Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
127.49 Кб
Скачать

Лекція

Тема. Види ораторського мистецтва. Виступ з ораторською промовою. Техніка підготовки виступу.

План

1. Усне публічне мовлення – один із жанрових різновидів живомовлення

2. Книжно-розмовна форма публічного мовлення, його основні ознаки

3. Види ораторського мистецтва. Виступ з ораторською промовою

4. Техніка підготовки виступу:

- стиль і манери оратора;

- початок виступу;

- розвиток виступу;

- заволодіння увагою слухачів;

- наочність як засіб ілюстрації й доказовості у публічному виступі.

Література: 1) Зубков М.Г. Сучасна ділова мова за професійним спрямуванням: Навчальний посібник. – Х.: Факт, 2006. – ст. 180-189. 2) Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007. – ст.154-183. 3) Хміль Ф.І. Ділове спілкування: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академвидав», 2004. – ст. 97-111.

  1. Усне публічне мовлення – один із жанрових різновидів живо мовлення

Публічний виступ —це один із видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі жанри монологічних публічних виступів: доповідь, виступ за доповіддю, дебати, промова, лекція, огляд, інформація, спростування діалогічних чи полілогічних публічних ви­ступів (бесіда, диспут, дискусія, полеміка, інтерв'ю, обговорення) тощо.

Доповідь — це поширена форма публічного викладу інфор­мації з питань внутрішньої та зовнішньої політики держави, повідом­лення людей про результати роботи колективу чи організації за пев­ний період, формування завдань на майбутнє.

Дебати (або виступи за доповіддю) — це фрагментарні за своїм складом висловлювання, які стосуються питань, висвітлених у допо­віді, і оформляються не як єдине ціле, а як набір реплік. Характерни­ми рисами виступів під час дебатів є полемічність, критичне спряму­вання, лаконізм.

Промова — це агітаційний виступ на мітингах, масових зборах або урочистих зустрічах, який охоплює одну значну тему, що хвилює слухачів.

Лекція — це аргументований і систематизований виклад мате­ріалу з певною пізнавальною та ідейно-виховною метою.

Огляд (міжнародний огляд) — це публічний виступ інформацій­ного характеру, в якому висвітлюються й коментуються події, що від­бувалися протягом порівняно невеликого часу.

Інформація — це відомості про навколишній світ та перебіг процесів, що відбуваються в різних галузях людського життя; повідом­лення про стан справ, про ситуацію, яка склалася.

Спростування — це доведення хибності суджень опонента (однієї особи чи групи людей).

Бесіда — це розмова, обмін думками, що відбуваються у формі діалогу, трилогу, полілогу.

Диспут — це публічна суперечка на наукову або суспільно важ­ливу тематику, учасники якої мають антагоністичні погляди і захища­ють їх, виходячи з принципу "або-або".

Дискусія — це вид колективного обговорення наукових або су­спільно важливих питань, яке відбувається шляхом зіставлення, взає- модоповнення думок із метою їх поєднання за принципом "і - і".

Полеміка — це гостра, непримиренна суперечка, спрямована на утвердження власної думки і спростування, заперечення поглядів, які їй суперечать.

Публічні виступи

Монологічні

Діалогічні

Полілогічні

Доповідь

Бесіда

Дискусія

Промова

Інтерв'ю

Диспут

Лекція

Обговорення

Полеміка

Огляд

Суперечка

Дебати

Основні умови ефективності мовленнєвої комунікації

а) потреба у спілкуванні;

б) комунікативна зацікавленість;

в) націленість на інтереси співрозмовника;

г) близькість світогляду співрозмовника;

д) уміння слухача вникнути в замисел того, хто говорить;

е) зовнішні обставини.

Основні елементи промов:

  • Вступ, у якому необхідно привернути увагу слуха­чів, викликати доброзичливе ставлення

  • Виклад, який повинен бути максимально перекон­ливим, аргументованим.

  • Відкидання доказів опонентів з використанням власної аргументації.

  • Заключна частина, в якій підсумовується сказане.

Кожна промова має мету. Від мети залежить зміст промови. Так розважальна промова передбачає розва­жити й потішити слухача. Її мета — підтримувати увагу й інтерес слухача. У ній — жарт; серйозна думка; правда, і вимисел, багато гумору, особистого, іронія, глузлива серйозність, карикатура й перебільшення.

Завдання інформативної промови — не лише пробу­дити пізнавальний інтерес, але й дати нове уявлення про щось. Вона може бути розповіддю, описом чи пояс­ненням. У цій промові не повинно бути нічого спірного, вона має викликати зацікавленість, повинна задоволь­нити слухача. Повідомлення має бути актуальним.

Надихаюча промова. Основна мета — внести нові дані, ясність у питання, підкреслити його значення й надихнути слухача, отже, щоб надихнути, переконати, викликати реакцію.

Переконати — означає логічними доводами впевнити або заперечити будь-яке положення. Переконання основа переконуючих промов. Предмет промови — питання факту чи поведінки. Для цього різновиду промов треба:

а) обирати спірне питання;

б) обирати змістовну тему;

в) зупинятися на питаннях, які підлягають вирі­шенню.

Агітаційній промові притаманні риси інших промов: вона містить фактичні дані, пробуджує психічне сприй­няття, допомагає дійти згоди, примушує слухача відчу­ти потребу зробити те, про що просить оратор.

Запам'ятайте! Від вас вимагається вміння триматися перед аудиторією, будувати виступ, використовуючи при цьому відповідний лексичний запас, уміння володіти образним словом. Основне ваше завдання:

а) усвідомити роль виступу;

б) не перекручувати факти;

в) дотримуватись регламенту;

г) виступати чітко й лаконічно;

д) не вживати голослівних заперечень;

е) дотримуватися структури виступу: невелика вступна час­тина, основна частина — виклад власних поглядів на певне питан­ня; висновки (пропозиції з перебудови роботи)

ж) на початку виступу намагатися в промові ширше вико­ристовувати відокремлені і вставні конструкції.