартних значень по ГОСТ 6636 – 69.

5.2.6. В розділі 6 ПЗ проводяться розрахунки елементів деталей машин на основі емпіричних формул, узагальнюючих досвід конструювання, і технологічні особливості виготовлення деталей. В цьому ж розділі проводяться розрахунки корпусних деталей. При застосуванні стандартних деталей, наприклад: торцевих кришок, ущільнень і т.п., робиться відповідне посилання на стандарт.

5.2.7. В розділі 7 ПЗ обґрунтовується вибір системи змащування, марок масел для передачі і підшипникових вузлів, типів ущільнюючих вузлів, що застосовуються у проекті.

5.2.8. В розділі 8 ПЗ робиться опис зборки редуктора.