37.Принип незастосув сили в мп.

Першим міжнар дог., щозабороняє агресивну війну, став Паризький дог.

27серп.1928р. про відмову від війни як знаряддя нац політики. Найповніше цей

принцип розглянуто в Деклар про посилення ефективності принципу відмови від

погрози силою або її застосув в міжн віднос., прийнятої резолюцією Ген. Асс.

ООН 87р. Цей принцип означає, що держ і ін суб`єкти міжн права повинні

утримуватись від погроз або застосув сили проти територіал недоторк або

політич незалежності будь-як держави. Також забороняється заохочування і

сприяння ін держ до застосування сили. Суб`єкти міжн права повинні

утримуватись від організації, підбурювання або участі в напіввоєнних,

терорист або підривних діях, від всіх форм втручання або погроз проти ін

держ., від пропаганди агресивних війн.

38.Принцип мирного виріш спорів

Цей принцип займає одне з найважливіших місць в системі прнципів МП. Цей

принцип розвивався паралелно з принципом незастосування сили. Вперше принцип

був закріплений в актах Гаагзьких конференцій миру 1899 і 1907р. Однак лише

після прийняття статуту ООН, цей принцип став нормативно- закрвпл в МП, став

загальновизнаним і загальнообов`язковим. Цей принцип передбачає, що всі спори

між державами повинні розв`язуватись винятково мирними засобами, незалежно

від походження і характеру цих спорів. В статуті ООН зазначено перелік

засобів, пов`язаних з мирним розв`яз спорів (шляхом переговорів, обстеження,

посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду та ін.)

39.Принцип поваги прав людини.

Реальне міжнар співробіт в цій сфері пов`язане з створенням ООН, в статуті

якого зазначається, що захист прав і свобод нерозривно пов`язаний з підтрим

міжнар миру та безпеки, з встановленням дружніх відносин між народами. В

1948р була прийнята Декларайія прав людини, а в1963р- Міжнар конференц про

ліквідацію усіх форм расової дискримінації. Цей принцип також відображався в

ряді регіонал міжнар –правов актах. Цей принцим вказує на те, що права людини

неможливі без держави і не можуть існувати поза неї. Кожна людина

користується правами і свободами, що зазначені в конституції і з-ах держ.

Законодавство будь- якої держави визначає правове становище, обсяг прав та

обов`язків усіх осіб, які перебув на її терр (громадян даної держ.,

іноземців, апатридів).

40.Принцип суверен рівності

Фактично, цей принцип є основою існування ООН.. Суверенна рівність являє

собою поєднання принципів поважання суверенітету та рівноправності держав.

Суверенітет має на увазі верховенство і незалежність влади; це повнота

законодав, виконав і судової влади держ на її терр, а т.ж. незалежність у

зовніш справах. Єдине, чим може бути обмежений суверенітет- права людини і

народу. Тобто принцип суверен рівн має на увазі поважання народом верховної

державної влади, незалежно здійснюваної відповідно до нац і міжнар права. А

також розкриває такі елементи: держ юридично рівні; кожна держ зобов`язана

поважати правосуб`єктність ін держ.; теритоальна цілісність і політ

незалежність держ недоторкані; кожна держ має право вибору і розвитку свої

політ., соц., ек. і культур системи.