Лекція
Тема. Види ораторського мистецтва. Виступ з ораторською промовою. Техніка підготовки виступу.
План
1. Усне публічне мовлення – один із жанрових різновидів живомовлення
2. Книжно-розмовна форма публічного мовлення, його основні ознаки
3. Види ораторського мистецтва. Виступ з ораторською промовою
4. Техніка підготовки виступу:
- стиль і манери оратора;
- початок виступу;
- розвиток виступу;
- заволодіння увагою слухачів;
- наочність як засіб ілюстрації й доказовості у публічному виступі.
Література: 1) Зубков М.Г. Сучасна ділова мова за професійним спрямуванням: Навчальний посібник. – Х.: Факт, 2006. – ст. 180-189. 2) Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови. Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007. – ст.154-183. 3) Хміль Ф.І. Ділове спілкування: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академвидав», 2004. – ст. 97-111.
Усне публічне мовлення – один із жанрових різновидів живо мовлення
Публічний виступ —це один із видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі жанри монологічних публічних виступів: доповідь, виступ за доповіддю, дебати, промова, лекція, огляд, інформація, спростування діалогічних чи полілогічних публічних виступів (бесіда, диспут, дискусія, полеміка, інтерв'ю, обговорення) тощо.
Доповідь — це поширена форма публічного викладу інформації з питань внутрішньої та зовнішньої політики держави, повідомлення людей про результати роботи колективу чи організації за певний період, формування завдань на майбутнє.
Дебати (або виступи за доповіддю) — це фрагментарні за своїм складом висловлювання, які стосуються питань, висвітлених у доповіді, і оформляються не як єдине ціле, а як набір реплік. Характерними рисами виступів під час дебатів є полемічність, критичне спрямування, лаконізм.
Промова — це агітаційний виступ на мітингах, масових зборах або урочистих зустрічах, який охоплює одну значну тему, що хвилює слухачів.
Лекція — це аргументований і систематизований виклад матеріалу з певною пізнавальною та ідейно-виховною метою.
Огляд (міжнародний огляд) — це публічний виступ інформаційного характеру, в якому висвітлюються й коментуються події, що відбувалися протягом порівняно невеликого часу.
Інформація — це відомості про навколишній світ та перебіг процесів, що відбуваються в різних галузях людського життя; повідомлення про стан справ, про ситуацію, яка склалася.
Спростування — це доведення хибності суджень опонента (однієї особи чи групи людей).
Бесіда — це розмова, обмін думками, що відбуваються у формі діалогу, трилогу, полілогу.
Диспут — це публічна суперечка на наукову або суспільно важливу тематику, учасники якої мають антагоністичні погляди і захищають їх, виходячи з принципу "або-або".
Дискусія — це вид колективного обговорення наукових або суспільно важливих питань, яке відбувається шляхом зіставлення, взає- модоповнення думок із метою їх поєднання за принципом "і - і".
Полеміка — це гостра, непримиренна суперечка, спрямована на утвердження власної думки і спростування, заперечення поглядів, які їй суперечать.
Публічні виступи |
||
Монологічні |
Діалогічні |
Полілогічні |
Доповідь |
Бесіда |
Дискусія |
Промова |
Інтерв'ю |
Диспут |
Лекція |
Обговорення |
Полеміка |
Огляд |
Суперечка |
Дебати |
Основні умови ефективності мовленнєвої комунікації
а) потреба у спілкуванні;
б) комунікативна зацікавленість;
в) націленість на інтереси співрозмовника;
г) близькість світогляду співрозмовника;
д) уміння слухача вникнути в замисел того, хто говорить;
е) зовнішні обставини.
Основні елементи промов:
Вступ, у якому необхідно привернути увагу слухачів, викликати доброзичливе ставлення
Виклад, який повинен бути максимально переконливим, аргументованим.
Відкидання доказів опонентів з використанням власної аргументації.
Заключна частина, в якій підсумовується сказане.
Кожна промова має мету. Від мети залежить зміст промови. Так розважальна промова передбачає розважити й потішити слухача. Її мета — підтримувати увагу й інтерес слухача. У ній — жарт; серйозна думка; правда, і вимисел, багато гумору, особистого, іронія, глузлива серйозність, карикатура й перебільшення.
Завдання інформативної промови — не лише пробудити пізнавальний інтерес, але й дати нове уявлення про щось. Вона може бути розповіддю, описом чи поясненням. У цій промові не повинно бути нічого спірного, вона має викликати зацікавленість, повинна задовольнити слухача. Повідомлення має бути актуальним.
Надихаюча промова. Основна мета — внести нові дані, ясність у питання, підкреслити його значення й надихнути слухача, отже, щоб надихнути, переконати, викликати реакцію.
Переконати — означає логічними доводами впевнити або заперечити будь-яке положення. Переконання основа переконуючих промов. Предмет промови — питання факту чи поведінки. Для цього різновиду промов треба:
а) обирати спірне питання;
б) обирати змістовну тему;
в) зупинятися на питаннях, які підлягають вирішенню.
Агітаційній промові притаманні риси інших промов: вона містить фактичні дані, пробуджує психічне сприйняття, допомагає дійти згоди, примушує слухача відчути потребу зробити те, про що просить оратор.
Запам'ятайте! Від вас вимагається вміння триматися перед аудиторією, будувати виступ, використовуючи при цьому відповідний лексичний запас, уміння володіти образним словом. Основне ваше завдання:
а) усвідомити роль виступу;
б) не перекручувати факти;
в) дотримуватись регламенту;
г) виступати чітко й лаконічно;
д) не вживати голослівних заперечень;
е) дотримуватися структури виступу: невелика вступна частина, основна частина — виклад власних поглядів на певне питання; висновки (пропозиції з перебудови роботи)
ж) на початку виступу намагатися в промові ширше використовувати відокремлені і вставні конструкції.