56. Пояснити термін “формула компліментів” та навести 2-3 приклади.

Комплімент (фр. сотріітепі) є, мабуть, чи не найдавнішим за­собом мовного впливу, він може виразити приязнь, увагу, вдячність, сподівання і т. ін. Формула компліменту («Формула трафаретної ввічливості»)² є невід'ємною складовою дипломатичної практи­ки. Характер компліменту має враховувати принцип взаємності, особливо при направленні ноти-відповіді³.

Комплімент, як правило, обрамлює текст — лист починається і закінчується формулою ввічливості, тобто можна говорити про спеціальні формули початку і кінця тексту.

Оскільки метою початкового компліменту є встановлення контак­ту, приязного тону, він містить, найперше, засвідчення поваги:

Міністерство закордонних справ України засвідчує свою повагу..;

Посольство України в Австрійській республіц

засвідчує свою пова­гу... Часто засвідчення поваги поєднується з повідомленням: засвідчує свою повагу і має честь повідомити або з вишуканою формою про­хання: Дипломатична академія при Міністерстві закордонних справ України засвідчує свою повагу Посольству Королівства Нідерландів в Україні імає честь звернутися до Вас, Вельмишановний пане Посол, з проханням.... Залежно від ситуації прохання може бути висловлене у різних формах: ...має честь звернутися з проханням; ...звертаєть­ся з проханням...; ...просить Вас...;... висловлює прохання...

56. Перелічити відомі Вам форми письмових звернень до старших дипломатичних співробітників, міністра закордонних справ.

Прем´єр-міністру, Голові парла­менту, Міністру закордонних справ чи Послу (якщо він має особистий ранг Посла)	Прошу Вас, пане Прем´єр-міністр (пане Міністр, пане По­сол) прийняти запевнення у моїй вельми високій (до Вас) повазі» або «Користуюся наго­дою, щоб поновити Вашій Високоповажності запевнення..
Віце-прєм´єр-міністру, Заступ­нику міністра. Посланнику, Раднику-посланнику,Директору департаменту (якщо вони не мають особистого рангу Посла)	Прошу Вас, пане Віце-прем´єр-мІністр (пане Міністр... пане Ди­ректоре) прийняти запевнення у моїй високій повазі. (При цьо­му слід пам´ятати, що в багатьох країнах звернення з «віце» (Прем´єр-Міністр) не вживаєть­ся, а пишеться: Прем´єр, Міністр).
Тимчасовому Повіреному у справах (в ранзі Посланника)	Прошу Вас, пане Міністр, при­йняти запевнення у моїй високій повазі.
Тимчасовому Повіреному у справах	Прошу Вас, пане Тимчасовий Повірений у справах, прийняти запевнення в моїй глибокій повазі.

56. Проаналізуйте Постанову Кабінету Міністрів від 12 липня 2006 р. Про затвердження Положення про Міністерство Закордонних Справ України.

Міністерство закордонних справ України (МЗС) як центральний орган виконавчої влади є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України та координації відповідних заходів, зокрема тих, що спрямовані на досягнення стратегічних цілей зовнішньої політики України щодо забезпечення входження України в європейський простір і створення передумов для набуття Україною членства в Європейському Союзі (ЄС), Організації Північно-атлантичного договору (НАТО).

2. МЗС у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, а також цим Положенням.

МЗС узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції, спрямовані на вдосконалення цього законодавства, та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президента України і Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями МЗС є:

участь у забезпеченні захисту національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства;

забезпечення проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв'язків з іноземними державами, міжнародними організаціями;

забезпечення дипломатичними засобами захисту суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торгово-економічних та інших інтересів;

координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади, щодо проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України, зокрема реалізації стратегічних цілей і пріоритетних напрямів державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції;

здійснення загального нагляду за виконанням міжнародних договорів України, в тому числі іншими сторонами, забезпеченням реалізації прав, що випливають з таких договорів для України;

внесення в установленому порядку пропозицій щодо основних напрямів діяльності у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції;

забезпечення прозорості процесу реалізації стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції;

сприяння входженню України до світового інформаційного простору;

сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, формуванню позитивного іміджу держави як надійного і передбачуваного партнера;

реалізація державної політики інтеграції України до ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки;

створення зовнішніх умов для зміцнення незалежності, державного суверенітету, економічної самостійності та збереження територіальної цілісності України;

забезпечення у межах своїх повноважень послідовності та узгодженості зовнішньополітичного курсу України;

захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;

забезпечення розвитку зв'язків із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади у цій сфері.