2

Міністерство Освіти України

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра автоматизованих систем управління

Ковівчак Я. В., Пелешко Д.Д., Кинаш Ю.Є.

Технологія розробки електронних видань

конспект ЛЕКЦІЙ

Для студентів Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій бакалаврського рівня підготовки по спеціальності

«Видавничо-поліграфічна справа» (шифр - 0927)

Затверджено на засіданні кафедри автоматизованих систем управління.

Протокол № 13-06/07 від “07” червня 2007 р.

Львів-2008

Ковівчак Я. В., Пелешко Д. Д., Кинаш Ю. Є. Технологія розробки електронних видань : Конспект лекцій з дисципліни «Технологія розробки електронних видань» для студентів бакалаврського рівня підготовки зі спеціальності 0927 «Видавничо-поліграфічна справа– Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2008. – 94 с.

Висвітлено основні підходи до побудови електронних видань. Зокрема, поняття гіпертексту та вимоги до організації гіпертекстових документів. Приведено основні властивості та структуру графічних файлів націлених на використання в Web-документах. Розглянуто способи створення та обробки текстових, графічних, анімаційних, аудіо й відеокомпонентів електронних видань. Приведено основні програмні середовища створення компонентів мультимедійних видань. Детально висвітлено підходи до класифікації сучасних електронних видань.

Відповідальний за випуск Шпак З.Я., к. т. н., доц.

Рецензенти Медиковський М. О., д. т. н., проф.

Лотошинська Н. Д., к. т. н, доц.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні компоненти електронних видань

1.1. Текстова інформація

1.2. Напівтонові і кольорові ілюстрації

1.3. Анімаційна графіка

1.4. Відеоінформація

1.5. Аудіоінформація

Розділ 2. Технології гіпертекстових видань

2.1. Функції гіпертекстових електронних видань

2.2. Принципи побудови гіпертекстових видань

2.3. Математична модель гіпертексту

2.4. Гіпертекстові Web-документи

2.5. Підготовка публікацій у середовищі Adobe Acrobat

2.6. Технологія Help-файлів

2.7. Засоби доставки електронних видань

2.8. Класифікація і загальні принципи оформлення електронних видань

Розділ 3. Цифрове представлення текстової інформації

3.1. Стандарти кодування символів ASCII, ANSI, КОІ-8 і UNICODE

3.2. Формат PDF

3.3. Формат розмітки тексту RTF

Розділ 4. Графічні формати

4.1. Растровий формат GIF

4.2. Формат графічних файлів PNG

4.3. Графічний формат JPEG

4.4. Формат TIFF

4.5. Програмні засоби перетворення форматів

Розділ 5. Представлення анімаційної, відео- і звукової інформації

5.1. Сімейство форматів MPEG

5.1.1. Компресія відеоданих у MPEG

5.1.2. Формат MPEG-1

5.1.3. Формат MPEG-2

5.1.4. Формат MPEG-4

5.1.5. Формат MPEG-7

5.2. Звукові формати

5.3. Анімаційні файлові формати FLI, FLC, CEL

Розділ 6. Програми перегляду Web-публікацій

6.1. Доступ до Web-сторінки в Internet

Розділ 7. Мови розмітки гіпертексту і програмування скриптів

7.1. Мова розмітки гіпертексту НТМ

7.2. Розширена мова розмітки XML

7.3. Мова Java

7.4. Мова JavaScript

7.5. Мова програмування сценаріїв PHP

7.6. Мова Perl

7.7. Мова моделювання віртуальної реальності VRML

Розділ 8. Програмування Web-сторінок у мовному середовищі HTML

8.1. Структура і форматування HTML-документа

8.2. Таблиці

8.3. Зображення і навігаційні карти

8.4. Форми

8.5. Фрейми

8.6. Фрейми і таблиці

8.7. Об'єкти

8.8. Гіперпосилання

8.9. Таблиці стилів

Розділ 9. Автоматизація створення Web-публікацій. Програмний пакет Macromedia Dreamweaver

9.1. Призначення і функціональні можливості пакета

9.2. Структурна схема програмного пакета

9.3. Інтерфейс користувача і принципи його організації

9.4. Деякі типові процедури пакета Dreamweaver

9.4.1. Робота з текстом

9.4.2. Встановлення зображень

9.4.3. Створення карти зображення

9.4.4. Робота з таблицями

9.4.5. Створення форм

9.4.6. Робота з фреймами

9.4.7. Робота з шарами

9.5. Використання інтерактивних можливостей і анімації

9.6. Створення Web-сайту

Розділ 10. Програмний пакет MS FrontPage

10.1. Функціональні можливості програмного пакета

10.2. Структурна схема пакета

10.3. Користувацький інтерфейс FrontPage

10.4. Типові процедури роботи з пакетом

10.5. Приклад створення Web-сторінки

Розділ 11. Створення мультимедійних видань. Програмний пакет Macromedia Director

11.1. Функціональні можливості програмного середовища

11.2. Інтерфейс користувача

11.3. Робота з мультимедійними елементами

11.3.1. Елементи трупи

11.3.2. Сплайти

11.3.3. Зображення

11.3.4. Текст

11.3.5. Анімація

11.3.6. Аудіоінформація

11.3.7. Створення проекторів

11.3.8. Цифрова відеоінформація

11.4. Приклад мультимедійного гіперграфічного видання

Вступ

На сучасному етапі розвитку суспільства інформація стала виробленим продуктом, що необхідний практично усім. Цінність оперативної, достовірної і максимально повної інформації неминуче зростає. Цей факт у сукупності з розвитком комп'ютерної техніки і мережевих технологій передачі даних зробив актуальним перетворення існуючих документів (публікацій, видань) на паперових носіях у компактну і зручну форму електронних публікацій, представлених на різних носіях: CD-ROM, дискетах, жорстких дисках, в мережах.

