- •2. Класифікація підприємств
- •Види господарських товариств
- •Види об'єднань підприємств
- •Зовнішнє середовище підприємства
- •7. Процес створення підприємства. Державна реєстрація підприємств
- •8. Реорганізація підприємств
- •Економічна характеристика і структура основних фондів підприємства
- •10.Класифікація основних фондів підприємства
- •11.Види оцінки основних фондів
- •12.Знос основних фондів підприємства
- •13.Суть амортизації як фінансового джерела відтворення основних фондів
- •14. Прискорена амортизація: характеристика і методи нарахування
- •16. Нематеріальні ресурси підприємства
- •17. Нематеріальні активи
- •18. Виробнича потужність підприємства
- •19. Методика розрахунку виробничої потужності підприємства
- •20. Економічна характеристика, склад і структура оборотних коштів підприємства.Джерела фінансування оборотних коштів
- •21. Показники ефективності використання оборотних коштів
- •22. Нормування оборотних фондів підприємства
- •25. Управління персоналом
Зовнішнє середовище підприємства
Зовнішнє середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних,суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційнихструктур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників.
Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовищепрямої (мікросередовище) та непрямої (макросередовище) дії.Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило,невизначеним:
Складність — велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більше факторів.
Мінливість — швидкість зміни оточення організації. У деяких з них зовнішнє середовище дуже рухливе (комп'ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології). Менш рухливе воно у підприємств харчової, деревообробної промисловості тощо.
Невизначеність — необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності. Організації, прагнучи знизити рівень невизначеності зовнішнього середовища, можуть застосовувати дві стратегії — пристосуватись до змін або впливати на середовище з метою зробити його сприятливішим для свого функціонування.
7. Процес створення підприємства. Державна реєстрація підприємств
Державна реєстрація підприємств є обов'язковою юридичною дією при їх створенні. Вона встановлена ст. 6 Закону України "Про підприємства в Україні" та ст. 8 Закону України "Про підприємництво". Ці статті визначають державні органи, на які покладено реєстрацію підприємств (органи державної реєстрації), а також загальні умови і порядок реєстрації. Детальніше вони визначаються Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740.
Реєстрація підприємств є процесуально-правовою дією, внаслідок якої підприємства включаються до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій. Днем включення визначено день реєстрації підприємства. Зазначена дія має за мету надати підприємству формально-юридичних ознак суб'єкта права, згідно з якими воно починає функціонувати у господарсько-правовому обігу як загальновідома для третіх осіб і органів держави юридична особа. Запис у Єдиному державному реєстрі про реєстрацію підприємства становить юридичний факт виникнення підприємства - суб'єкта права з правами юридичної особи. Відповідно до законодавства України підприємство визначається діючим, стає юридичною особою, набуває прав та обов'язків з дня його державної реєстрації (ст. 5 Закону України "Про підприємства в Україні"). Діяльність незареєстрованих підприємств не допускається. З іншого боку, підприємство вважається таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру. Відмова у державній реєстрації підприємства вважається законною лише з двох підстав: внаслідок порушення встановленого законом порядку створення підприємства; у разі невідповідності установчих документів вимогам законодавства.