4.4 Радіоекологічні дослідження

Площинні радіометричні дослідження.

Площинні радіометричні дослідження виконуються з метою оцінки радіаційної обстановки на території робіт через виміри потужності експозиційної дози (МЕД) гама-випромінювання, а також виявлення аномальних площ, ділянок, об’єктів, що є або можуть бути джерелами аномальної радіоактивності.

Мережа площинних радіометричних досліджень повинна співпадати з мережею літохімічного опробування грунтів. Щільність мережі пунктів спостережень залежить від розмірів виявлених на попередніх етапах радіологічних досліджень підприємствами різних відомств аномальних площ, ділянок, зон, об’єктів, які створюють підвищену радіоактивність.

Детальному вивченню підлягають площі зі значеннями МЕД вище 25 мкР/рік. Мета деталізованих спостережень – виявлення епіцентру аномалії та максимальних значень МЕД.

Спостереження МЕД ведуться на висоті 1 м від поверхні землі на площадці 5х5 м, не менше п’яти замірів (по “конверту”), які фіксуються як один замір. При виявленні площадок з рівнем опромінювання вище 45 мкР/рік в точках максимальних значень МЕД додатково виконуються виміри гама-активності на висоті 5-10 см від поверхні землі, а також бета-випромінювання, в тому числі і від проб грунтів, відібраних на гама-спектральний аналіз з метою визначення вмісту природних і штучних гама-випромінюючих радіонуклідів. При високих рівнях бета-випромінювання, а також при встановленні аномальних вмістів цезію-137 (визначальна щільність забруднення вище 1 Кі/км²) відбираються проби грунтів на радіохімічне визначення стронцію-90.

Методика радіометричних досліджень докладно викладена в нормативно-методичних документах Міністерства з питань надзвичайних ситуацій (МНС), а також у “Временных методических рекомендациях по проведению геолого-радиоэкологических исследований в зоне влияния АЭС”. ГоловКГУ “Укргеология”, 1990г.

Відбір проб на визначення складу і вмісту радіонуклідів.

Проби на визначення складу і вмісту радіонуклідів відбираються із грунтів в точках, де результати вимірів МЕД (на висоті 1 м над поверхнею грунту) відрізняються не більше, ніж в 1,3 рази.

Проби грунтів відбираються по мережі зі щільністю пунктів опробування 2,0х2,0 км, з можливою деталізацією до 0,1х0,1 км – 0,5х0,5 км (в залежності від відстані до АЕС). Для відбору проби вибирається майданчик, розташований на відкритій місцевості, на відстані, не менше як 50 м від доріг, найближчих будівель і дерев.

Вибраний майданчик має розмір 5х5 м. Проби рекомендується відбирати із непорушених земель із верхнього шару грунту (на глибину 5-10 см) по конверту 5х5 (в центрі і по кутам майданчика). Відібраних п’ять проб об’єднуються в одну, що характеризує площу 25 м². Після обробки вага проби повинна бути не менше 1 кг.

З метою вивчення вертикальної міграції радіонуклідів виконується відбір проб грунтів за інтервалами 3-5 см на глибину до 1 м.

Якщо досліджуються сільськогосподарські території, де неможливо знайти представницькі непорушені землі, проби відбираються з орного шару, на всю його потужність і далі до глибини 1 м через 20 см..

Проби відбираються спеціальним пробовідбірником-стаканом. Із проби видаляється наземна частина рослин і крупні корені (коренева система залишається в пробі). Вага проби 2-3 кг.

Методика радіогеохімічного опробування поверхневих вод, донних відкладів, рослинності викладена в спеціальних нормативних документах і рекомендаціях МНС.