Спонукальним моментом створення електронних документів є комп'ютеризація традиційних процесів підготовки різноманітних документів, що в кінці вилилася в так названі безпаперові технології.

У першу чергу це стосувалося процесів підготовки ділової і комерційної документації в повсякденній виробничій і комерційній діяльності людини. Усе різноманіття ділових, виробничих, комерційних і інших документів, створених у процесі діяльності, можливо зберігати в електронному вигляді безпосередньо в ПК. В міру необхідності їх можна переглядати або використовувати як шаблон для знову створюваних документів.

Однією з перших найбільш розповсюджених областей застосування електронних документів з'явилися бази і банки даних. Це сприяло розвитку спеціального програмного забезпечення по мережевих і реляційних базах даних, розробка ефективних методів доступу до них, створення програм архівування, що забезпечують стискання даних без втрат інформації. Була поставлена й успішно вирішена задача створення спеціальних апаратних засобів, відомих у даний час як файлові сервери і сервери баз і банків даних. Ці пристрої здатні забезпечувати збереження величезних обсягів інформації в мережевих структурах і робити необхідну обробку.

Оскільки подібні системи були здатні не тільки надавати фактологічну інформацію ( що зберігається в базах даних), але і її похідну (наприклад, узагальнену статистичну інформацію), функціональні можливості серверів баз даних були розширені в сфері нечислової обробки даних. Прикладом таких функцій можна назвати сортування даних.

Саме в зв'язку з впровадженням комп'ютерних технологій у різноманітні області діяльності людини з'явився спеціальний термін - безпаперові технології, що характеризує етап широкого впровадження електронних документів в економічну, фінансову, виробничу і суспільну діяльність людини і суспільства.

Розвитку цього напрямку комп'ютерних технологій у значній мірі сприяли рішення юридичних аспектів створення й існування електронних документів і розвиток мережевих технологій. У цьому випадку необхідно згадати про розробку і програмну реалізацію методів регламентації доступу до інформації, електронних засобів підтвердження дійсності документів (наприклад, електронний підпис). Це дозволило вже сьогодні за допомогою електронних документів здійснювати фінансові і банківські операції, з їх допомогою оформляти договірні відносини між організаціями, проводити ділове переписування і т.д. Причому використання цифрових мереж значно прискорило процес доставки кореспонденції адресатам.

Впровадження комп'ютерних технологій у традиційні додрукарські процеси підготовки видань і публікацій дало змогу використовувати безпаперові технології. Розвиток програмної бази додрукарських процесів у вигляді текстових редакторів, графічних пакетів і програм верстки забезпечує можливість існування електронної версії підготованих видань аж до етапу підготовки форми чи передачі зверстаних (спущених) смуг при віддаленному друці видання. Більш того, випуск багатьох друкованих видань, у першу чергу, науково-технічних і навчальних, енциклопедій, словників і т.п., супроводжується постачанням їхньої електронної версії на CD-ROM. Для збереження таких видань в електронному вигляді можуть бути використані дискети або файлові сервери.

В електронних виданнях знайшла застосування концепцій автоматизованих пошукових систем. Фактично матеріал електронного видання оформляється у вигляді деякої бази даних, що забезпечує пошук необхідної інформації без ручного перелистування сторінок і послідовного перегляду тексту та графічних ілюстрацій. Для здійснення такої взаємодії з виданням в його склад включаються спеціальні програмно-пошукові компоненти – засоби навігації. Спочатку для цих цілей використовувалися системи керування базами даних (СУБД). Взаємодія користувача з матеріалами публікації здійснювалося за допомогою інструментальних засобів інтерфейсу СУБД. В даний час аналогічні функції реалізуються за допомогою спеціальних програмних і мовних засобів, наприклад за допомогою мови гіпертексту HTML і створених на її основі редакторів електронних документів.

У науково-технічній області для створення електронних видань широко використовують Help-технології. Мова йде про електронні підручники й іншу літературу.

Підвищення швидкодії комп'ютерів і збільшення обсягу дискової пам'яті дозволили розширити можливості електронних видань за рахунок включення нових елементів: графічної анімації, відео і звукових додатків, чого не можна досягти в «паперовому» вигляді.

Цьому сприяв розвиток комп'ютерних технологій, що одержав назву «мультимедіа-технології». Під поняттям мультимедіа розуміються комп’ютерно-орієнтовані методи відображення інформації, що базуються на використанні текстових, графічних і звукових можливостей комп'ютера в інтерактивному режимі. Мультимедійна система дозволяє об'єднати різні способи відображення інформації: графіку, текст, аудіовізуальні матеріали, мультиплікацію і т.д. Відкривається можливість створення повноцінних електронних експозицій відомих картинних галерей, ілюстрованих енциклопедій, історичних видань і іншої різноманітної літератури.

Можливість організації інформаційної взаємодії користувачів в обчислювальних мережах (Internet) привела до появи складних гіпертекстових, гіперграфічних і мультимедійних видань, доступ до яких відкривається в мережах. Для їхнього створення були розроблені спеціальні мови HTML, Java, JavaScript і інші, запропоновані спеціальні програми для пошуку і перегляду електронних документів (браузери), засоби автоматизації процесів створення електронних видань. При створенні електронних видань виявилося можливим відмовитися від деяких технологічних ланок, властивих стандартному поліграфічному виробництву, таких, як додрукарська підготовка, кольороподіл, друк, транспортування друкарської продукції. Першорядного значення набувають такі фактори, як швидкодія комп'ютера та мережі, обсяги пам’яті, апаратне і програмне забезпечення.