2. Принципи та особливості страхування від нещасних випадків на виробництві

Основними принципами страхування від нещасного випадку є: (ЗУ Розділ І ст.5)

1. паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

2. своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

1. обов’язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян—суб’єктів підприємницької діяльності;

2. надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

3. обов’язковість спати страхувальником страхових внесків;

4. формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

5. диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійного захворюваності на кожному підприємстві;

6. економічна заінтересованість суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

7. цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

3. Структура, завдання та повноваження Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

Згідно з Розділом ІІ ст.15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105–ХІІ страхування від нещасного випадку здійснює Фонд со­абл.ї страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

ФСС НВВ є юридичною особою з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади, має печатку із зображеням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.

Управління ФСС НВВ (ст.16) здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Безпосереднє управління ФСС НВВ здійснюють його правління та виконавча дирекція. До складу правління включаються представники держави, застрахованих осіб і роботодавців. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються об’єднаннями профспілок та роботодавців.

Правління ФСС НВВ:

1. обирає із своїх членів строком на два роки голову правління та двох його заступників;

1. спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції та її робочих органів;

3) створює комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо;

4. щорічно готує та подає пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків;

4. визначає кадрову політику;

4. призначає директора виконавчої дирекції та його заступників;

5. затверджує :

- статут ФСС НВВ;

- річні бюджети ФСС НВВ та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву;

- Положення про виконавчу дирекцію та її структуру;

8) розпоряджається майном, яке перебуває у власності;

9) створює резерв коштів для забезпечення виконання зав­дань страхування від нещасного випадку;

10) готує подання щорічних звітів.

Виконавча дирекція ФСС НВВ є постійно діючим виконавчим органом правління.

Робочими органами виконавчої дирекції є її управління в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного підпорядкування.

Директор виконавчої дирекції:

- діє від імені ФСС НВВ, представляє його в усіх установах та організаціях;

- розпоряджається коштами в межах затвердженого правлінням бюджету та майном відповідно до чинного законодавства;

- укладає договори, видає довіреності, відкриває рахунки в установах банку.

При виконавчій дирекції створюється спеціальна комісія, яка за бажанням страхувальника чи застрахованого розглядає спори щодо суми страхових внесків, розміру шкоди та права на її відшкодування, накладання штрафів та з інших питань. До складу комісії входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників.

Такі ж комісії створюються при робочих органах виконавчої дирекції.

Статутні функції та обов’язки щодо запобігання нещасним випадкам виконують страхові експерти з охорони праці.

Вони мають право:

1. безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприєм­ства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

1. у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків, перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;

2. одержувати від роботодавців пояснення та інформацію про стан охорони праці;

3. брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;

4. вносити власникам підприємств подання про порушення законодавства про охорону праці і вимагати вжиття економічних санкцій або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення;

6) складати протоколи про адміністративні правопорушення;

7)брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об’єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

ФСС НВВ зобов’язаний:

• вести реєстр страхувальників;

• письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства;

укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;

• вивчати і використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасних випадків у зарубіжних країнах;

• співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов’язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів;

• виконувати інші роботи, пов’язані з координацією страхової діяльності.

Нагляд за діяльністю ФСС НВВ здійснює Наглядова рада. Метою нагляду є забезпечення виконання ФСС НВВ його статутних завдань і цільового використання коштів.