Контрольна робота

з дисципліни

"Розміщення продуктивних сил і регіоналістика"

на тему:

"Морський транспорт України: основні проблеми та перспективи розвитку"

План

Вступ

1. Морський транспорт України

1.1 Технічні засоби морського транспорту

1.2 Зовнішньоекономічні зв`язки України

2. Основні проблеми та перспективи розвитку морського транспорту України

2.1 Аналіз проблеми

2.2 Пропозиції щодо розв`язання проблеми

2.3 Обгрунтування пропозиції та вибір альтернативи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Транспорт – найважливіша ланка у сфері економічних стосунків. Він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв`язок між виробництвом та споживанням між різними галузями господарства, між містами та регіонами. Він впливає на розвиток господарства і як споживач металу, енергії, деревини, гуми, інших продуктів. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово – виробничого персоналу.

Транспортний комплекс — це територіальне поєднання взаємопов'язаних видів транспорту, які, взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби суспільного господарства і населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. До його складу входить також сукупність шляхів сполучення, рухомого складу, засобів управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання, що забезпечує роботу всіх видів транспорту.

Морський транспорт широко використовується для міжнародних і внутрішніх перевезень. Він реалізує більше ніж половину та відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні всіх зовнішньоекономічних зв'язків України, особливо з країнами далекого зарубіжжя і характеризується високою ефективністю перевезень порівняно з іншими видами транспорту.

Це найбільш дешевий вид транспорту, тому що експлуатація морських шляхів не вимагає більших витрат на утримання мережі як у інших видах транспорту.

1. Морський транспорт України

Україна має сприятливі передумови для розвитку морського транспорту; на півдні її територію омивають води Чорного та Азовського морів, які практично не замерзають і з'єднуються з Середземним морем через протоку Босфор, Мармурове море і протоку Дарданелли. Загальна довжина морської берегової лінії України понад 2000 км. Регулярні морські перевезення Чорним і Азовським морями почалися наприкінці XVIII ст.

Вже в IV—VI ст. Чорне море було судноплавним. Київська Русь (X—XIII ст.) мала стабільні зв'язки з Візантією. Відомі морські походи київських князів на Константинополь. Після перемоги над Туреччиною у 80-х роках XVIII ст. і переходу до Російської імперії Північного Причорномор'я Приазов'я тут виникають порти — Херсон (1778), Севастополь (1788), Одеса (1794). У Миколаєві та Севастополі створено суднобудівні підприємства.

З 1978 р. діє одна з найбільших у світі паромна переправа між Іллічівськом і болгарським портом Варна протяжністю 435 км., з 1997 року – Іллічівськ – Поті (Грузія), в перспективі паромні переплави з`єднають Україну з Румунією та Туреччиною. Для поліпшення зв'язків України з Північним Кавказом споруджено залізнично-паромну переправу через Керченську протоку.

Морський транспорт концентрується виключно на півдні України — на узбережжі Чорного й Азовського морів, у так званому Азово-чорноморському басейні, який через протоки Босфор і Дарданелли має вихід у Світовий океан.

Багато є зручних брухт, які сприяли формуванню 18 морських портів, серед яких найбільш важливими є на березі Чорного моря Одеса, Ізмаїл, Південний, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, які не замерзають і через них здійснюється значна частина експортно-імпортних операцій країни. Навігація в Азовському морі — порти Маріуполь, Бердянськ, Керч, ускладнюється малою глибиною і замерзанням його взимку. Через порти Чорного і Азовського морів здійснюються зовнішньоекономічні зв'язки країни. Основними експортними вантажами є кам'яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічні продукти тощо; імпортними — машини, устаткування мінерально-сировинні ресурси та ін.

Основу морського транспорту України становлять Чорноморське (ЧМП), Азовське (АМП) та Українсько-Дунайське (УДП) пароплавства, що володіють транспортним флотом сумарною вантажністю 5,2 млн. т і пасажирським флотом на 9,9 тис. місць. На території України розташовані 18 портів, до них належать 175 перевантажувальних комплексів, 8 судноремонтних заводів. Із загального обсягу вивезення вантажів на частку мінеральних будівельних матеріалів припадає 20 %, руди — 10 %, зерна та продуктів помелу його — 14, нафти і нафтопродуктів — 3,5, вугілля — 5%.