6. Види та функції цін, методи ціноутворення. Вартість капіталу та методи її оцінювання.

В умовах ринкової економіки капітал на фінансовому ринку розподіляється з допомогою механізму ціноутворення. Згідно з класичним визначенням економічної теорії: ціна – це грошовий вираз вартості того чи іншого товару. Для емітента (позичальника) ціна представляє собою витрати, які він несе при отриманні певної суми коштів, тобто ціна – це процент, який він сплачує за користування цими коштами протягом певного періоду часу. Для інвестора (кредитора), навпаки, ціна буде тим доходом, який він отримає від інвестування коштів або від надання їх у позику.

Основними завданнями ціноутворення на фінансовому ринку є:

• відображення реального співвідношення попиту і пропозиції;

• реалізація конкретних цілей ціноутворення;

• врахування різноманітних факторів.

На ціноутворення на фінансовому ринку впливають як традиційні фактори (попит, пропозиція, конку­ренція), так і специфічні (тип, вид цінного паперу, термін обігу, інвестиційні властивості, управлінські можливості, рейтинг та ділова репутація емітента, його галузева належність, територіаль­не місцезнаходження, інвестиційний клімат та інвестиційна місткість ринку). Необхідно зазначити, що перелічені вище фак­тори можуть як підвищувати, так і знижувати рівень ціни.

За умов ринкової економіки у формуванні цін беруть участь емітенти й інвестори, кожний з яких має власні інтереси і орієнтири. В цілому методичні підходи при формуванні ціни можна поділити на три види:

1) орієнтація на ринок. Цей підхід розрахований на встановлення низької початкової ціни з метою залучення якомога більшої кількості інвесторів. Він використовується, якщо очевидно, що на ринку є незначна кількість інвесторів, готових платити високу початкову ціну, а також при наявності конкурентів, готових запропонувати аналогічні цінні папери та інші фінансові інструменти;

2) орієнтація на витрати. Цей підхід використовується, коли у фірми дуже широкий асортимент послуг з операцій із цінними паперами, що робить занадто дорогим проведення калькуляції витрат на кожний вид послуг;

3) орієнтація на конкуренцію. Ціни потрібно встановлювати виходячи з того, що на фінансовому ринку наявні конкуренти, які встановили свої ціни на аналогічні фінансові інструменти, а також із того, що угоди здійснюються за цінами, які їм визначені ринком.

Розрізняють такі види ціни:

• номінальна – зазначена на бланку цінного папера. Визна­чається в проспекті емісії при випуску в обіг цінних паперів;

• емісійна – ціна продажу цінних паперів при їх первинному розміщенні (може не збігатися з номінальною ціною). Наприклад, емісійна ціна казначейського векселя буде нижчою від його номінальної ціни, оскільки він є дисконтним;

• балансова – визначається на підставі фінансової звітності підприємства як вартість майна акціонерного товариства, утворе­ного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій;

• облікова – за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства в даний момент;

• курсова (ринкова) – відображає співвідношення попиту і пропозиції;

• біржова – визначається на біржі в процесі торгів.

Економічна сутність ціни найбільш повно проявляється через функції, які остання виконує на фінансовому ринку:

• функція обліку – у процесі ціноутворення на ринку фіксується певна вартість фінансового активу;

• функція контролю – за допомогою встановлення різних цін здійснюється контроль за рухом вартості різних видів фінансових інструментів;

• функція урівноваження попиту і пропозиції – при підвищеному попиті та скороченні пропозиції окремих видів фінансових активів ціни на них зростають, і навпаки;

• функція перерозподілу – у результаті відхилення ціни від вартості новостворена вартість перерозподіляється між галузями економіки та регіонами, нагромадженням і споживанням;

• функція управління – ціна в умовах ринку визначає, в якій кількості і з якими інвестиційними властивостями випускатимуться цінні папери, як буде здійснюватися їх емісія, з якими витратами та прибутками, за якою ціною варто розмістити їх на ринку.

Ціноутворення на фінансовому ринку здійснюється декількома методами.

Експертний метод ґрунтується на використанні аргументо­ваних висновків експертів (спеціалістів у даній галузі) про рівень реальної вартості того чи іншого фінансового інструмента або ціну певної фондової операції.

Аналітичний метод передбачає, що рівень ціни визна­чається в результаті детального аналізу кон'юнктури ринку, вико­нання діагностичного факторного аналізу, моніторингу.

Статистичний метод базується на статистичному аналізі з використанням середніх величин, індексів, дисперсії (абсолютного відхилення від середніх величин), варіації (відносного відхи­лення від середніх величин), із застосуванням кореляційного та регресивного аналізу. В сучасних умовах у ціноутворенні на регіональних ринках цінних паперів найактивніше застосовують­ся фондові індекси, які дають змогу визначити загальну тен­денцію зміни кон'юнктури ринку на певні види цінних паперів.

Нормативно-параметричний (бальний) метод на практиці реалізується таким чином. Кожна інвестиційна характеристика цінного папера або фондової операції (параметр) має певний діапазон нормативних значень. Обрана нормативна одиниця оцінюється певною кількістю балів. Далі бали підсумовуються, і отримана сума балів множиться на вартісну оцінку одного бала. В результаті отримуємо певний вартісний рівень ціни.

Балансовий метод теоретично найпростіший. Вартість май­на, зафіксована в офіційній звітності підприємства, ділиться на загальну кількість акцій. На практиці використовувати цей метод доволі складно перш за все тому, що вартість майна періодично змінюється в ході переоцінки основних фондів, а також через не­бажання багатьох учасників фондового ринку мати справу з ре­альною вартістю цінних паперів.

Економіко-математичне моделювання у вигляді імітаційних моделей або динамічного моделювання на основі графічних або логічних моделей з використанням комп'ютерної техніки ба­зується на побудові певних схем, які фіксують відповідну за­лежність і враховують конкретні фактори, що чинять як позитив­ний, так і негативний вплив. Сьогодні це досить перспективний метод ціноутворення на фінансовому ринку.